-1°C відчувається як -10°C: хто застерігає нас від температурних небезпек і з якою метою
Фото: pexels.com
На противагу «мокрим» звичаям минулих років, цього разу ми зустріли новорічні свята зі снігом і легким морозцем, який вдень змінювався на відлиги. Зважаючи на прогнози Укргідрометцентру, подібна тенденція триватиме й найближчим часом. Протягом однієї доби нічний «мінус» може перетворитися на денний «плюс», а потім знову почне відчутно морозити, аж до ймовірних -10°C вдень 9 січня.
Однак, низькі чи високі для зими показники ще не запорука того, що ми будемо змерзати чи зігріватися. У прогнозах погоди, які надходять на наші мобільні пристрої, часто наявне застереження «відчувається як»: наприклад, -2°C як – 10°C. Хто це відчуває і чому про це повідомляє, поцікавилася кореспондентка Коротко про.
Звідки відомості у смартфонах і чому вони відмінні
Ми маємо звичку дивитися у свій смартфон, щоб спланувати на завтра, що надіти і взути. І, можливо, при цьому зауважували, що прогноз погоди на нашому пристрої може різнитися на 5-6 градусів від прогнозу на пристроях родичів або знайомих. Кому варто довіряти? Здебільшого – усім і… нікому.
Відомості, що відображаються у наших мобільних телефонах, є наслідками математичного моделювання, яке здійснюють провідні метеорологічні служби світу – американська, британська, німецька або Європейський центр середньотермінових прогнозів погоди. З серверів метеорологічних компаній відомості завантажуються в базовий мобільний додаток, що вбудований у смартфон. Користувач може використовувати його, а може завантажити сторонній – AccuWeather, Weather Underground, The Weather Channel, Weawow тощо.
Такі відомості вважаються досить точними, але є нюанс, про який в Укргідрометцентрі розповіли в «Гайді з метеорологічної грамотності для журналістів».
Прогнозування погоди починається з даних і спостережень, що надходять від метеостанцій по всьому світу – із супутників, аерозондів, радарів, які збирають інформацію про стан атмосфери, температуру, вологість, швидкість вітру та багато інших показників. Вимірювання передаються на найсучасніші потужні комп’ютери в різних світових прогностичних центрах. Беручи початкові дані, машини обробляють їх, використовують математичні рівняння. “Немає ідеального алгоритму, оскільки Земля настільки велика, що неможливо мати дані спостережень для кожної часточки повітря”, – наголошують у гідрометцентрі.
Отже, виходить так, що кожна комп’ютерна модель застосовує різні математичні формули. Звідси і відомості можуть відрізнятися.
У державних метеорологічних центрах прогностичні моделі порівнюються, інтерпретуються фахівцями у прив’язці до рельєфу та особливостей регіону або навіть окремої місцевості. Ми у своєму смартфоні бачимо лише те, що обчислила якась машина. Сьогодні існує майже 8000 програм для Android та 2400 додатків для iOS з «погодою» у назві. Тому кожний прогноз вважається лише орієнтовним сценарієм або науковим припущенням.
Так само досить відносною можна вважати і примітку «відчувається як».
Вітро-холодовий показник
Усі ми зауважували, що за однієї і тієї ж температурної відмітки на градуснику можемо відчувати як комфорт, так і дискомфорт. У метеорології це пояснюється «вітро-холодовим показником» або «показником тепла» – залежно від пори року. Існує ще таке об’єднуюче наукове поняття, як «суворість погоди».
Взимку, окрім сезонного одягу, ми зігріваємо себе самі – тепло, що випромінює наше тіло, тонким шаром огортає шкіру. Якщо на вулиці штиль, воно тримається, і в -3°C можна бути з теплими пальцями без рукавичок. Але варто піднятися вітру, як руки стають крижані. Проникаючи крізь одяг, вітер руйнує захисну теплову плівку, холод починає пронизувати все тіло. Показник попереджає про таку різницю між фактичною і відчутною температурою: при -3°C можна змерзнути як у всі -10°C.
Зрозуміло, що ні у нас, ні десь за кордоном немає людей, які навмисне виходили б на мороз і чекали шквалів. Показник охолодження вираховує комп’ютер за однією з формул, що зазвичай включають температуру повітря і швидкість вітру. Наприклад, Національна метеорологічна служба США, як пише сайт Meteorologiaenred, застосовує формулу Стедмана для розрахунку зимового похолодання:
St = 13,12 + 0,6215 Тл – 11,37 В0,16 + 0,3965 В0,16
- St – теплове відчуття,
- Tл – температура в градусах Цельсія,
- V швидкість вітру в км/год.
Показник тепла
Влітку для визначення різниці між фактичною і відчутною температурою застосовується «показник тепла». Він застосовується при температурі вище 20 градусів і вологості повітря від 40%. Це пов’язано з тим, що підвищена вологість ускладнює випаровування поту, який є основним механізмом охолодження тіла. При вологості 50% і температурі 30°C, людина може почуватися як у «пеклі»: +36°C.
Для теплового відчуття влітку Національна метеорологічна служба США застосовує таку формулу:
St = T + 5 [ (P – 10) / 9 ], де літерою P позначений тиск водяної пари, створений вологістю навколишнього середовища.
Але є й інші розрахунки. Зокрема, в Канаді існує таке поняття, як нumidex – це показник температури і вологості, що базується на “точці роси” – безрозмірній величині, коли повітря досягає стану насиченості водяною парою. Є спеціальні таблиці таких розрахунків.
Формула точки роси. Скріншот uk.wikipedia.org
Для чого це потрібно
Безумовно, математичні розрахунки є орієнтовними. Усі ми по-різному сприймаємо температури, усі маємо особливості метаболізму і відчуття комфорту. Водночас застереження «відчувається як» має суттєве профілактичне значення – щоб ми підібрали одяг відповідно до погоди і врахували власний стан здоров’я.
Якщо людина ослаблена, переохолодження загрожує зниженням захисних сил організму, ви станете більш вразливими для мікробів. Зависока “точка роси” – вологість повітря понад 65% при температурі 32 градуси – може стати смертельною для людей, які страждають на астму.
Температурні показники мають значення не тільки для побуту, а й промисловості. Зокрема, «показник тепла» вираховують для працівників сталеливарних заводів, а «холодовий показник» – для моряків у північних широтах.
Ще одна формула індекса холоду, розроблена вченими США та Канади у 2001 році. Скріншот uk.wikipedia.org