Андрій Гарасим, 2026-08-18 11:18
Поширити:
З огляду на зростання ризиків від російських нападів, підприємства в Україні стикаються зі збільшеною небезпекою при зберіганні значних обсягів товарів. Нестача доступних складських приміщень спонукає український бізнес до розробки нових стратегій та оптимізації логістичних процесів задля виживання в умовах конкурентної боротьби.
Керівниця відділу логістики компанії «Перша чарівна скриня», Євгенія Зарудна, поділилася своїм досвідом щодо трансформації складської логістики під впливом війни та пов’язаних із цим витрат для бізнесу. Її компанія спеціалізується на імпорті та продажі кави, обладнання для кавового бізнесу та супутніх товарів, а також володіє мережею кав’ярень.
Євгенія Зарудна: Перший серйозний удар по нашій логістичній системі стався два роки тому в Одесі. Тоді внаслідок влучання дрона в наш склад, значна частина запасів була знищена вогнем.
Згодом ми використовували логістичний центр «Еталон» у Вишневому для зберігання та відвантаження нашої продукції. Однак, у ніч із 31 липня на 1 серпня, цей центр зазнав серйозних пошкоджень.
Приблизно за місяць до цього, постраждав склад, який обслуговував інший напрямок нашої діяльності — альтернативні джерела енергії. Ми займаємося імпортом сонячних панелей, інверторів та генераторів. Цей товар зберігався на складі на «Чайці», який спочатку був частково зруйнований місяць тому, а тиждень тому – повністю знищений.
Збіг обставин був таким, що саме в день удару по складу, приблизно місяць тому, автомобіль з нашим вантажем кави та кавового обладнання перебував на митниці для оформлення. Оскільки наша основна продукція зберігалася у Вишневому, ми вирішили направити й цей вантаж туди. Там було вільне місце на складі, і вони мали досвід роботи з подібними вантажами. Як наслідок, через місяць цей склад також був повністю знищений.
— Що сталося з вашим товаром?
Згоріла кава, обладнання для кав’ярень, меблі, морозильні та холодильні камери. Окрім цього, було знищено батареї, генератори та сонячні панелі, які ми встигли перевезти з уже зруйнованого складу.
— Як ви оцінюєте обсяг своїх збитків?
Без урахування бізнесу, пов’язаного з альтернативною енергетикою, наші збитки оцінюються у 45 мільйонів гривень.
— Це стосується лише удару по складу у Вишневому?
Так.
Зруйнований склад обслуговував усю Україну
— Як раніше функціонувала ваша логістика?
Ми займалися імпортом продукції від різноманітних постачальників зі Швеції, Франції, Італії. Основним нашим постачальником була компанія з Нідерландів, яка виробляла Pelican Rouge та кавові інгредієнти. Вантажі доставлялися автомобілями на митницю, після чого проходили оформлення та транспортувалися на склад для зберігання. Звідти наша продукція відвантажувалася клієнтам по всій території України після отримання замовлень.
— Тобто склад у Вишневому забезпечував потреби всієї України?
Так.
— Чи працюєте ви з постачальниками на умовах передоплати?
Деякі постачальники з лютого 2022 року перейшли виключно на умови передоплати.
З нашим головним постачальником, на якого припадає близько 70% нашого бізнесу, ми мали домовленість про відстрочку платежу. Це означає, що товар, який ми втратили, навіть не був повністю оплачений.
— Отже, ви втратили товар, але все одно маєте за нього розрахуватися?
Так.
— Чи намагалися ви вжити заходів для мінімізації ризиків?
Протягом останніх трьох місяців ми вели активні переговори з нашим постачальником щодо зберігання основної частини товарних запасів на їхньому складі в Нідерландах. Це дозволило б нам оперативно постачати необхідні клієнтам товари. Якби наш постачальник міг швидко виконувати замовлення та підтримувати запаси у себе, а ми б лише вказували, що і в якій кількості відвантажити, це б суттєво знизило наші ризики в Україні.
Вели переговори, щоб товар лежав на складі в Нідерландах, але безуспішно
Проте, на жаль, європейські постачальники демонструють досить прохолодне ставлення до таких пропозицій. Вони не повністю усвідомлюють або не відчувають глибини наших проблем. Жоден з них не погодився формувати там товарні запаси для прискореного відвантаження в Україну. Ми три місяці намагалися донести до них потенційні ризики, але безрезультатно.
Зважаючи на невисоку націнку на нашу продукцію (не 100%), ми також не мали фінансової можливості орендувати буферний склад у Європі для подальшого транспортування товарів в Україну невеликими партіями.
Тому ми були змушені працювати в існуючих умовах, сподіваючись на позитивні зміни.
— Чи робили ви спроби зменшити ризики безпосередньо в Україні?
