Дата: 24 Серпня 2026 A+ A- Щоб отримувати корисні матеріали,
Печерський районний суд Києва відхилив позов, поданий Іриною Безугловою та Юлією Коренівською, проти журналістки Мартини Богуславець та громадської організації “Центр демократичних змін “МЕЖА”. Позивачки прагнули спростувати інформацію з журналістського розслідування, яка стосувалася використання бюджетних коштів під час реконструкції теплоелектростанцій, а також вимагали стягнення по 100 тисяч гривень моральної шкоди з кожної.
Ця інформація викладена в рішенні суду, ухваленому 24 липня 2026 року.
Використано оригінальні фото. Колаж створено за допомогою ШІПро що йдеться в справі
Звернення до суду від Ірини Безуглової та Юлії Коренівської відбулося в березні 2026 року. Причиною стало оприлюднення 11 березня статті під назвою “П..здили собі тихенько”: як на відбудові ТЕС після атак дерибанили 1 мільярд” на порталі “Української правди”.
За твердженням позивачок, матеріал містив неправдиві відомості, які завдавали шкоди їхній честі, гідності та професійній репутації. На їхню думку, зміст публікації прямо чи опосередковано пов’язував їх із протиправним привласненням бюджетних коштів під час ремонту енергетичної інфраструктури.
Особливу увагу вони звернули на використані в статті вислови, як-от “схема на мільярд”, “підставні фірми”, отримання державних контрактів за фальшивими документами, реєстрація компаній на підставних осіб, підроблені папери та “дерибан на енергетиці”.
Безуглова, зокрема, оскаржувала розділ матеріалу, де зазначалося, що вона працювала бухгалтером у ТОВ “Спецхімресурс”, публікувала в соцмережах жарти про “дерибан на енергетиці”, а після виходу цієї компанії зі схеми, згаданої в публікації, керувала фінансовими процесами в інших організаціях.
Водночас Коренівська оскаржувала інформацію про те, що вона обіймала посаду директорки та була засновницею ТОВ “Спецхімресурс”. Також згадувалася участь компанії в тендерах “Центренерго”, отримання підрядів на суму 105 мільйонів гривень, питання якості та термінів виконання робіт, а також документи, які дозволили підприємству перемогти в тендерах.
Крім того, позивачки заперечували загальні твердження статті про те, що майже мільярд гривень бюджетних коштів було передано трьом “підставним фірмам”, які нібито отримували державні контракти на основі сфальсифікованих документів та були зареєстровані на номінальних осіб.
Безуглова та Коренівська наполягали, що вони не здійснювали жодних кримінальних діянь, пов’язаних із розкраданням чи привласненням державних коштів, і щодо них немає жодних обвинувальних вироків. Вони також вважали, що вислови про “дерибан” є прямим звинуваченням у злочині, а не критикою чи висловленням думки.
Позивачки вимагали розглядати матеріал комплексно, включаючи заголовок, текст, ілюстрації та коментарі. На їхню думку, саме загальний контекст публікації міг створити в читачів враження про їхню причетність до кримінальних злочинів.
Вони просили визнати оскаржувану інформацію неправдивою та такою, що порушує їхню честь, гідність та ділову репутацію. Також Безуглова і Коренівська вимагали зобов’язати Богуславець та громадську організацію “МЕЖА” оприлюднити на сайті “Української правди” резолютивну частину судового рішення як спростування.
Додатково, кожна з позивачок вимагала відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.
Мартина Богуславець не визнала позов і просила суд повністю відмовити в його задоволенні. Вона пояснила, що стаття є результатом журналістського розслідування, а спірні висловлювання — це оціночні судження та критика діяльності ТОВ “Спецхімресурс”, а не особисто Безуглової чи Коренівської.
За версією відповідачки, позивачок у матеріалі прямо ідентифікували лише через згадку про їхні посади та зв’язок із компанією, тоді як решта тексту стосувалася діяльності самого підприємства.
Що вирішив суд
Суд погодився, що інформація про роботу Безуглової бухгалтеркою ТОВ “Спецхімресурс” є констатацією факту. Водночас ця інформація відповідає дійсності, а сама позивачка не заперечувала її достовірності.
Суд дійшов висновку, що згадка про роботу Безуглової в компанії сама по собі не завдає шкоди її честі, гідності чи діловій репутації. Інформація про діяльність її роботодавця також не означає, що журналістка поширила неправдиві відомості безпосередньо про Безуглову.
Аналогічного висновку суд дійшов щодо Коренівської. Інформація про те, що вона була директоркою та засновницею ТОВ “Спецхімресурс”, є правдивою. На думку суду, зазначення посади та участі в компанії є об’єктивною інформацією і саме по собі не шкодить честі та гідності позивачки.
