Наталя Зарудня
Від Наталі ЗарудніШеф-редакторШеф-редакторка та фундаторка CyberCalm. Має понад 10 років досвіду в галузі кібербезпеки та технологічної журналістики. Пише про захист даних, мобільну безпеку, штучний інтелект та соціальні мережі.Слідкувати: 15.06.2026Розповсюдити11 хвилин для читання
Щодня компанії по всьому світу наймають кіберфахівців для імітації атак на власні системи — проникнення в мережу, обхід захисних механізмів та викрадення найцінніших даних. Це не парадокс, а суть тестування на проникнення (penetration testing, або пентест) — контрольована симуляція реальної кібератаки, що замовляється для виявлення слабких місць до того, як їх знайдуть справжні зловмисники. Результати бувають несподіваними: від зламу, здавалося б, неприступних систем за лічені години до випадків, коли самі тестувальники опинялися під слідством.
Зміст
- Що таке тест на проникнення
- Чим він відрізняється від сканування вразливостей
- Історія професії: від «тигрових команд» до red team
- «Чорний», «білий» та «сірий» ящик
- Як проходить типовий тест
- Коли тест на проникнення йде не за планом
- Ключові висновки для організацій
Що таке тест на проникнення
Тест на проникнення — це авторизована атака на власну систему, яку проводять спеціалісти на замовлення її власника з метою виявлення слабких місць раніше, ніж це зроблять справжні кіберзлочинці. Замовник наймає команду «етичних хакерів», визначає межі дозволених дій, а фахівці намагаються подолати захист, використовуючи методики реальних нападників: знаходять уразливості, експлуатують їх та документують досягнутий прогрес.
Об’єктом тестування може бути будь-що: вебсайт, корпоративна мережа, мобільний додаток, бездротові мережі, співробітники компанії (тоді мова йде про соціальну інженерію) або навіть фізичні об’єкти — двері, замки, системи сигналізації та контролю доступу. Мета завжди одна: оцінити захист з точки зору нападника та отримати перелік конкретних недоліків, які потребують виправлення.
Чим він відрізняється від сканування вразливостей
Тестування на проникнення часто плутають зі скануванням вразливостей, хоча це різні процеси. Сканування — це переважно автоматизована процедура: спеціалізована програма перевіряє систему за базою відомих проблем та надає перелік потенційних слабких місць. Воно відповідає на питання «що теоретично може бути вразливим».
Пентест виходить за ці межі: спеціаліст вручну намагається експлуатувати виявлені вразливості, демонструючи реальний бізнес-ризик. Він відповідає на запитання «що з цього реально можна зламати і які будуть наслідки». Саме людська винахідливість, а не лише автоматизовані інструменти, вирізняє якісний тест: провідні команди проводять до 95% перевірок вручну, моделюючи дії реального супротивника.
Історія професії: від «тигрових команд» до red team
Ідея навмисного тестування власних систем виникла ще на зорі комп’ютерної ери. Наприкінці 1960-х та на початку 1970-х років корпорація RAND разом з агентством ARPA досліджувала безпеку перших систем колективного доступу. Результатом стала публікація RAND R-609 «Security Controls for Computer Systems» (1970), відома як «доповідь Вара» за ім’ям голови робочої групи Вілліса Вара (Willis Ware): він вперше системно описав загрози проникнення в такі системи — від «активного» зламу до «пасивного» перехоплення — і заклав основи для розвитку цієї галузі.
Тоді ж уряд та дослідницькі центри почали формувати так звані «тигрові команди» (tiger teams) — групи фахівців, яким ставили завдання зламати захист з метою виявлення та усунення вразливостей. У 1972 році піонер комп’ютерної безпеки Джеймс П. Андерсон (James P. Anderson) представив покрокову методологію таких перевірок: знайти вразливість, розробити атаку навколо неї, протестувати її та використати для отримання доступу. Ця логіка залишається основою пентесту донині. Одним із знакових ранніх прикладів став тест системи MULTICS, проведений Військово-повітряними силами США у 1974 році, який виявив серйозні прогалини в безпеці.
Згодом ця практика вийшла за межі військових та державних структур, а навколо неї сформувалися стандарти та методології. Сьогодні фахівці керуються загальновизнаними фреймворками — серед них PTES, OWASP Testing Guide, NIST SP 800-115, OSSTMM та матриця MITRE ATT&CK. Паралельно з’явилося ширше поняття red team (червона команда) — це вже не просто пошук технічних уразливостей, а повноцінна симуляція дій противника, що поєднує злам мереж, соціальну інженерію та фізичне проникнення.
«Чорний», «білий» та «сірий» ящик
Залежно від обсягу інформації, яку отримує фахівець на старті, тести поділяються на три види:
- «Чорний ящик» (black box) — тестувальник практично нічого не знає про систему, діючи як реальний зовнішній зловмисник. Це найбільш достовірний сценарій, але й найтриваліший, оскільки значна частина часу йде на збір інформації.
- «Білий ящик» (white box) — фахівцю надається повний доступ до системи: схеми мережі, документація, навіть вихідний код. Це дозволяє провести максимально глибоку перевірку без витрат часу на розвідку.
- «Сірий ящик» (grey box) — компромісний варіант, де тестувальник має часткові знання або обмежений доступ. Він поєднує реалістичність «чорного ящика» з глибиною «білого», тому на практиці його обирають найчастіше.
