Весна 1945-го. Світ п’яніє від перемоги, європейськими вулицями крокують визволителі, у повітрі пахне свободою. Але за лаштунками цього свята демократії вже підписали один із найцинічніших вироків історії. У Ялті “великі союзники” – США та Британія – холоднокровно погодилися на безапеляційну вимогу Сталіна: примусово повернути до СРСР усіх радянських громадян.
Кого саме? Українців, білорусів, росіян. Тих, хто пройшов нацистські концтабори, остарбайтерів, військовополонених і біженців. Вони побачили інший світ і чудово знали справжню ціну радянському раю з його колективізацією та терором. Для Сталіна ці люди були не жертвами війни, а зрадниками та небажаними свідками, на яких уже чекали товарні вагони до ГУЛАГу або розстрільні рови.
Те, що відбувалося далі – це справжня ганьба вільного світу, відома як операція [Кілхол] (морський термін, що означає тортуру протягуванням під кілем корабля) та трагедія в австрійському Лієнці. Західні демократії, які щойно подолали тиранію Гітлера, застосували безпрецедентну жорстокість, аби догодити тиранії Сталіна. Британські та американські солдати били беззбройних людей прикладами, пускали в хід кийки та багнети, заганяючи їх у вантажівки, мов худобу на бійню.
Люди кристально ясно усвідомлювали, куди їх везуть. Тому табори для переміщених осіб буквально захлинулися від епідемії самогубств. Це був абсолютний, тваринний відчай. Чоловіки різали вени розбитим віконним склом. Матері кидали своїх дітей і стрибали слідом за ними з мостів у крижані гірські річки, як це масово відбувалося на Драві.
Біженці вішалися просто в бараках, свідомо обираючи смерть на чужині замість повернення на [родіну].
Солдати армій-визволительок, відводячи очі, продовжували методично виконувати наказ, пакуючи живих і напівмертвих на заклання.
Олександр Солженіцин влучно назвав цю видачу “останньою таємницею Другої світової війни”. Трагедією, яку десятиліттями сором’язливо ховали за лакованими міфами про бездоганне благородство антигітлерівської коаліції. У великій геополітиці гуманізм завжди закінчується рівно там, де виникає потреба задобрити чергового диктатора чужою кров’ю.
Подробиці можна знайти на сайті: www.obozrevatel.com