На початку поточного року ми прагнули диверсифікувати ризики, розподіливши товар по декількох складах. Наприклад, обладнання розміщувалося на одному складі, кава – на іншому, а для придбання розчинного шоколаду потрібно було звертатися до ще однієї локації.
Однак, наші українські клієнти виявили бажання отримувати всі товари в одному місці. Це спонукало нас до консолідації продукції на одному складі задля зручності клієнтів. Ми здійснювали внутрішні перевезення між складами, доставляючи продукцію туди, де виникала потреба.
Клієнти в Україні не хотіли вантажитися на кількох складах
Така схема роботи протягом трьох місяців показала, що ці внутрішні перевезення суттєво знижують нашу прибутковість. Тому в березні ми прийняли рішення про концентрацію всього товару на одному складі.
— У Вишневе?
Так.
— Чому європейські постачальники ухилялися від створення запасів на своїй території?
Вони також не бажали “заморожувати” кошти в товарних запасах або шукати додаткові складські приміщення, оренда яких потребує значних інвестицій. Вони запропонували або нам оплатити ці витрати, або відповідно збільшити вартість продукції.
— Чи є суттєва різниця у вартості оренди складських приміщень, наприклад, у Польщі та в Україні?
У Польщі дорожчими є не стільки самі складські площі, скільки людські ресурси. Хоча вартість квадратного метра може бути співмірною з українською, операційні витрати, пов’язані з навантаженням, розвантаженням та комплектацією товарів, вищі через рівень заробітних плат.
Подальші кроки
— Як плануєте реорганізувати свою роботу?
Весь минулий тиждень ми перебували у стані шоку, обмірковуючи подальші кроки. Як я вже згадувала, товар не був повністю оплачений постачальникам. Ми негайно повідомили їх про ситуацію. Постачальники взяли час на роздуми щодо подальшої співпраці з нами.
Ми запропонували варіант реструктуризації заборгованості: постачальники продовжують відвантажувати нам продукцію, а ми, з кожної нової партії, оплачуємо поточний товар та частинами погашаємо попередній борг. Після тижневих переговорів ми досягли згоди: до сплати нових інвойсів ми будемо додавати певну суму як часткове погашення існуючої заборгованості.
— А як ви плануєте вирішувати питання зі складами?
Як то кажуть, очі бояться, а руки роблять. Ми з власником та директором об’їздили кілька потенційних складських приміщень. На всі доступні локації існує надзвичайно високий попит, практично черги охочих розміститися, адже альтернативних варіантів небагато.
Усі невеликі склади, розташовані по Києву, також вже зайняті. Ймовірно, хтось діяв швидше за нас.
Ми вже визначили місце для найближчої машини, яка наразі в дорозі. Це черговий логістичний центр, який, на щастя, ще не потрапив під обстріли. Поки вантаж у дорозі, відділ продажів активно збирає замовлення та формує рахунки. Мета — щоб після прибуття та розвантаження машина одразу вирушила до наших клієнтів. Це дозволить мінімізувати час зберігання товару на складі, або, в ідеалі, уникнути його.
— Який обсяг продукції ви зазвичай зберігали раніше?
Приблизно місячний запас для реалізації.
— Тобто тепер машина фактично прибуватиме, і товар одразу вирушатиме до клієнтів?
Так. Це так званий продаж «із коліс». Іншого виходу в нас немає. Тобто ми веземо товар, фактично, під конкретні замовлення.
Я знаю, що деякі мережі магазинів зараз просять доставляти продукцію безпосередньо в торгові точки, оминаючи логістичні центри.
Наприклад, раніше машина, яка привозила весь асортимент необхідних товарів до «Сільпо», тепер кожному постачальнику доводиться доставляти продукцію безпосередньо в магазин. Мені важко уявити, як вони впораються з таким напливом автомобілів та як це організують логістично. Однак, це їхній спосіб уникнути залежності від великих логістичних вузлів та складів.
Ліквідація пожежі на одному з уражених складів. Фото ілюстративне від ДСНС
Зростання вартості оренди на 50%
— Чи вплинуть зміни в логістиці на кінцеву вартість вашої продукції?
Ми не можемо значно підвищувати ціни, щоб це не позначилося негативно на наших клієнтах. Крім того, наша націнка не дозволяє нам легко поглинати додаткові витрати.
Через ціну на пальне дуже зросла вартість транспортування
Вартість транспортування суттєво зросла. Якщо два роки тому вартість доставки машиною з Нідерландів становила приблизно 2600–2800 євро, то зараз одна фура обходиться в 3800–4000 євро. Це зумовлено не стільки діями Росії, скільки загальносвітовими тенденціями цін на пальне.
— А чи зросла вартість оренди складських приміщень?
На 50%.
— За який період відбулося таке зростання?
Порівняно з цінами, які діяли ще два тижні тому.
