Весна вже близько: у парку «Синевир» пробудились ведмеді, а в Україну прямують лелеки

Фото: ФБ Національний природний парк «Синевир»

Незважаючи на те, що календар уперто показує місяць лютий і ще вкрита земля снігом, природа потроху оживає. Наприклад, ведмеді Реабілітаційного центру при парку «Синевир» вже покинули свої зимові прихистки. Чому так рано? Про передчасне пробудження клишоногих, а також про те, чи можливо в лютому зустріти бджіл – у статті Коротко про.

Не сон, а лише напівдрімота

Потап прокинувся! Завчасно? Безперечно, адже Потап – це ведмідь бурого забарвлення, котрий мав би перебувати у сплячці ще тиждень-другий. Фахівці з екології стверджують, що цього року зимовий сон ведмедів виявився скоротливішим та не таким глибоким, як зазвичай.

– Через не надто морозну зиму та часті періоди потепління, окремі ведмеді не занурились у тривалий відпочинок, а знаходились у стані так званої напівдрімоти, – роз’яснюють у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя Національного природного парку «Синевир». – Ті тварини, які занурювалися в зимове заціпеніння, час від часу пробуджувались у барлогах, реагували на зміни температури і вже зараз у другій половині лютого почали обережно з’являтися на поверхні.

Одним з перших, хто «рано встав», став Потап. Він є вихідцем з Луганська. Був об’єктом цькування для собак в одному з місцевих мисливських товариств. А до Реабілітаційного центру бурого ведмедя Національного природного парку «Синевир» потрапив ще у 2012 році, завдяки турботі небайдужих волонтерів-екологів.

– Співробітники центру пильно стежать за кожним рухом підопічних, – говорять у центрі. – Саме у цей час (зима-весна) тварини потребують особливої уваги. Тому спеціалісти поступово збільшують щоденний об’єм їжі. У раціон знову додають зернові мікси, фрукти та інші поживні корми.

Особливо цікаво спостерігати, як змінюється поведінка звірів. Спочатку вони рухаються неквапливо, начебто розігрівають лапи після тривалої сплячки. Дехто грайливо перекидає стовбури дерев та крижані уламки замерзлого снігу, дехто гріється в променях сонця, а згодом стають дедалі активнішими. Разом із рухливістю відновлюється і апетит – основний знак того, що організм відновлює власні сили.

Ведмеді повертаються до активного життя після сплячки. Фото: ФБ Національний природний парк «Синевир»

Борсуки вже обстежують місцевість

У другій половині лютого й інші види тварин вже «відчувають» весняний подих. Наприклад, їжаки. Ці невеличкі звірята на зиму впадають у глибокий сон: їх пульс і температура тіла падають, організм функціонує за рахунок накопичених жирових запасів. А прокидаються зазвичай у березні–квітні. Хоча вже в лютому можуть на короткий термін залишати зимову сплячку.

– Пробудження для їжака – відповідальний момент: комах ще небагато, енергетичні резерви обмежені, – відзначають екологи. – Тому ранні «прогулянки» зазвичай короткотривалі. Тварина може знову повернутися у гніздо аж до стабільного потепління.

Борсуки не настільки схильні до тривалого сну, як їжаки. Взимку вони знижують свою активність, тривалий час проводять у норі, проте під час відлиг виходять назовні. У другій половині лютого борсуки часто стають активнішими: обстежують околиці, відновлюють проходи у «містечку» нір, шукають першу їжу (дощових черв’яків, личинок, рештки рослин).

Їхнє передчасне пробудження пов’язане також із біологічним циклом: саме наприкінці зимового періоду в борсуків може народжуватися потомство, відтак самки потребують більше енергії.

Жаби та бджоли

Не забуваймо й про жаб, котрі взимку перебувають у водоймах або під землею, сповільнюючи життєві процеси. Коли температура підіймається вище нуля і скресає крига, вони розпочинають міграцію до ставків і озер для розмноження. Траплялися роки, коли екологи фіксували «масштабне переселення» жаб навіть наприкінці лютого. Хоча їхнє пробудження залежить від температури води. Як тільки у водоймах стає тепліше, розпочинається жаб’ячий шлюбний сезон, що супроводжується гучним кваканням.

Наприкінці лютого можуть прокинутися й бджоли. Такі випадки фіксувалися. Загалом лютий – складний місяць для бджіл, оскільки запаси їжі вже добігають кінця. Тому лише на вулиці температура повітря сягає +10, у вуликах чути гудіння, а деякі сім’ї можуть вибиратися назовні. Пасічники зауважують, що спочатку комахи літають не більше години, вивчають місцевість на наявність харчування. А за теплої зими вже можуть розквітати проліски, козяча верба, тобто хоч якийсь пилок вдається зібрати. Проте насправді справа не лише в їжі.

– Найперше бджоли літають по воду, оскільки розпочалося розмноження, і вони потребують води, – уточнюють бджолярі.

Лелеки вже вилетіли до України. Фото: ФБ Vitaly Grishchenko

Лелечий шлях додому

А з далекої Африки до рідної України вже відлетіли лелеки. Птахи обладнані спеціальними датчиками-передавачами, тому орнітологи задокументували їх відліт. Лелечий шлях додому добре знаний: це тисячі кілометрів через Туреччину, Близький Схід, Балкани. Мають час орієнтовно до 19 березня. Цей день вважається датою повернення лелек до України. Для птахів не має значення, чи ще лежить сніг, чи тривають бойові дії – вони повертаються до рідного дому.

Також відчули наближення весни й інші пернаті.

«У Каневі з’явилися групи перелітних граків, а на лінії електропередач в околицях міста сьогодні помітили першого голуба-синяка. Синяки в попередні роки взагалі не відлітали, але цієї зими їм довелося рятуватися втечею подалі – сніг та ще й морози», – пише на своїй сторінці у фейсбуці орнітолог і дослідник природи Віталій Грищенко.

Ось так птахи та звірі нагадують людям, що вже зовсім скоро настане весна.