Дата: 25 Серпня 2026 A+ A- Щоб отримувати актуальні матеріали, долучіться до нашої розсилки Підписатися
Українське керівництво відреагувало на сім повідомлень Платформи Ради Європи щодо захисту журналістики та безпеки журналістів. Ці повідомлення стосувалися погроз, з якими стикалися працівники медіа, перешкоджання їх професійній діяльності, а також атак з боку Росії на редакційні приміщення. Частина звернень була ініційована через події, що відбувалися в межах України, тоді як інші стосувалися ударів, завданих Росією по журналістах та медійній інфраструктурі.
Інформація про це розміщена на сайті Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів.
Згадані звернення були подані Комітетом захисту журналістів (CPJ), Міжнародним інститутом преси (IPI), Міжнародною федерацією журналістів (IFJ), Європейською федерацією журналістів (EFJ), міжнародною організацією з прав людини Article 19, Європейською мовною спілкою (EBU), фондом «Справедливість для журналістів» (JFJ) та Міжнародною організацією із захисту свободи слова IFEX.
Перше сповіщення стосувалося загроз, висловлених на адресу Джареда Гоєтта з Kyiv Independent та бразильського кореспондента SBT Сержіо Утші. Згідно з даними платформи, командир роти Advanced Company Леандерсон Пауліно погрожував їм після оприлюднення журналістського розслідування про одного з добровольців, який, ймовірно, помер внаслідок нападу.
Згодом командування Міжнародного легіону, що є частиною Головного управління розвідки, розпочало службову перевірку. Постійне представництво України при Раді Європи поінформувало, що з особовим складом також проведено роз’яснювальну роботу, наголошено на відповідальності за публікації, які можуть бути розцінені як залякування чи тиск.
Друге сповіщення стосувалося редакції газети «Межівський меридіан», розташованої в прифронтовому селищі Межова на Дніпропетровщині. 29 березня російська керована авіабомба знищила приміщення редакції.
Третє звернення міжнародних організацій було подано у зв’язку з російськими атаками 5 та 6 липня, внаслідок яких було пошкоджено будівлі кількох українських медіа у Києві та Краматорську.
У столиці, внаслідок удару, постраждав офіс «5 каналу». Російська атака завдала шкоди студії, частині знімального обладнання та робочим місцям журналістів. Через технічні пошкодження команда не змогла оперативно відновити телевізійне мовлення та тимчасово продовжувала роботу на YouTube, а згодом почала трансляцію зі студії «Громадське».
У Краматорську російський авіаудар пошкодив будівлю, де розміщувалися редакції «Новин Краматорська», «Новин Краматорського району» та газети «Привіт». Вибухова хвиля пошкодила вікна, фасад, сходові прольоти та двері на поверсі, де працювали журналісти. Через масштаб руйнувань працівники спочатку навіть не мали змоги потрапити до редакцій, аби оцінити завдані збитки.
У своїй відповіді українська сторона підкреслила, що відповідальність за ці атаки лежить на Росії.
Четверте сповіщення стосувалося приміщень Суспільного у місті Одеса. 28 березня російський безпілотник влучив в одну з будівель мовника. Ця будівля зазнала таких руйнувань, що її відновлення стало неможливим. В інших приміщеннях було вибито вікна. На щастя, працівники не постраждали.
П’яте сповіщення було пов’язане з нападом на знімальну групу «Суспільне Дніпро» 17 березня у селищі Демурине на Дніпропетровщині, що приблизно за 13 кілометрів від лінії фронту.
Журналіст Роман Михальчук та оператор Даниїл Ніколаєнко прибули туди для зйомки репортажу про життя місцевих мешканців. Після завершення роботи вони сіли в автомобіль і проїхали близько десяти метрів, коли детектор дронів зафіксував зображення з російського FPV-дрона.
Команда швидко сховала транспортний засіб під деревом, а журналісти вибігли з машини та знайшли укриття між деревом і пошкодженим парканом. Безпілотник облетів їх приблизно п’ять хвилин, після чого неподалік пролунав вибух.
Михальчук розповів, що село було майже порожнім, поруч не було інших автомобілів, а журналісти були в бронежилетах з маркуванням PRESS. На його думку, оператор російського FPV-дрона бачив, що атакує саме представників медіа.
У своїй відповіді Постійне представництво України при Раді Європи наголосило, що дії Росії порушують міжнародне гуманітарне право. Українська сторона також звернула увагу на тривожну тенденцію: російські військові все частіше застосовують дрони для цілеспрямованих ударів по журналістах, зокрема поза безпосередньою зоною бойових дій. Представництво вважає, що це може свідчити про системні спроби перешкоджати незалежній журналістиці шляхом усунення працівників медіа та руйнування редакційної інфраструктури.
Шосте сповіщення стосувалося перешкоджання професійній діяльності знімальної групи Центру журналістських розслідувань «Сили правди» 28 травня поблизу міста Володимир на Волині.
За даними редакції, журналістка Наталка Коваль та відеографка Анна Присяжна прибули для отримання коментаря від бізнесмена та депутата Володимирської міської ради від фракції «Слуга народу» Миколи Юнака. Журналісти мали намір запитати його щодо ймовірного конфлікту між агропідприємством «Західний Буг», власником якого є Юнак, та власниками земельних паїв, які, за повідомленнями, не отримали орендну плату.
