- Лариса Крупко
журналіст
"Кузьма: Страшно веселий" / Планета Кіно
Документальна стрічка про Андрія Кузьменка зібрала понад 11 мільйонів гривень за перші тижні прокату, перевищивши бюджет вже за один вікенд. Однак касові збори кінотеатрів – це лише верхівка айсберга. Останні кілька років навколо творчої спадщини лідера “Скрябіна” точаться судові баталії щодо прав на пісні, тоді як стрімінгові сервіси, концерти пам’яті та продаж сувенірної продукції формують паралельний, менш помітний потік прибутків. Delo.ua дослідило, як функціонує ринок музичної спадщини в Україні, і чому ностальгія перетворилася на прибуткову бізнес-модель.
13 серпня в український кінопрокат вийшов документальний фільм “Кузьма: Страшно веселий”. Це байопік про Андрія Кузьменка, фронтмена гурту “Скрябін“, який трагічно загинув в автомобільній аварії у 2015 році. За чотири дні активного прокату стрічка заробила 9,1 мільйона гривень, а враховуючи спецпокази, що розпочалися 7 серпня, загальна сума сягнула 11,07 мільйона гривень, зібравши 53 824 глядачів. Виробничий бюджет фільму становив 150 тисяч доларів (приблизно 6,7 мільйона гривень), і він окупився практично за перший вікенд прокату.
Варто зазначити, що касові збори кінотеатрів не дорівнюють прибутку продюсерів, оскільки кошти від продажу квитків розподіляються між кінотеатром, дистриб’ютором та іншими учасниками прокатного ланцюга. Раніше Delo.ua вже пояснювало, що загальна виручка фільму не дорівнює прибутку його творців, оскільки кінотеатру може залишатися близько половини вартості квитка, а з решти суми свою комісію отримує дистриб’ютор.
Продюсер і співсценарист стрічки Максим Сердюк повідомив виданню, що станом на кінець серпня, за перші 4 дні показу та перші спецпокази, фільм відвідало понад 44 тисячі глядачів по всій Україні. Він також зазначив, що команда наразі вирішила утриматися від коментарів щодо підсумкових результатів до завершення прокату стрічки.
Фільми про музикантів як успішна бізнес-модель студії
“Кузьма: Страшно веселий” – це не перший подібний проєкт від студії KNIFE! Films. У 2024 році студія представила стрічку “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, яка за три тижні прокату заробила 9,9 мільйона гривень та зібрала майже 63 тисячі відвідувачів. У 2025 році вийшов фільм про гурт “Океан Ельзи” під назвою “Спостереження шторму”, який за перші дні прокату приніс 4,1 мільйона гривень та зібрав понад 20 тисяч глядачів.
Порівняння цих показників демонструє помітну різницю у стартовій динаміці, оскільки фільм про Кузьму показав вищі темпи на початку прокату, ніж два попередні проєкти студії. Примітно, що Андрій Кузьменко пішов з життя понад десять років тому, тоді як “Океан Ельзи” продовжує активну діяльність та користується високою медійною увагою.
Ця відмінність може свідчити про значний комерційний потенціал проєктів, присвячених постатям, які з часом здобули статус культурних символів. Сформований навколо них емоційний зв’язок із аудиторією та фактор ностальгії можуть забезпечувати стабільно високий інтерес, навіть за відсутності активної медійної присутності.
Додатковим підтвердженням масштабу проєкту є його міжнародна дистрибуція: стрічка про Кузьму демонструється у понад 30 країнах, включаючи США, Велику Британію, Німеччину та Польщу. Таким чином, проєкт виходить за межі внутрішнього українського ринку і має потенціал експортного контенту, орієнтованого, зокрема, на українську діаспору за кордоном.
Кінопродюсери Артем Григорян і Максим Сердюк на прем’єрі фільму. Фото: Instagram/kuzma_movie
Хто фактично володіє спадщиною Кузьми
Найбільш цікавим аспектом у монетизації творчості Скрябіна є не сам фільм, а процеси, що відбуваються навколо прав на його музику протягом останніх кількох років. Саме тут і криються основні фінансові потоки.
Після трагічної загибелі Андрія Кузьменка усі авторські права на його музичну творчість перейшли до його дружини, Світлани Бабійчук. Вона заснувала компанію “Кузьма Скрябін” для управління цими правами. Ця компанія уклала угоду з лейблом Moon Records, згідно з якою 70% прибутку від використання пісень гурту надходило компанії вдови, а 30% залишалося лейблу.
Проте, схема виявилася складнішою, ніж здається на перший погляд. У грудні 2024 року кіберполіція повідомила про підозру директорці Moon Records. За версією слідства, лейбл навмисно занижував офіційні дані щодо кількості прослуховувань пісень Скрябіна на стрімінгових платформах, щоб зменшити виплати роялті спадкоємцям. Загальна сума недоплати оцінюється майже в 1,5 мільйона гривень. Справу передано до суду.
Паралельно триває інший судовий конфлікт. Музиканти оригінального складу гурту “Скрябін”, зокрема Ростислав Домішевський, Сергій Гера, Андрій Підлужний та Юлія Лорд, подали позов проти компанії вдови. Причина – у 2018 році вона зареєструвала на себе 100% прав на пісні гурту. Учасники гурту вимагають визнання їх співавторами композицій, над якими вони працювали разом з Кузьмою десятиліттями раніше. У грудні 2025 року суд уже розглядав пов’язану справу щодо прав на реміксовані версії пісень “Скрябіна“. Рішення стосувалося виплат за 2017 рік у розмірі 68,5 тисячі гривень, які лейбл перерахував компанії-правовласника за використання ремікс-версій композицій.
Саме ці процеси формують менш помітну для широкої публіки частину ринку музичної спадщини. Права на твори митця після його смерті залишаються повноцінним комерційним активом, здатним генерувати значні прибутки, і водночас стають об’єктом тривалих юридичних суперечок. Обсяг фінансів, пов’язаних із використанням такого музичного каталогу, може сягати мільйонів гривень щорічно, і це без урахування доходів від кінопроєктів, концертів та інших видів комерційного використання музичної спадщини.
Реальні доходи від стрімінгових платформ
За оцінками експертів музичної індустрії, один мільйон прослуховувань на Spotify приносить українському артисту приблизно 700 доларів, на YouTube Music – близько 1000 доларів, а на Apple Music – близько 3000 доларів. Для порівняння, британському артисту для заробітку 1000 євро на Apple Music потрібно в чотири рази менше прослуховувань, ніж українському. Це пояснюється тим, що позиція України на глобальному стрімінговому ринку залишається слабкою через нижчі ставки для цього регіону.
Водночас музичний каталог “Скрябіна” зберігає стабільний комерційний потенціал і не обмежується попитом, спричиненим виключно ностальгією.
Аудиторія “Скрябіна” на Spotify складає 347,9 тисячі щомісячних слухачів, що відповідає показнику багатьох успішних сучасних українських виконавців. Такий масштаб аудиторії зберігається навіть через понад десять років після смерті лідера гурту.
Однак, каталог не завжди був стабільно доступний для слухачів. Наприкінці 2019 року дискографія “Скрябіна” практично повністю зникла з цифрових платформ через завершення угоди з попереднім дистриб’ютором. Навесні 2025-го фанати навіть ініціювали створення петиції з проханням повернути пісні на Spotify, звідки вони знову частково зникли. Це свідчить про те, що навіть для такого культового каталогу підтримка присутності на стрімінгових сервісах потребує систематичної операційної роботи, а не є “спадщиною, яка сама себе продає”.
Мерчандайзинг, концерти та індустрія пам’яті
Крім кінофільмів та стрімінгових сервісів, навколо імені Кузьми сформувалася ціла інфраструктура регулярних заходів. Концерти пам’яті в форматі “Скрябін Forever”, за участю нового вокаліста гурту та запрошенням камерного оркестру, проводяться по містах України. Вартість квитків на них починається від 180 гривень. Також концерти організовуються в країнах зі значною українською діаспорою.
Крім того, одна з львівських бренд-майстерень випускає лімітовану серію футболок, присвячених творчості Скрябіна. Ця продукція представлена як у сегменті B2C, так і B2B, і включає корпоративні замовлення. Масштаб цього напрямку значно менший порівняно з кінопрокатом чи стрімінгами, але він також підтверджує тезу, що бренд “Кузьма” продовжує генерувати супутню комерційну продукцію, використовуючи практично всі класичні канали музичної індустрії, такі як запис музики, живі виступи, ліцензування та продаж мерчандайзингу.
Чи існує в Україні ринок музичної спадщини?
Зібрані дані свідчать, що ринок музичної спадщини в Україні вже сформувався, однак залишається фрагментованим і недостатньо систематизованим. Наразі він представлений переважно окремими комерційними практиками та правовими кейсами, а не усталеною моделлю управління музичними активами. Це суттєво відрізняє український ринок від американського та британського, де управління спадщиною відомих артистів і музичними каталогами функціонує як окремий напрям бізнесу з професійним менеджментом та багатомільйонними активами. Наприклад:
- в Україні відсутні офіційні представництва міжнародних мейджор-лейблів, таких як Sony, Universal, Warner, які зазвичай розробляють довгострокові стратегії монетизації музичних каталогів;
- система колективного управління авторськими правами (сплата роялті за публічне відтворення музики в закладах громадського харчування, готелях, на радіо) в країні функціонує неефективно. Це стосується не лише спадщини Кузьми, а й музики інших виконавців загалом;
- на українському ринку основні фінансові надходження від посмертних каталогів наразі генеруються не стрімінгами, а великими одноразовими подіями, такими як байопіки, ювілейні концерти або інші масштабні заходи. Вони слугують нагадуванням для аудиторії про артиста та тимчасово підвищують усі супутні показники, включаючи продажі квитків у кіно, кількість прослуховувань та продажів мерчандайзингу.
Фільм “Кузьма: Страшно веселий” – це не просто данина пам’яті, а комерційно вивірений інформаційний привід. Студія KNIFE! Films вже має відпрацьовану модель створення байопіків як про померлих, так і про живих українських музикантів. Кожен новий фільм функціонує одночасно як самостійний кінопродукт і як маркетинговий інструмент для просування всього каталогу артиста. У цьому контексті ностальгія стає одним із ключових факторів комерційної цінності музичної спадщини. Її монетизація відбувається за участю лейблів, дистриб’юторів, кінопродюсерів, правовласників та інших гравців ринку. Водночас, розподіл доходів і прав на використання творчої спадщини може залишатися предметом тривалих юридичних суперечок, що яскраво ілюструє ситуація навколо спадщини Кузьми.