Денисенко: Росія спалює небо, а Путін руйнує нашу енергетику

Росія б’є по енергетиці: чи можлива паралізована авіація та коли чекати переговорів

Заява Путіна про удар по українській енергосистемі не є прямою відповіддю на ультиматум Зеленського щодо закриття російського неба. Москва й надалі завдаватиме ударів по українській енергетиці, незалежно від наших дій.

Пасажирський літак Airbus A320-200 авіакомпанії 'Аерофлот'

Ілюстрація: Пасажирський літак Airbus A320-200 авіакомпанії “Аерофлот”.

Причинно-наслідковий зв’язок між ультиматумом Зеленського та ударами по енергетиці відсутній. Важливо розуміти, що це стане елементом інформаційної війни РФ. У 2026 році “червоні лінії” значно розширилися не через моральні принципи, а завдяки збільшенню кількості засобів ураження. Масштабування, зокрема, безпілотних систем, змінює хід війни як на фронті, так і в тилу.

Чи вдасться паралізувати російську авіацію?

Принаймні частково закрити головні аеропорти Росії можливо. Це принесе війну до Москви та Санкт-Петербурга. Авіасполучення є одним з ключових логістичних засобів для Росії, тому закриття аеропортів, навіть часткове, завдасть значного удару по економічному та морально-психологічному стану в РФ. Дискусія про те, що не можна порівнювати закриття неба і 10 годин без світла, є некоректною. Росія й так планувала бити по нашій енергетиці, незалежно від ударів по аеропортах.

Мобілізація та репресії

Дуже важливо, що Путін особисто заявив про відсутність мобілізації. Раніше він утримувався від таких заяв. Схоже, українська інформаційна кампанія “антимобілізація” дає свої плоди. Настрій російського суспільства, ймовірно, змушує Путіна особисто виступати із заявами про готовність відступити. Він не може повністю відмовитися від мобілізації чи закриття інтернету, але змушений визнати часткову суб’єктність населення і дещо відступити. Його заява про “чушь собачья” щодо мобілізації, ймовірно, означає відтермінування, але це також призведе до зростання репресій. Путін не може собі дозволити пробачати слабкість, але й визнавати провину за зрив планів не буде. Тому варто очікувати нових репресивних ідей.

Переговори: відсутність передумов

Наразі немає жодних передумов для переговорів. Спостерігаються дві основні тенденції:

  • Дії Трампа: Він намагається ініціювати “мирну гру” з Путіним. Це включає спроби досягти угоди (візит Редкліфа та можлива зустріч керівника ФБР із представниками ФСБ є частково про це). Якщо угода не вдасться, в гру вступить “поганий поліцейський” – міністр фінансів США Бесент, який заявив, що домовленостей не буде, доки триває війна. Проте, загалом, американська війна в Україні не розглядається як окремий кейс. Це гра на виборах: вдасться угода – розкажемо виборцям, не вдасться – покажемо, як Трамп намагався.
  • Позиція Китаю: КНР чекає на провал американських ініціатив, щоб запропонувати діалог.
  • Заяви Індії: Моді робить мирні заяви. Індія поки стоїть осторонь, але за нагоди включиться в процес.

Часові рамки можливих переговорів

В ідеальному сценарії, запрошення Китаю до діалогу з’явиться на зустрічі Трамп-Сі. В поміркованому сценарії – до кінця весни 2027 року. У негативному сценарії – не раніше ніж через рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *