Заява Путіна про те, що він віддав наказ розпочати удари по українській енергосистемі, не є відповіддю на ультиматум Зеленського про закриття російського неба. Росія вже била і продовжуватиме бити по нашій енергетиці.
Не існує прямого причинно-наслідкового зв’язку між цими подіями, і це важливо з огляду на те, що цю тему російські інформаційні канали активно використовуватимуть у гібридній війні. З 2026 року “червоні лінії” були дещо розширені не через моральні міркування, а через зростання можливостей засобів ураження. Масштабування, зокрема безпілотних систем, змінює хід війни як на фронті, так і в тилу.
Чи вдасться паралізувати авіасполучення в РФ? Як мінімум, частково закрити головні аеропорти Росії можливо. Це принесе війну в Москву та Санкт-Петербург. Авіасполучення є одним із головних логістичних шляхів для Росії, тому закриття аеропортів, навіть часткове, стане вагомим ударом по економічному та морально-психологічному стану в РФ. Дискусія про те, що не можна порівнювати закриття неба і 10 годин без світла, є некоректною, адже Росія і так планувала бити по нашій енергетиці, незалежно від можливих ударів по російських аеропортах.
Дуже важливо, що Путін особисто заявив про відсутність мобілізації. До цього він утримувався від таких заяв. Схоже, інформаційна кампанія України “антимобілізація” починає давати результати. Настрій російського суспільства, ймовірно, змушує Путіна відступити. Він не може повністю відмовитися від мобілізації чи закриття інтернету, але змушений визнати певну суб’єктність свого населення. Заява про відсутність мобілізації, яку він назвав “чушью собачьей”, є відтермінуванням, але також призведе до посилення репресій. Путін не може дозволити собі виглядати слабким, але й не може визнати свою провину у зриві планів. Тому слід очікувати нових репресивних ідей.
На жаль, наразі немає передумов для переговорів. Спостерігаються дві тенденції:
- Трамп намагається розіграти чергову “мирну гру” з Путіним. Його стратегія полягає у спробі досягти угоди (візит Редкліфа та можлива зустріч керівника ФБР з керівництвом ФСБ є частиною цього). Якщо це не вдасться, в дію вступить “поганий поліцейський”, якого продемонстрував міністр фінансів Бесент, заявивши, що домовленостей не буде, доки триває війна. Однак США розглядають українську війну не як окремий випадок, а як частину передвиборчої гри: успішна угода буде представлена виборцям як досягнення, а невдача – як свідчення старань Трампа.
- Китайський Народний Республіка очікує провалу американських ініціатив і готова запропонувати діалог.
- Окремої уваги заслуговують мирні заяви прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді. Індія поки що зберігає нейтралітет, але за нагоди обов’язково долучиться до переговорного процесу.
Теоретично, ідеальний сценарій для переговорів передбачає запрошення Китаю до діалогу на зустрічі Трампа та Сі Цзіньпіна. У поміркованому сценарії таке запрошення може з’явитися до кінця весни 2027 року. У негативному сценарії – не раніше ніж через рік.