Обличчя евакуації псів з Ірпеня: Притулок на грані, коштів на нових «хвостиків» обмаль
Фото: instagram.com/stasia_tihaia/
Про цю пані світ довідався на зорі широкомасштабної війни – світлина Анастасії Тихої в оточенні псів-інвалідів, на візочках, літніх і недужих облетіла світові ЗМІ. Охоплений війною Ірпінь Анастасія Тиха з песиками з обмеженими можливостями покидала 9 березня 2022 року. Про те, що робить дівчина через 4 роки широкомасштабної війни та з якими викликами зустрічається – у матеріалі Коротко про.
Покалічений Кузьма з Вінниці прибув крайнім
Мінус – Настя про таку популярність не думала. Плюс – всіх псів з того знімку, що зробив її знаною, вдалося прилаштувати. Хоча зазвичай такі проблемні пси змушені доживати віку в притулку – якщо пощастить потрапити саме до Насті. Якщо ні, то в кращому випадку – присиплять, у гіршому – тварини помруть від наслідків травм, інфекцій, недуг чи больового шоку на вулиці.
З Анастасією ми розмовляли майже два роки тому. До широкомасштабної війни вона піклувалася «всього» про 19 тварин. До травня позаминулого року вона вже мала 200 скалічених чотирилапих: це і коти, і собаки, яких їй привозили з усіх країв країни. Вже тоді вона усвідомлювала: якщо братиме кожну тварину, навіть з ушкодженнями, їх кількість скоро наблизиться до тисячі. Але, незважаючи на тверезий погляд на дійсність, все одно не змогла відмовити багатьом і покинути тяжкопоранених тварин “напризволяще”. Зараз під її опікою вдвічі більше підопічних – 400.
Але всьому є кінець, в тому числі і фінансовим, і душевним ресурсам. 23 лютого Анастасії Тихій, як би їй самій не було від цього прикро, довелося заявити: нових тварин вона більше не приймає.
– Навіть у критичному стані, – написала вона у соцмережах. – Люди перестали відгукуватися на дописи, активність впала, комуналка сягнула 80 000, незважаючи на те, що ми майже без електрики, це бензин, сервіс генераторів та обігрівачів. Корм для тварин зріс у ціні на 35%, лікарні підняли вартість на стаціонар та операції. Аби не загрузнути у боргах, ми не беремо нових “хвостиків”. Сьогодні я дала згоду на останнього пса, який помирає без медичної допомоги.
Пухнастий Кузьма, приїхав із Вінниці. Його знайшла на дорозі випадкова людина з добрим серцем та привезла за 300 км спеціально до Насті.
– Нині мало хто бере таких складних тварин, тому що ціни на хірургічні втручання шалені, – пояснює Анастасія Тиха. – Кузьму збила автівка, у нього черепно-мозкова травма, травма очей, зламані передня і задня лапи у двох місцях та таз. Дуже потрощений. Місцеві вінницькі лікарі сказали, що дві лапи відріжуть, зібрати їх вони не можуть. Але ми його вчора “відновили”.
За Кузьму у ветлікарні треба сплатити 50 тисяч гривень.
Переглянути цей допис до Instagram
800 кг корму на тиждень – за власні кошти
Яке б захоплення не викликали така самопожертва, милосердя та бажання допомагати тваринам, та саме вони поставили притулки на межу виживання. За час війни 25-річна Анастасія заснувала чотири притулки для псів та котів у Київській області. В Ірпені – для спинальників (тварини-візочники, з паралічем), у Немішаєвому – для тих, хто одужав, також є окремі притулки для котів та для тварин-пенсіонерів, яким від 15 років і більше. Усі ці притулки Настя відвідує щодня.
І зараз гостро стоїть питання із погашенням боргів – накопичується комуналка, цього місяця вона досягла суми у 80 тисяч гривень. У кожному притулку працюють генератори зважаючи на те, що електроенергії майже немає. Плюс борги за лікування – це ще 150 тисяч гривень.
– На корм на тиждень йде 40 тисяч гривень – за 800 кг, – відзначає Анастасія. – Але на нього ми ніколи не збирали кошти. Збори ми відкривали лише на лікування.
Витрати на харчування тварин Анастасія покриває власним коштом. На корм, каже, завжди витрачалася, як мінімум, половина прибутку. Раніше дівчина працювала у сфері нерухомості, зараз – в ІТ. Але останнім часом притулкам, зізнається волонтер, не завадила б будь-яка допомога на будь-що – хоч кормами, хоч грошима, хоч піклуванням над кимось із мешканців притулку. Поталанило – дізнавшись про скрутну ситуацію, в якій опинилися чотири притулки, постачальники кормів вирішили передати безкоштовно списаний корм.
– Найгірший варіант, який я обмірковувала, – це повне закриття притулків, максимальне прилаштування, кого можливо, у добрі руки, та повернення притулкам та волонтерам тих тварин, яких вони мені віддали, – ділиться волонтер. – Чи приймуть назад – залежить від відповідальності.
Чотири притулки Анастасії Тихої опинилися на межі закриття через борги за комуналку та лікування тварин. Фото: https://www.instagram.com/stasia_tihaia/
Беруть лише здорових – каліки нікому не потрібні
« Фронтових» тварин, яких із ушкодженнями з початку війни також везли до неї, зараз не приймає.
– Я не можу брати нових тварин, щоб погіршувалася якість життя тих, що вже є, – пояснює Анастасія. – Останні пів року ми беремо лише тих, хто у критичному стані, тих, кого ніхто не бере, яким реально загрожує смерть.
Кількість тих, хто потрапляє до притулків, і тих, кого звідси забирають нові власники, звичайно, зовсім різна. Проте поступово тварини знаходять свій дім. Це стосується вже здорових – каліки нікому не потрібні. Їх забирають значно рідше.
За останній тиждень поїхало семеро підопічних – три собаки та чотири котики. Але що таке сім проти 400? Коли тварини прилаштовуються, їх не стає менше – з’являються нові. Це стабільна кількість тварин у притулках Анастасії Тихої – більше лікувати, доглядати та утримувати вона собі не може дозволити.
Зараз, коли після її допису борги вдалося хоч трохи сплатити, вона зізнається: якщо зовсім-зовсім скрутно, готова взяти ще когось. Але чи надовго вистачить її сил та коштів? Це сумнівно.
Збитого на дорозі дідуся Топу з переломами лап та пухлиною Анастасії привезли із Вінницької області. Фото: https://www.instagram.com/stasia_tihaia/
Як допомогти?
Карта Монобанк Анастасія Т. 4441111067885016
Карта ПриватБанк 5457082506515886
PayPal: [email protected]
Нова Пошта: Ірпінь, відділення 12
Тиха Анастасія – +380980681366