У 2023 році в Україні розпочалася робота над новим Містобудівним кодексом. Його створює широка робоча група, до якої входять експерти, посадовці, депутати та представники громадськості.
Необхідність об’єднання всіх нормативних актів у єдиний кодекс виникла через розкиданість правил містобудування по численних законах та підзаконних актах, що створює плутанину, гальмує відбудову та відлякує інвесторів.
Кодекс встановлюватиме базові правила та принципи для всієї галузі, інтегруючи норми чинних законів. Він слугуватиме рамковим документом для подальшої розробки деталізованих законів та актів.
Основне завдання кодексу — систематизувати норми, усунути суперечності та прогалини, підвищити якість законодавчого регулювання, запровадити прозорі процедури, посилити роль громадськості у прийнятті рішень, завершити децентралізацію та узгодити українські норми з європейськими.
Як готували кодекс?
Над створенням Містобудівного кодексу працює велика робоча група, що налічує 189 учасників. До неї запросили представників усіх професійних асоціацій та спілок – від археологів до будівельників, а також народних депутатів, представників міністерств, органів виконавчої влади, експертів, громадських організацій та місцевого самоврядування. Загалом над кодексом працювало близько 300 людей.
За два роки підготовки проведено десятки зустрічей та публічних обговорень, присвячених проблемам хаотичної забудови, прогалин у законодавстві та викликів післявоєнної відбудови. Результатом стало формування Концепції Кодексу.
22 вересня 2025 року в Києві відбулася презентація робочої версії Концепції. Захід зібрав депутатів, урядовців, архітекторів, представників бізнесу, урбаністів та активних мешканців для обговорення, збору відгуків та пропозицій.
Керівниця робочої групи, народна депутатка Ганна Бондар, наголосила, що це «живий» документ.
«Ми працюємо з формуванням політики знизу до гори. Тобто тут нема такого, що хтось прийшов і сказав, що буде отак. Ми з вами разом проводили широкі публічні консультації, і на основі них була написана ця робоча версія. Наразі у кожного з вас, у всіх залучених експертів і взагалі у всіх громадян України є можливість написати ваші пропозиції, які ми будемо намагатися врахувати в остаточній версії концепції. Це живий робочий документ, який ще буде доопрацьований», — зазначила вона.
Навіщо Україні цей кодекс?
Згідно з оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), 13% житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано, що торкнулося понад 2,5 мільйонів домогосподарств. Пряма шкода від повномасштабного вторгнення становить майже 176 мільярдів доларів США, переважно у житловому секторі та енергетиці.
Вартість відновлення є надзвичайно високою. Україна ставить собі за мету не лише відновити, а й покращити інфраструктуру відповідно до сучасних стандартів, готуючись до вступу в ЄС.
Необхідність відбудови, євроінтеграція та внутрішні проблеми у сфері містобудування вимагають чітких правил та законів для ефективного відновлення країни.
«У нас є серйозний виклик — виклик повоєнної відбудови. Ми бачимо, яка буває повоєнна відбудова в різних країнах: є дуже вдалі приклади, є невдалі. І для того, щоб наш приклад був вдалий, нам треба змінити законодавство», — наголосила народна депутатка Бондар під час презентації.
Що в себе включатиме цей кодекс?
Основне завдання кодексу — збалансувати інтереси всіх учасників містобудівного процесу: органів влади, забудовників, фахівців та мешканців міст, врахувавши інтереси кожного українця.
Концепція кодексу передбачає комплексний перегляд законодавства у суміжних сферах та економічних механізмах, охоплюючи 25 напрямків: від планування, проєктування, будівництва, експлуатації та благоустрою до землеустрою, реставрації, екології, археології, охорони спадщини, житлової політики та цивільного захисту. Також розглядаються питання авторського права, публічних закупівель, професійної атестації, фінансування, страхування та цінового регулювання. Мета — забезпечити гармонійний розвиток сфери будівельного права відповідно до сучасних викликів.
Кодекс покликаний усунути штучні правові конфлікти між професіями та забезпечити справедливу участь кожної сторони.
Під час презентації були виділені п’ять основних завдань кодексу:
1. Завершити децентралізацію в сфері містобудування. Надати містам максимальні повноваження для впливу на містобудівні процеси на своїй території, щоб зберегти мешканців.
2. Посилити участь громадськості. Надати кожному мешканцю громади можливість впливати на прийняття рішень.
3. Підвищити роль фахівців. Забезпечити повноцінну реалізацію фахових спеціалістів для втілення принципу «відбудувати краще, ніж було».
4. Захистити інвестиції мешканців і бізнесів. Зменшити ризики для інвесторів, як у сфері нерухомості, так і для девелопменту.
5. Запровадити справедливі процедури для бізнесу і громадян. Зробити процедури в містобудівному законодавстві людиноорієнтованими.
Документ також міститиме відповіді на сучасні виклики:
1. Житлова криза, спричинена війною. Розробка механізмів створення якісного житла в поточних умовах.
«Ми розуміємо, що ми не можемо після війни допустити антизабудовні протести, бо вони будуть криваві. Ми маємо створити таке законодавство, щоб людям не треба було виходити на антизабудовний протест, щоб всі рішення приймалися за участі громади на відповідних етапах», — пояснює Ганна.
2. Соціальна криза, спричинена війною. Формування нового бачення світу, включаючи турботу про довкілля, культурну спадщину, планування розвитку територій та справедливе будівництво.
«Написання цієї концепції це був пошук нового суспільного договору, який має відповісти на запитання — як ми дбаємо про наше довкілля, культурну спадщину, як ми плануємо розвиток територій, що для нас означає справедливе будівництво і як ми всі беремо в цьому участь», — розповіла вона.
3. Кодифікація нормативів. Спрощення складного законодавчого поля, яке сьогодні регулюється 5 кодексами, 61 законом, 60 постановами КМУ, 108 ДБН та іншими документами. Це поле складно для розуміння, особливо для іноземних інвесторів.
«Це дуже великий обсяг. Якщо говорити про інвестиції, які ми очікуємо, то західний інвестор навряд чи зможе швидко в цьому розібратися», — додала Ганна.
4. Місцева політика для кожної громади. Передбачення трьох рівнів просторового планування: державне, регіональне і місцеве, що дозволить врахувати особливості різних територій.
5. Проблема просторового хаосу. Вирішення проблеми неякісного або відсутнього просторового планування, яке призводить до значних економічних збитків, екологічних проблем та збільшення логістичних витрат.
Ганна Бондар підкреслила, що головний акцент концепції кодексу — людиноцентричність. Кожна процедура розробляється з повагою до людини та з метою збереження населення України, враховуючи прогнози щодо його скорочення. Створення комфортного життєвого середовища має стати чинником, що мотивуватиме українців залишатися в країні та повертатися до неї.
З робочою версією концепції кодексу можна ознайомитися за посиланням.
Робоча група запрошує всіх охочих надсилати свої пропозиції до робочої версії Концепції на адресу [email protected] до 1 жовтня 2025 року.
Джерело новини: hmarochos.kiev.ua