Коли співробітник має право відхилити додаткові завдання (роз’яснення юриста)

Чи може працівник відмовитися від виконання додаткових завдань (роз’яснення юриста) Виконання завдань, що не вказані у трудовому договорі, вимагає згоди працівника та належного документального оформлення.Додаткове доручення від керівництва не завжди означає, що працівник займається сторонньою діяльністю. Якщо таке завдання входить до його професійних обов’язків, працівник, як правило, не може його ігнорувати.Шукаєте вигідну кредитну картку? Порівняйте пропозиції в каталозі Finance.ua.Що вважається додатковою роботою згідно із закономЯк пояснює старша юристка судової практики GOLAW, адвокатка Наталія Матвійчук, ключовим питанням є те, чи належить конкретне завдання до трудової функції працівника. Якщо так, то його виконання є частиною основної роботи, навіть якщо працівник сприймає це як «додаткове» завдання.

Неофіційна зайнятість: які покарання та ризики

Якщо ні — роботодавець загалом не вправі вимагати його виконання без згоди працівника.НаприкладДиректор попросив юриста займатися також кадровим обліком. Чи можлива відмова працівника? Не завжди, адже головне — чи входить нове завдання до його трудових обов’язків.Таким чином, не кожне доручення працівнику нового завдання або збільшення обсягу роботи автоматично прирівнюється до виконання ним додаткової роботи.

Віддалена робота: хто може отримати від 45 тис. грн

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП України) містить імперативну норму, згідно з якою роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31).ДоплатиЗгідно зі статтею 105 КЗпП України, передбачені доплати працівникам, які паралельно зі своєю основною діяльністю виконують додаткову роботу за іншою професією (посадою) або заміщують тимчасово відсутнього працівника без відриву від основного трудового процесу.У трудовому законодавстві та судовій практиці до форм виконання додаткової роботи відносять:

суміщення професій (посад);
виконання функцій тимчасово відсутнього працівника;
розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт за тією ж професією (посадою).

На практиці для визначення характеру такої роботи враховуються, зокрема, такі ознаки:

виконання роботи відбувається на тому ж підприємстві, де здійснюється основна;
додаткова діяльність виконується паралельно з основною в межах встановленої для працівника робочої години;
окремий трудовий договір для цієї роботи не укладається;
при суміщенні професій (посад) відповідна посада є вакантною, а при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника — посада зберігається за відсутнім працівником.

У суспільно корисних роботах брали участь 100 тисяч людей: які зарплати

При цьому додаткову роботу не слід плутати з понаднормовою. Якщо працівнику доручено виконувати обов’язки іншої посади в рамках його робочого дня — це додаткова робота. Якщо він залишається після завершення робочого дня для виконання навіть своїх звичайних обов’язків — це вже понаднормова робота.Коли роботодавець має право доручити працівнику додаткову роботу без його згодиЗагалом, для виконання додаткової роботи працівник має надати згоду, оскільки стаття 31 КЗпП України забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.Отже, якщо виникає потреба доручити працівнику додаткові обов’язки, які не передбачені трудовим договором/посадовою інструкцією, роботодавець зобов’язаний отримати від працівника згоду на виконання такої роботи, бажано у письмовій формі.Однак, не варто плутати додаткову роботу зі звичайним перерозподілом навантаження. Наприклад, якщо роботодавець фактично доручає працівнику завдання, яке входить до його посадових обов’язків, окрема згода не потрібна.Роботодавець може конкретизувати або перерозподіляти завдання в межах однієї і тієї ж трудової функції, якщо при цьому не змінюються суттєві умови трудового договору.В межах робочого часу або понад встановлену тривалістьЦе має принципове значення. Як зазначалося вище, додаткова робота та понаднормова робота — це два різні правові поняття.Відповідно до статті 62 КЗпП України, понаднормові роботи загалом не допускаються. Їх застосування можливе лише як виняток у чітко визначених законом випадках.При цьому законність залучення до понаднормової роботи не залежить від того, чи є ця робота додатковою за змістом. Наприклад, працівник може виконувати свої звичайні посадові обов’язки, але понад встановлену тривалість робочого дня — у такому разі це може бути понаднормова робота.Якщо працівника залучають до понаднормової роботи, окрема згода працівника на кожне таке залучення законодавством не передбачена. Водночас роботодавець мусить дотримуватися встановлених законом підстав, обмежень, граничних норм та гарантій, зокрема щодо компенсації у підвищеному розмірі (ст. 63, 65, 106 КЗпП України).