Поради пасічників: як відрізнити справжній мед від підробки та обрати ідеальний для себе

Фото: pexels.com

19 серпня Україна відзначає День пасічника – свято тих, чиї трудові будні повністю залежать від погодних умов, природи та настрою бджіл. До цієї дати кореспондентка Коротко про записала розповідь Олени та Олександра Яценків із Кривого Рогу.

Десять років тому колишні працівники банку та великого металургійного підприємства розпочинали свою справу з нуля, а сьогодні вони транспортують вулики між різними областями, експериментують зі смаковими якостями та формують культуру споживання меду. Щодо того, який мед віддають перевагу самі бджолярі, з якими труднощами вони стикаються через посуху та особливості фермерської гречки, а також скільки різновидів варто мати вдома та чим крем-мед приваблює покупців – читайте у матеріалі Коротко про.

30 вуликів на колесах

90 відсотків клієнтів Youbee Honey насамперед зазначають: «Взагалі-то я мед не дуже люблю». А потім вони замовляють його знову. Такий парадокс у медовому бізнесі подружжя Олени та Олександра Яценків із Кривого Рогу.

Вона мала досвід роботи у банківській сфері, він – на металургійному заводі. А десять років тому подружжя прийняло рішення зайнятися бджільництвом.

Олена Яценко довгі роки працювала у банку, а тепер займається бджільництвом. Фото: Особистий архів Олени Яценко

– Наша Youbee Honey – це стартап, започаткований банкіром та металургом, – жартівливо розповідає Коротко про пасічниця Олена Яценко. – Якби ж ми усвідомлювали обсяг роботи, який нас чекає біля вуликів та з бджолами, то ще раз і ще раз би задумалися.

Свою медову справу подружжя розпочинало з нуля. До цього вони не мали жодного відношення до бджільництва.

Нині у Яценків є до 30 вуликів. Вони розвивають власний бренд, діляться інформацією про бджільництво в соціальних мережах, експериментують з продукцією та намагаються сформувати в Україні культуру споживання меду.

Сьогодні їхній бізнес залежить не лише від зусиль самих пасічників, а й від погоди, періоду цвітіння медоносних рослин, стану полів та настрою кількох десятків тисяч бджіл. Крім того, їхня пасіка є мобільною.

Вулики Яценків не прив’язані до одного місця. Коли в одному регіоні завершується період цвітіння, пасічники переміщують пасіку туди, де для бджіл з’являються нові джерела нектару.

– Ми проживаємо у самому Кривому Розі, і наші бджоли зимують лише вдома, – пояснює Олена.

Останніми роками бджільництво все більше нагадує лотерею, де головна ставка робиться на погоду. Наприклад, раніше пасіка Яценків часто знаходилася на Миколаївщині. Тепер вони більше працюють на Кіровоградщині.

– На Миколаївщині бракує опадів, адже Каховського водосховища вже немає, – зазначає пасічниця. – Зараз ця проблема вже відчувається. Тому ми змінили місцезнаходження нашої мобільної пасіки.

Але навіть якщо вдасться знайти сприятливе місце та вгадати з погодою, гарантій гарного медозбору все одно немає. Ще одна проблема, з якою стикаються пасічники, – це сучасне сільське господарство та використання гібридного насіння.

– Фермер телефонує нам, запрошує привезти пасіку до його гречаного поля, – розповідає Олена. – Ми з радістю погоджуємося. Приїжджаємо на місце, бачимо чудове гречане поле. Але… бджоли не відчувають цю гречку, бо рослини є самозапильними.

Для пасічника це означає зменшення обсягів меду, а для покупця, на жаль, – зростання його вартості.

– Літр соняшникового меду Youbee Honey наразі коштує 300 гривень, – повідомляє Олена. – Травневий мед дорожчий – 600 гривень, тому що його справді мало, та й отримати його складніше.

Коли в одному регіоні закінчується цвітіння, Яценки перевозять пасіку туди, де для бджіл є нові медоноси. Фото: Особистий архів Олени Яценко

Не від хвороб, а для здоров’я

То який мед є найкращим? Олена не дає однозначної відповіді.

– Рекомендую куштувати, адже не можна судити за зовнішнім виглядом та смаком, – усміхається вона. – А загалом, краще мати вдома два види меду. Наприклад, легкий квітковий мед чудово смакує в теплу пору року, а насичений за смаком гречаний – у холодну. Особисто я віддаю перевагу соняшниковому та вже згаданому гречаному. Обидва мають глибокий, насичений смак. Загалом, у більшості бджолярів у фаворитах саме соняшниковий мед. Він смачний, вистояний, швидко кристалізується завдяки вмісту глюкози.

Смачним є і акацієвий мед. Це дуже популярний і, слід визнати, дорогий сорт цього солодкого продукту. Він довго не кристалізується, оскільки містить більше фруктози. А от ріпаковий мед, на думку пасічниці, навпаки, покупці недооцінюють.

– Покупці скептично ставляться до цього меду, навіть не спробувавши його, – пояснює Олена. – Помилково вважають, що він містить багато «хімії», оскільки ріпак обробляють пестицидами.

