Як поштовий оператор та фінансовий регулятор посварилися 02.04.2026 11:50 Укрінформ Розбираємося, як словесна перепалка між керівництвом Укрпошти та НБУ може позначитися на втіленні задуму щодо заснування поштового банку
Наприкінці березня загострився давній конфлікт між НБУ та Укрпоштою щодо перспектив отримання державним поштовим оператором обмеженої банківської ліцензії. Раніше компанію оштрафували за відсутність документів на запит регулятора. Після цього Нацбанк та керівництво Укрпошти обмінялися досить різкими публічними заявами – навіть перейшовши на особистості. Це, безумовно, конструктиву дискусії про створення в Україні банку фінансової інклюзії не додає. Хоча всі згодні з тим, що подібний банк нам потрібен.
БАНК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: ВІД ЗАДУМУ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ОСНОВИ
Принаймні вісім останніх років Укрпошта просуває ідею заснування на своїй основі «поштового» банку – як інституту фінансової інклюзії. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор, крім основних функцій, міг би надавати українцям ще й елементарні фінансові послуги, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях, де звичайним банкам працювати невигідно чи ризиковано. Усе – завдяки найбільшій у країні мережі відділень та налагодженій логістиці.
За словами генерального директора Ігоря Смілянського, Укрпошта має 25 тисяч точок присутності по всій країні – «у кожному місті, селі, на полонині чи лише за декілька кілометрів від лінії фронту». Отже, у разі створення «поштового банку» люди могли б отримувати пенсію, соціальну допомогу, банківські перекази, знімати готівку з карток, подавати заявки на відкриття рахунків, депозитів чи оформлення кредитів, сплачувати комунальні послуги. Крім того, за розрахунками Укрпошти, створення на базі компанії банку фінансової інклюзії допоможе державі заощадити на доставці пенсій та соціальної допомоги – принаймні 5 млрд грн протягом наступних трьох-чотирьох років.
Публічних заперечень щодо втілення такої ідеї саме на основі державного поштового оператора з боку влади не було. Навіть більше, урядовці й парламентарії з 2020-го почали розробляти необхідну законодавчу основу. З перемінним успіхом. У травні 2020 року парламент підтримав у першому читанні законопроєкт, яким хотіли дозволити Укрпошті надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати депозити мільйонів громадян, особливо в сільській місцевості, де немає банківської інфраструктури. Однак остаточно документ так і не прийняли.
Наприкінці 2021-го Укрпошта домовилася про придбання за 260 млн грн невеликого «Альпарі банку» – щоб мати можливість оперативно отримати банківську ліцензію (тому що створювати банк з нуля – дорого і довго). Антимонопольний комітет дозволив таку операцію, очікували на вердикт Національного банку. Втім, доки тривали узгодження, почалася повномасштабна російська агресія, процедуру купівлі так і не завершили.
А у 2024-му «Альпарі банк» відмовився від ліцензії і був ліквідований.
Також не вийшло з націоналізованим Першим інвестиційним банком (PINbank), який зрештою купили польські інвестори.
У червні 2025-го парламент все ж затвердив законопроєкт №13018-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким нарешті передбачено створення в Україні нового типу фінансової установи – банку фінансової інклюзії (БФІ).
Мета – забезпечити обслуговування клієнтів, які не мають сталого доступу до фінансових послуг у віддалених селах і районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих та маломобільних груп населення.
У грудні закон підписав глава держави, тож цього року він набрав сили.
Водночас і на етапі обговорення, і навіть після прийняття документа як про одне з його завдань в Україні говорили «про створення "поштового" банку на базі Укрпошти». Хоча насправді право на створення БФІ, за законом, мають не лише поштові оператори, а й інші компанії, зокрема ритейл, аптеки, автозаправні мережі.
Головне, щоб банк відповідав усім пруденційним вимогам і нормативам та виконував ліцензійні умови Національного банку.
«Зокрема, не передбачається жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються й вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи», – підкреслювали в НБУ.
Якраз невідповідністю певним пруденційним вимогам у Нацбанку й пояснюють, чому регулятор зараз заперечує проти швидкого створення першого в нашій країні банку фінансової інклюзії саме на базі Укрпошти.