Освідчення стало цілковитою несподіванкою: Катерина Коцар – про найрадіснішу мить на Олімпіаді

Фото: особистий архів Катерини Коцар

Одним із найпам’ятніших виступів українських атлетів на Олімпіаді в Італії став виступ фристайлістки Катерини Коцар, яка змогла кваліфікуватися до фіналу в біг-ейрі. Але виступи Катерини відзначилися у пам’яті шанувальників не тільки її дивовижними акробатичними номерами, а й дуже душевною подією – у День закоханих її коханий, який зараз служить у лавах ЗСУ, зробив їй пропозицію.

Як зазначає спортсменка, той вечір став найбільш насиченим емоціями в її житті. Про це та інше вона розповіла в інтерв’ю Коротко про.

На Олімпіаді відчуваєш себе часткою чогось масштабного

– Катерино, які у вас відчуття від першої у вашому житті Олімпіади?

– Прекрасні. Мене вразило те, наскільки цей захід реально відрізняється від усіх інших змагань. Це визначна подія в кар’єрі атлета.

– Чим цей чемпіонат особливий у порівнянні з іншими стартами?

– Коли їхала на Олімпійські ігри, я намагалася налаштувати себе на те, що це такий самий турнір, як, припустимо, Кубок світу, і нічим не буде вирізнятися. Але коли ти вже робиш свою першу спробу на перших Олімпійських змаганнях, усвідомлюєш, що це дійсно щось геть інше. Я навіть не знаю, як коректно описати ці почуття, але ти насправді відчуваєш себе причетною до чогось великого. Загалом я дуже задоволена своїм психологічним станом. Я була дуже спокійна і зосереджена, і тут робота з ментальністю вдалася на всі 100%.

– У біг-ейрі ви пройшли до фіналу. Як оцінюєте такий результат?

– Вважаю це дивовижним результатом. Я щаслива, що судді оцінили мої стрибки досить високими балами. В цілому вважаю потрапляння до фіналу на Олімпійських іграх значним досягненням для українського біг-ейру.

– Чи став виступ на Олімпіаді для вас найвдалішим у сезоні?

 – Так, і в біг-ейрі (один стрибок), і в слоупстайлі (серія стрибків на трасі з перешкодами).

– Чого, на вашу думку, не вистачило, щоб піднятися ще вище?

– Мабуть, забракло часу на тренування та збори. У цьому зимовому сезоні весь час був розподілений на виступи на Кубках світу, і фактично в мене не було повноцінних тренувальних сесій.

– Як вам траса, яку підготували організатори? Чим вона складна та особлива?

 – Траса була просто чудова. Вона була справді складна – складніша, ніж на будь-якому етапі Кубку світу. Але разом з тим неймовірно якісна, цікава і така, знаєте, «випробувальна».

Стрибки у фристайлі – захоплююче видовище. Фото: особистий архів Катерини Коцар

Історія із забороною шолома Гераскевича – це сором

– Як вам в цілому атмосфера та дух Олімпійських ігор?

– Дух і атмосфера Олімпійських ігор надзвичайно величні. Знаходячись там, ти дійсно відчуваєш себе олімпійцем, і це набуває великої цінності. Ти розумієш, що зміг пробитися до когорти найсильніших атлетів світу – і це багато чого вартує. Атмосфера там дійсно святкова та особлива. Перший тиждень в Олімпійському містечку був просто чарівним – напевно, як день народження в дитинстві. Згодом, звичайно, реальність трохи внесла свої корективи, але важливість події від цього не зменшилася.

– Як ви вважаєте, історія із забороною виступу для Владислава Гераскевича через шолом, де зображені жертви російського повномасштабного військового вторгнення, – це що? Як це впливає на імідж Олімпіади?

– На мою думку, історія із забороною шолома – це сором. Це показує, наскільки Міжнародний олімпійський комітет відірвався від самої сутності Олімпійського руху. Я намагаюся в голові відокремлювати саму Олімпіаду і комітет, тому що Олімпіада – це щось святе, спортивне та вічне, а комітет – це сучасна управлінська структура, і мені здається, що вона не до кінця відповідає потребам сучасного суспільства.

Батьки Катерини на Олімпіаді вперше наживо побачили, як вона стрибає в біг-ейр. Фото: особистий архів Катерини Коцар

Пропозиція стала для мене несподіванкою

– Для вас ця Олімпіада особлива, тому що ви отримали пропозицію руки і серця від коханого Богдана прямо на схилі, та ще й у День Святого Валентина. Пропозиція стала для вас неочікуваною?

– Так, освідчення стало для мене цілковитою несподіванкою. Напевно, той вечір був найбільш емоційним у моєму житті: кваліфікація, класні виступи, вдалі стрибки – і ще таке приємне завершення. Це було щось неймовірне.

– Що ви відчули в момент, коли це трапилося? Якими були ваші думки? Чи допомогла вам ця подія морально на змаганнях?

 – Не можу точно сказати, чи допомогла мені ця подія на змаганнях, але точно не завадила. Емоції просто переповнювали мене зсередини – це було дуже ніжно і класно.

– Розкажіть, будь ласка, про вашу половинку. Як давно ви разом? З чого починалося ваше кохання?

– Ми разом майже два роки. Наша історія почалася зі спільної пристрасті до гір, які нас, власне, і звели. Богдан – дуже досвідчений гірський лідер (гід-провідник, що бере на себе повну відповідальність за групу в умовах високогір’я), колись мав волонтерський рятувальний пост у горах Мармарощини. Проте зараз служба у Збройних силах України трохи віддалила його від гір, на жаль.

– Богдан сьогодні – військовослужбовець ЗСУ. Наскільки важко вам як спортсменці концентруватися на спорті, коли ваш коханий виконує бойові завдання? Що допомагає зосередитися на тренуваннях? Завдяки чому вдається впоратися з переживаннями?

– Служба Богдана за той час, поки він у війську, дуже змінювалася. Емоційно мені це, звичайно, не полегшувало, але в підсумку я спокійна за нього і знаю, що він гідно впорається з усіма завданнями, які перед ним поставить доля, тому що він дуже сильний і мужній.

– Хто ще підтримував вас на Олімпіаді, окрім Богдана?

 – Для мене було дуже важливо, що на виступ приїхали мої батьки, це дуже надихнуло і підбадьорило! Вони вперше побачили, як я стрибаю біг-ейр в реальності.

– Олімпіада вже закінчилася. Можете сказати, який момент на ній став для вас найпам’ятнішим?

– Найзворушливіший для мене момент – коли я пішла спостерігати фінал у дівчат у слоупстайлі. Я була настільки вражена тим, як вони боролися, які трюки виконували, як буквально виривали кожен бал. Це було настільки захопливо, що я впевнена: це було найкраще жіноче катання, яке мені доводилося бачити наживо. Чесно кажучи, я тоді навіть розчулилася – це дуже мене вразило. У біг-ейрі мої суперниці теж були неймовірними, але через те, що я сама з ними змагалася, не могла так заглибитися в їхні стрибки – потрібно було концентруватися на собі.

– Чи хочеться вам через чотири роки знову спробувати поборотися за медалі на Олімпіаді?

– Безумовно!

З Богданом дівчина зустрічається вже два роки, а познайомили їх гори. Фото: особистий архів Катерини Коцар