— Тобто, буквально за два тижні ціни зросли на 50%?
Так.
Ми також вивчали ціни в західних регіонах України: Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ. Окрім того, що там майже відсутні вільні приміщення (ймовірно, через попередні атаки їх уже зайняли), ціни там вищі, ніж у Києві.
Звісно, ми будемо змушені включити зростання вартості складських приміщень на 50% у собівартість продукції. Наша націнка не дозволяє нам просто асимілювати це здорожчання.
— Наскільки, у підсумку, може зрости ціна товару?
Я прогнозую зростання на рівні 8–10%. Варто також пам’ятати про необхідність погашення існуючої заборгованості.
Щоб ви мали уявлення про нашу ситуацію: одразу після атаки було скорочено 10% персоналу. Це був перший крок власників для зменшення витрат.
— Тобто, відразу після удару ви скоротили 10% співробітників?
Так. Згодом ми почали відмовлятися від послуг сторонніх підрядників.
Наприклад, послуги з програмування та розробки для окремих відділів, які надавали IT-спеціалісти, були повністю припинені.
Ми оптимізуємо буквально все. Навіть переглядаємо наші пакети мобільного зв’язку, оцінюючи необхідність таких дорогих тарифів та обсягів хвилин.
Ми цілодобово аналізуємо витрати, намагаючись зберегти нашу позицію на ринку та уникнути виходу з нього.
— Чи був застрахований товар?
Це найцікавіше питання. На початку року, коли ми розподілили продукцію між двома складами, я розглядала варіант страхування. Страхова компанія пропонувала поліс від воєнних ризиків, вартість якого становила 8–10% від страхової суми. Тоді ми вирішили, що не можемо собі цього дозволити, оскільки це призвело б до значного зростання ціни нашої продукції, зробивши нас неконкурентоспроможними порівняно з іншими гравцями ринку. Тому ми відмовилися від страхування.
Тепер ми провели розрахунки і усвідомили, що краще мати справу з втратою частини коштів через страхування, ніж втратити все. Ми зважуємо, що є більш вигідним: повторна повна втрата чи часткове відшкодування.
Однак, виникла ще одна проблема. Станом на вчора, деякі страхові компанії, наприклад, UNIQA, відмовлялися страхувати складські приміщення в Києві, Київській області, Одесі та на прифронтових територіях. Ще нещодавно, 10-го числа, вони страхували Житомир, але вже 12 серпня припинили надавати послуги зі страхування складських приміщень і там.
Для страхування майна вартістю, скажімо, 400 тисяч євро, компанії доведеться сплатити близько 40 тисяч євро. Франшиза становить 26 тисяч євро, тобто частину збитків у разі настання страхового випадку компанія покриває самостійно.
І лише після цього, можливо, буде здійснено виплату. Процес отримання страхового відшкодування не є миттєвим: після знищення об’єкта необхідно пройти низку процедур, включаючи отримання документів від ДСНС, Торгово-промислової палати, СБУ, залучення незалежних експертів та проходження багатьох інших інстанцій. І лише потім, за сприятливих обставин, можна розраховувати на виплату.
— Чи надає держава якусь допомогу бізнесу для зменшення таких ризиків?
Тиждень тому на митниці з’явилася інформація про розгляд можливості розмитнення товарів безпосередньо на кордоні. Це означало б, що вантаж, щойно перетнувши кордон України, міг би бути оформлений, а потім одразу прямувати далі. Така схема могла б зменшити ризик втрати вантажу, наприклад, під час масованих обстрілів Києва. Проте, на жаль, це не було реалізовано. Позавчора стало відомо, що розмитнення на кордоні не буде запроваджено через потенційні корупційні ризики.
Я особисто пояснюю це можливою втратою доходів для місцевих митниць у Києві та інших областях, адже кожна митниця зобов’язана виконувати свої місячні плани.
— Чи могло б це також пришвидшити процедуру?
Хоча обіцяють прискорення процесу розмитнення, я поки що не відчула жодних змін, оскільки перші машини після втрати вантажу прибудуть до нас лише в понеділок-вівторок.
Обіцяють прискорений режим розмитнення.
— А скільки часу зараз займає розмитнення?
Зазвичай, чотири-п’ять годин, іноді до шести. Якщо призначається огляд вантажу, процедура може затягнутися на цілий день. Наприклад, машина прибуває вранці, і через чотири години надходить повідомлення про необхідність огляду. На митному терміналі складу працюють лише два-три вантажники.
Після вихідних накопичується велика кількість вантажів. Черга з десяти фур, половина з яких потребує огляду, означає, що доведеться чекати, поки ці два-три вантажники проведуть огляд усіх вантажів і дістануться вашого. Це може тривати до вечора, фактично цілий робочий день. Як ситуація буде розвиватися далі, поки невідомо.
Поширити:
Джерело: kp.ua