Співробітники охорони дозволили журналістам пройти на територію підприємства, і уповноважена особа вже почала відповідати на їхні запитання перед камерою. Після цього Юнак вибіг з офісу, звинуватив знімальну групу в незаконному проникненні та шпигунстві, а також викликав поліцію.
За версією редакції, коли правоохоронці вже прибули та з’ясовували обставини з журналістами, Юнак вихопив телефон у Наталки Коваль і кинув його в приміщення офісу. Він також, за повідомленнями, не виконав вимогу поліцейського повернути пристрій.
Журналісти подали заяву до поліції щодо перешкоджання законній професійній діяльності. Постійне представництво України при Раді Європи повідомило, що Володимирський районний відділ поліції проводить розслідування цього інциденту в рамках кримінального провадження.
Українська сторона наголосила на неприпустимості тиску на журналістів, ускладнення їхньої законної роботи та порушення їхніх прав. Представництво зазначило, що правоохоронні органи повинні встановити всі обставини таких випадків і, за наявності підстав, притягнути винних до відповідальності.
Сьоме сповіщення стосувалося російського комбінованого удару по Києву 24 травня. Внаслідок атаки було пошкоджено офіси українських та міжнародних медіа.
Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелю в київському офісі Deutsche Welle. Також постраждала студія німецького суспільного мовника ARD – там були пошкоджені віконні рами, обладнання та приміщення.
Фото: Євген Черлінко
У редакції «Реальної газети» після удару не залишилося цілих вікон. Пошкодження також отримали офіси інформаційного агентства УНІАН, медіа «Шелтер» і «Ґрати». У «Шелтері» вибило вікна та частково обвалилася стеля. Офіс «Ґрат» постраждав менше: вікна та аудіостудія залишилися неушкодженими.
Працівники медіа під час цієї атаки не зазнали ушкоджень.
Фото: «Реальна газета»
Окремо Платформа Ради Європи зафіксувала ще три випадки пошкодження редакцій у липні, на які станом на 25 серпня відповіді не надійшло.
17 липня російські війська здійснили атаку на Суми п’ятьма керованими авіабомбами. Одна з них, за даними виконавчої директорки Kordon.Media Альони Яциної, розірвалася приблизно за 100 метрів від офісу та студії редакції.
Вибухова хвиля вибила одне вікно, пошкодила кріплення іншого, а також двері до офісу й студії. Усередині приміщення зі стін посипалася штукатурка та попадали предмети. Основне обладнання редакції залишилося неушкодженим, незначних ушкоджень зазнав лише принтер.
Фото: Альона Яцина
Яцина зазначила, що редакція тимчасово самостійно покриває витрати на ремонт з власного фонду. Однак через постійні обстріли та зростання кількості пошкоджень ці ресурси швидко вичерпуються.
21 липня російська атака спричинила пошкодження офісу онлайн-медіа Inform.zp.ua у місті Запоріжжя.
За словами головного редактора Еріка Бринзи, російські війська застосували три керовані авіабомби. Одна впала поблизу житлової багатоповерхівки, ще дві влучили в складські приміщення приблизно за 300 метрів від редакції.
Фото: Ерік Бринза
Вибухова хвиля завдала шкоди офісу: були вибиті захисні решітки на вікнах, а в деяких кімнатах частково обвалилася стеля. Усі працівники залишилися живими та не зазнали фізичних травм, але пережили сильний стрес. Поблизу редакції журналісти також виявили численні уламки авіабомби.
Це не перше пошкодження офісу Inform.zp.ua внаслідок російської атаки. У березні 2025 року вибухова хвиля після удару безпілотника також завдала шкоди приміщенню редакції.
Крім того, 23 липня російський удар пошкодив дах, стелю, меблі та комп’ютерну техніку в офісі місцевої газети «Білопільщина» у місті Білопілля на Сумщині.
Фото: Наталія Калініченко
Головна редакторка газети Наталія Калініченко повідомила, що більша частина колективу ще у 2025 році переїхала з Білопілля до Сум через погіршення безпекової обстановки поблизу російського кордону.
На момент удару в Білопіллі залишався лише один співробітник редакції. Він займався прийманням оголошень та реклами від місцевих мешканців, а також працював над матеріалами безпосередньо в місті. Незадовго до атаки цей працівник залишив приміщення офісу, тому не постраждав.
Теги: війна з Росією, журналісти на війні, обстріли, прифронтові редакції Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter. Новини 25 Серпня 2026 Україна продовжує залучати міжнародних партнерів для повернення цивільних, дітей та військовополонених – МЗС Протягом трьох місяців українські захисники зафіксували понад 7 тисяч ймовірних воєнних злочинів, скоєних ворогом Перед 1 вересня батькам рекомендують перевірити щеплення дітей: що передбачено календарем Звільнена з російського полону Людмила Гусейнова три роки не може отримати пенсію Викрали, щоб русифікувати: встановлено причетних до депортації дітей з дитячих будинків окупованих Донецька та Макіївки
Джерело