За підсумками спецоперації НАБУ та САП під кодовою назвою «Карфаген» арештований з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Його ймовірну спільницю Єлизавету Івахненко заарештували з заставою у 20 мільйонів гривень. Кропиву називають організатором угруповання, яке забезпечувало “дах” для шахрайських кол-центрів і відмивало отриману від них “данину” через елітну нерухомість. Це гучне викриття наочно демонструє, як глибоко шахрайські схеми пустили коріння і чому їхні організатори почуваються безкарними.
Буквально за кілька днів до операції “Карфаген” президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду два законопроєкти, позначені як невідкладні. У своїй заяві від 2 вересня глава держави наголосив, що ці документи – “про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь у них, а також про додатковий суттєвий захист людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками”.
Масштабні схеми з виманювання грошей – це справжня пошесть, якій давно оголосили війну, але перемогу здобути ніяк не вдається. Що пропонують нові законопроєкти і чи буде дієвою ця “зброя” – в огляді Коротко про.
Згортається за однією адресою, відкривається за іншою
Місяцем раніше Національна поліція, Служба безпеки та Офіс генпрокурора провели ще одну – чергову масштабну спецоперацію проти “офісників” – угруповань, які використовують шахрайські схеми. Правоохоронці відзвітували про проведення 411 обшуків, вилучення великої кількості комп’ютерної техніки, задіяної в оборудках, банківських карток, телефонів, засобів доступу до криптогаманців, готівки в доларах, євро та гривнях, а також банківського золота і ювелірних виробів.
У підсумку, як свідчить офіційне повідомлення, було припинено діяльність 94 шахрайських кол-центрів, які виманювали в людей коди банківських карток, переконували оформлювати драконівські кредити, встановлювати програми віддаленого доступу до телефонів та комп’ютерів, купувати біологічно-активні добавки під виглядом дорогих ліків, інвестувати у фіктивні брокерські платформи.
Здавалося б, монстра якщо ще не вбито, то міцно придушено. Однак мій сьогоднішній ранок почався з телефонного дзвінка: “Вітаю, мене звати Олег, я менеджер з подарунків, ваш номер виграв 400 000 гривень…”. Проблема в тому, що спецоперації, подібні до нинішньої серпневої, правоохоронці проводять кілька разів на рік, але активність численних “офісів” від того не зменшується. Якщо бізнес згортається за однією адресою, то відкривається за іншою. На популярних сайтах вакансій, таких як Work.ua чи Robota.ua, регулярно публікуються оголошення про набір операторів, чат-менеджерів, супервайзерів, керівників рекламних трафіків.
Гучно анонсовані кримінальні справи потроху “всихають”, вироків щодо кол-центрів – одиниці, та й ті стосуються рядових “офісників”. Організатори індустрії та розпорядники надприбутків послідовно виходять сухими з води.
Нова стаття у Кримінальному кодексі
За версією, викладеною у пояснювальній записці до законопроєкту № 16014, підписаній заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, проблема криється в чинному законодавстві. Організаторів, керівників, технічних адміністраторів, рекрутерів “офісів” важко притягти до відповідальності, бо вони не контактують з жертвами. Протидія діяльності таких угруповань ускладнюється також тим, що норми ККУ щодо ознак злочинної організованої групи мають загальний характер і не враховують специфіку електронно-комунікаційних шахрайських організацій.
Укладач законопроєкту пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 255-4 – “Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією або участь у ній”.
Що передбачається та які покарання:
- Створення електронно-комунікаційної шахрайської організації або керівництво такою організацією чи її структурною частиною – від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
- Усвідомлена участь у такій організації – від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без неї.
- Надання засобів, послуг, інформації та інше усвідомлене сприяння такій організації без безпосередньої участі в ній – від 5 до 10 років з можливою конфіскацією.
- Умисне залучення іншої особи до участі або до сприяння шляхом пропонування роботи, винагороди, надання послуг чи в інший спосіб, поширення інформації з метою такого залучення – від 3 до 5 років (повторні дії – від 5 до 10 років з обов’язковою конфіскацією).
- Сприяння створенню чи функціонуванню шахрайської організації або умисне створення умов для уникнення кримінальної відповідальності її керівниками та учасниками з боку службових осіб – від 8 до 12 років, конфіскація майна, позбавлення права займати посади на строк до 3 років.
Теоретично стаття охоплює всіх учасників шахрайського ринку – від операторів, інструкторів, адміністраторів до власників приміщень, які здаються під «офіси», і тих, кого ми знаємо як «кришувальників» цього бізнесу, – каже адвокат Олексій Сиротін. – Інша справа, як вона працюватиме, якщо закон буде ухвалений, як збиратимуть доказову базу і чи буде реальна політична воля. В цій площині щоденно крутяться мільйони різної валюти. Цілком можливо, що суттєво нічого не зміниться. Це як «пральні» по відмиванню грошей – високопосадовці з них обурюються і ними ж користуються.
І ще один – проти «мулів»
Другий законопроєкт спрямований на боротьбу з так званими “дропами”, або “грошовими мулами”. Так називають осіб, які передають шахраям свої банківські картки, рахунки або облікові дані. Наприклад, вам надходить пропозиція віддаленої роботи. Все, що вимагається, – це приймати якісь кошти на свою картку і пересилати їх далі. Мороки на кілька хвилин, винагорода – 8000 чи 10 000 гривень на місяць. Заманливо? Так. І небезпечно.
“Чистими” такі кошти не бувають. Це прибутки від афер, торгівлі забороненими речовинами, хакерства. Переганяючи гроші через “мула”, злочинці заплутують слід. Навіть якщо людина не усвідомлює, що її втягнули в злочинну оборудку, вона однаково вважається її співучасником. Законопроєкт вносить корективи до статті 200 Кримінального кодексу і пропонує нову статтю 200-1 для протидії таким схемам.
Встановлюються такі види відповідальності:
- Підроблення, фальсифікація, зберігання, пересилання платіжних рахунків, електронних гаманців, індивідуальної облікової інформації з метою збуту, неправомірний випуск електронних грошей – штраф від 51 000 до 85 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.
- Привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації, незаконне отримання доступу до банківського рахунку – штраф від 85 000 до 136 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на 3 – 5 років.
- За передачу банківської картки, власних даних або надання доступу до рахунку шахраям – штраф від 5100 до 17 000 гривень.
- Придбання, зберігання, передача чужих платіжних карток чи даних – штраф від 51 000 до 170 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на 2 – 5 років (повторне – від 5 до 8 років).
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він спрямований на імплементацію в українське законодавство положень Директиви ЄС про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів.