
Поширити Джерело: BBC
16 лютого на 80-му році життя в Києві, в Олександрівській лікарні, помер Семен Глузман — знаний лікар-психіатр, правозахисник, радянський дисидент та політичний в’язень.
Ключові моменти:
- Семен Глузман – відомий захисник прав людини та радянський дисидент, котрий активно виступав за права людини в період репресивного радянського ладу.
- Він був шанованим лікарем-психіатром, котрий докладав зусиль для викриття зловживань у використанні психіатрії в політичних мотивах.
Відійшов у вічність Семен Глузман
Про це ВВС News Україна повідомила дочка Семена Глузмана Юлія.
Ми щойно прибули, його госпіталізували машиною швидкої допомоги. І ось нам пів години тому сповістили, що він помер. Наразі це всі подробиці.
Раніше про це заявив колишній нардеп Борислав Береза та депутат парламенту Микола Княжицький. Цю інформацію ВВС News Україна також підтвердили близькі Семена Глузмана – у сім’ї дисидента Мирослава Мариновича, котрий його добре знав.
У нього був непростий і рішучий характер та бездоганна і чиста совість. Пішов з життя Семен Глузман. У радянську епоху він запевняв, що генерал Григоренко був психічно здоровим і ставав жертвою каральної психіатрії. Сам Глузман був ув’язнений і відбував "покарання" разом з Мирославом Мариновичем та іншими славетними в’язнями сумління, – зазначив Княжицький.
Поширити
Правозахисника та психіатра Семена Глузмана вважають одним з моральних орієнтирів України.
Він опинився у в’язниці у 70-х роках, коли йому було лише 25 років. Тоді, у брежнєвські часи, відстоював правду, і за це й поплатився.
У 1971-му, одразу після завершення Київського медінституту, він підготував незалежну позавідомчу судово-психіатричну експертизу у справі генерала Петра Григоренка – дисидента, якого покарала радянська система за його діяльність як оборонця прав кримських татар.
Молодий психіатр визнав його психічно здоровим і стверджував про незаконність використання проти нього методів каральної психіатрії – всупереч офіційному рішенню.
А вже у 1972-му Глузман за це був засуджений до семи років таборів та трьох років заслання. Він відбував покарання у Пермській та Тюменській областях Росії, а його товаришами по камері були дисиденти Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк та багато інших.
Мене оточували привиди. Юнаки з УПА, котрі постаріли в радянських зонах, колишні українські літератори Іван Світличний та Ігор Калинець, журналіст Валерій Марченко, вірмени, литовці, – всі ми були привидами. У нас було минуле, але не було майбутнього. Там, у світлому радянському майбутньому, нам не було місця. Хіба що, у в’язниці. Знову – у в’язниці, – пригадував Семен Глузман в есе "Запах ненависті".
Поширити
Повернувшись до Києва, Семен Глузман працював робітником на одній із фабрик, а через декілька років відновив професійну діяльність лікаря-психіатра.
Семен Глузман був президентом Асоціації психіатрів України та відстоював реформу психіатрії в Україні. Він вважав, що за всі роки Незалежності так і не були створені перехідні установи для тих психічно хворих людей, котрі не потребують стаціонарного лікування.