Але бджола ніколи не принесе до вулика отруйну речовину.

– До того ж, коли комаха збирає нектар, вона обробляє його своїми ферментами, – зауважує пасічниця. – Ріпаковий мед дуже ніжний, нагадує масло. Мені він дуже подобається. У Німеччині його використовують для профілактики серцево-судинних захворювань. Хоча я вважаю, що мед вживають не від хвороб, а задля підтримки здоров’я.

Те, що мед є корисним, давно доведено науковцями. Хоча час від часу в медіа з’являється інформація про те, що цей продукт нібито є звичайним цукром.

– Звісно, це не так. Я й сама переконалася в користі меду для здоров’я, – каже Олена. – Тривалий час мала проблеми із судинами. І лише коли почала займатися пасікою та регулярно споживати мед, ці проблеми минули. Але вживання меду для покращення здоров’я – це довготривалий процес, який не дає миттєвих результатів.

Саме тому вона радить не гнатися за великими обсягами, а пробувати різні сорти та обирати ті, які припадуть до душі.

Зараз у Яценків 30 вуликів і стільки ж бджолосімей. Фото: Особистий архів Олени Яценко

Крем-мед готують 7 днів

Сьогодні чистий мед становить лише 10–15% від продажів Youbee Honey. Більшість покупців обирають різноманітні подарункові набори, горішки в меду, а також крем-мед. Цікаво, що продажі крем-меду розпочалися у Яценків після неприємного досвіду.

– Одного разу, на початку нашого медового бізнесу, ми зібрали багато меду і вирішили здати його оптом, – розповідає пасічниця. – І того ж першого разу шахрай обманув нас на 20 тисяч гривень. Ми були новачками і сильно постраждали.

Після цього подружжя відмовилося від оптових продажів. Натомість Олександр запропонував спробувати виготовляти крем-мед. І технологія його приготування значно складніша, аніж просто “перебити міксером”.

Під час процесу кремування кристали меду руйнуються, і він перетирається до отримання однорідної кремової консистенції. Мед поміщають у спеціальне обладнання для кремування, де він перемішується приблизно 15 хвилин. Потім він відпочиває 45 хвилин. І так процес повторюється. Усе це робиться в холодну пору року і триває протягом 7-10 днів.

А щоб крем-мед не був надто солодким, Яценки експериментують зі смаками. Додають обліпиху, журавлину, м’яту з лаймом. Є навіть шоколадний варіант з несолодким тертим какао, а також з кокосом, що на смак нагадує “Баунті”.

Саме такі експерименти допомагають привчати людей до споживання меду. Родина Яценків намагається популяризувати не лише власний продукт, а й культуру його споживання.

Цього року, наприклад, пасічниця знайомила зі своєю роботою учнів шкіл. За запрошенням вона відвідала школу, привезла вулик, обладнання та організувала для шестикласників дегустацію. Вона також відвідувала дітей з особливими потребами.

– Батьки казали, що їхні діти не люблять мед, але вони їли його із задоволенням, – сміється пасічниця.

Під час кремування кристали меду розбиваються і перетираються до однорідної кремової консистенції. Фото: Особистий архів Олени Яценко

Як не купити замість меду «коктейль» із сиропу?

Мед є одним із продуктів, які часто намагаються підробляти. Тому покупці шукають домашні методи для перевірки його натуральності: розводять у воді, капають йод, перевіряють ложкою.

Олена радить звернути увагу ще й на вагу.

– Якщо мед розведений, наприклад, водою, то він буде легшим, – пояснює. – Один літр меду важить 1,4 кг, пів літра, відповідно, 700 грамів. Якщо вага суттєво менша, це означає, що в нього вже додали сторонні речовини.

Але найкращий спосіб придбати чистий і корисний мед, на думку пасічниці, – це мати власного перевіреного пасічника.

– Люди, які присвячують своє життя цій справі, знають усе про мед, – говорить Олена Яценко. – Вони не приховують, де знаходиться пасіка, скільки у них вуликів, дозволяють спробувати продукт.

Найкращий спосіб купити чистий і корисний мед, на думку пасічниці, це мати свого перевіреного бджоляра. Фото: Особистий архів Олени Яценко

До речі

Чи буває зелений або фіолетовий мед?

Одного разу Олена придбала в Карпатах, поблизу Синевіру, різнокольоровий мед. Продавець запевнив її, що незвичний колір продукту надають ялівець і смерека, на яких нібито настояний цей солодкий продукт. Пасічниця вирішила перевірити це на власному досвіді.

– Я придбала мед, привезла додому, а також взяла ялівець і додала його до свого меду, – розповідає про свої експерименти Коротко про пасічниця Олена. – За місяць він так і не позеленів.

Тоді Олена повторила експеримент з лавандою. Але мед не набув фіолетового відтінку, а залишився звичайного медового кольору. То звідки ж береться такий колір? Звісно, від барвників.

Попри це, “кольоровий” мед у Карпатах добре продається, тому що людям подобається його незвичний вигляд та екзотичність.

А Олена продовжує популяризувати справжній український мед, бо переконана, що його варто пробувати, розрізняти, смакувати та цінувати.

Джерело: kp.ua