Решта оскаржуваних тверджень, як встановив суд, стосувалася передусім діяльності ТОВ “Спецхімресурс”: його господарських операцій, участі в тендерах, виконання робіт та договірних відносин.
Суд вирішив, що позивачки не довели, що ці висловлювання стосувалися саме їхньої особистої поведінки, а не діяльності юридичної особи, з якою вони мали трудові чи корпоративні зв’язки.
Водночас суд окремо наголосив, що не оцінював достовірність інформації, поширеної безпосередньо про ТОВ “Спецхімресурс”. Компанія не була стороною цієї справи, а Коренівська подала позов як фізична особа, а не від імені підприємства.
Суд зазначив, що ТОВ “Спецхімресурс” може окремо звернутися до суду для захисту своєї ділової репутації, якщо вважає оприлюднену про компанію інформацію неправдивою.
Аргумент позивачок про необхідність оцінювати публікацію комплексно суд також відхилив. Навіть після аналізу загального контексту матеріалу суд не встановив, що відповідачі поширили саме про Безуглову та Коренівську неправдиву інформацію, яка завдає шкоди їхній честі, гідності чи діловій репутації.
В результаті Печерський районний суд Києва повністю відмовив Безугловій та Коренівській у задоволенні позову. Відповідно, суд також відмовив у вимогах про стягнення моральної компенсації.
Судові витрати позивачкам не будуть відшкодовані.
Рішення може бути оскаржене в Київському апеляційному суді протягом 30 днів від дня його проголошення.
Позов має ознаки SLAPP
Юристка Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова вважає, що позов Ірини Безуглової та Юлії Коренівської демонструє ознаки SLAPP-позову.
За її словами, позивачки звернулися до суду через журналістське розслідування, яке висвітлювало використання майже мільярда гривень бюджетних коштів під час відновлення теплоелектростанцій. Ця тема становить очевидний суспільний інтерес, особливо в умовах повномасштабної війни. Соловйова зазначила, що спрямованість позову проти участі в суспільній дискусії є однією з ознак SLAPP відповідно до Директиви ЄС 2024/1069.
Юристка також звернула увагу, що Безуглова та Коренівська оскаржували інформацію, яку суд визнав достовірною, а також критичні формулювання та оцінні судження. Зокрема, суд встановив, що відомості про професійний статус позивачок – роботу Безуглової бухгалтеркою, а Коренівської директоркою та засновницею товариства – відповідали дійсності та самі по собі не шкодили їхній репутації.
На думку Соловйової, це також може вказувати на ознаки SLAPP, оскільки судовий процес використовується для оскарження журналістської інтерпретації та критичних висловлювань, а не для спростування неправдивих фактів.
Крім того, юристка звернула увагу на вимоги позивачок. Кожна з них вимагала по 100 тисяч гривень як компенсацію моральної шкоди, а також публічного спростування інформації. Соловйова вважає такі вимоги непропорційними та такими, що можуть створювати фінансовий і репутаційний тиск на журналістку та громадську організацію.
Нагадаємо, що в травні державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” подала позов проти журналістки Bihus.Info Світлани Стеценко та редакції через розслідування про можливу модернізацію одного з енергоблоків зруйнованої російськими ударами Трипільської ТЕС. Компанія вимагає видалити відео з ютубу, новину із сайту та стягнути з журналістів один мільйон гривень моральної шкоди.
У липні Голосіївський районний суд Києва залишив цей позов без розгляду. Після зміни менеджменту нове керівництво підприємства вирішило відмовитися від судового спору, а представник компанії попросив залишити позов без розгляду. Суд задовольнив це клопотання.
Адвокати журналістів тоді звертали увагу, що “Центренерго” витрачало на судовий процес державні кошти, зокрема, замовило семантико-текстуальну експертизу та сплатило судовий збір. Захисники також наголошували, що такі судові процеси вимагають від журналістів значних часових і професійних ресурсів та можуть обмежувати їхню діяльність.
Теги: дискредитація, журналісти під тиском, інформаційна атака, Мартина Богуславець, межа, погрози, порушення прав журналістів, тиск на журналістів Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter. Новини 24 Серпня 2026 На засіданні в справі Мудрої згадали про ймовірний вплив на СБУ та суд Майже через рік після повернення з полону помер морпіх Сергій Удут Росія вимагає “паритетності”, ускладнюючи в такий спосіб повернення українських цивільних з неволі – КШ На окупованій Мелітопольщині 58-річного чоловіка судитимуть за “держзраду” та “шпигунство” Після початку повномасштабної війни близько 4 тисяч українських медиків отримали дозвіл працювати в Польщі
Джерело