Як проходить типовий тест
Попри індивідуальні особливості, більшість пентестів проходять за схожими етапами:
Підготовка та визначення меж. Замовник та виконавці чітко окреслюють об’єкт тестування (scope), правила взаємодії та межі допустимого. Цей етап є ключовим, і саме тут найчастіше виникають проблеми, до яких ми ще повернемося.
Розвідка. Збір інформації про ціль: відкриті домени, сервіси, точки входу, дані про працівників.
Сканування та аналіз. Пошук конкретних уразливостей у виявлених системах.
Експлуатація. Спроба реального використання знайдених прогалин для отримання доступу.
Закріплення. Перевірка глибини проникнення всередині системи та можливості залишатися непоміченим.
Звіт. Ключовий результат роботи: перелік уразливостей, оцінка їхньої критичності та рекомендації щодо усунення.
Коли тест на проникнення йде не за планом
Якісний пентест майже завжди виявляє слабкі місця — за оцінками фахівців, червоні команди досягають глибокого доступу до мереж у переважній більшості випадків. Однак, іноді найцікавіше починається тоді, коли щось іде не за планом. Ось кілька хрестоматійних прикладів.
Арешт у суді штату Айова
Судова система штату Айова найняла компанію Coalfire для перевірки фізичної безпеки своїх закладів. Двоє її фахівців, Гері Демеркуріо (Gary DeMercurio) та Джастін Вінн (Justin Wynn), успішно «зламували» дві будівлі, коли вночі 11 вересня 2019 року дісталися будівлі суду в окрузі Даллас. Вони виявили двері, які були зачинені, але не до кінця замкнені, спеціально закрили їх для коректної перевірки замка, а потім відкрили за допомогою саморобного інструменту — і активували сигналізацію. Далі вони зробили те, що зазвичай у таких випадках: спокійно дочекалися поліції, пред’явивши лист-дозвіл від замовника.
Цей «лист, що звільняє від відповідальності», не спрацював. Місцевий шериф затримав обох, їм було висунуто звинувачення у крадіжці зі зломом, і майже добу вони провели за ґратами. Причина проблеми полягала в організаційному провалі: адміністрація судів штату не повідомила місцеву поліцію про тестування, а сама будівля належала округу, що призвело до суперечки щодо повноважень влади штату дозволяти проникнення на чужу власність. Згодом звинувачення було пом’якшено до незаконного проникнення, а після слухань у законодавчих зборах штату — повністю знято. Голова Верховного суду Айови навіть вибачився перед депутатами, визнавши, що інцидент підірвав довіру до судової системи.
Історія тривала ще кілька років. Демеркуріо та Вінн подали позов проти округу за незаконний арешт та наклеп, і лише в січні 2026 року — майже через сім років — справа завершилася мировою угодою на 600 000 доларів — за кілька днів до початку судового процесу та без визнання відповідальності з боку округу. Обидва тестувальники згодом заснували власну компанію Kaiju Security. Їхній виступ на конференції Black Hat став гірким уроком для галузі: всі межі тестування мають бути чітко зафіксовані письмово та узгоджені з усіма сторонами, які можуть викликати правоохоронні органи.
Навіть «фортеці» падають
У 2016 році стала широко відомою історія про те, як одну з найзакритіших технологічних компаній світу, Palantir, практично «розгромила» найнята нею команда «білих» хакерів. Для сторонніх це звучало як сенсація, але для професіоналів галузі — як буденна справа. Червоні команди майже завжди перемагають захисників і практично завжди виявляють принаймні кілька серйозних слабких місць. Парадокс полягає в тому, що сам факт замовлення такого тесту свідчить про зрілий підхід до безпеки, а не про її відсутність.
Вантажівка з дисками та спуск з даху
Фізичні тести часто породжують майже анекдотичні ситуації. Досвідчений фахівець Чарльз Гендерсон (Charles Henderson) одного разу розповів, як, покидаючи об’єкт після виконання завдання, він побачив вантажівку, повну дисків компанії, що були підготовлені на знищення — із ключами в замку запалювання. Він зв’язався з керівництвом і уточнив, чи входить це до «меж» тестування. Виявилося, що так. В іншому випадку австралійську команду затримала поліція після того, як вони в чорному одязі спустилися з даху центру обробки даних на тросах з камерами на головах. Ці історії добре ілюструють головне правило: все, що фахівець має намір зробити, має бути попередньо дозволено замовником.
Несподіванка в менеджері паролів
Іноді тест приносить несподіванки навіть самим фахівцям. Під час одного з пентестів команда RedTeam Pentesting виявила, що реалізація входу через Windows Hello в популярному менеджері паролів Bitwarden дозволяла віддалено викрасти всі дані, збережені у сховищі, — без знання майстер-пароля та без біометричної автентифікації. Знаходка виявилася настільки несподіваною, що за згодою із замовником фахівці навіть опублікували окремий звіт про неї. Bitwarden усунув цю проблему у квітні 2023 року (версія 2023.4.0), але сам випадок слугує нагадуванням: навіть продукти, створені для забезпечення безпеки, потребують незалежної перевірки.
Ключові висновки для організацій
Тестування на проникнення є одним із найефективніших методів перевірки захищеності системи на практиці, а не лише на папері. Однак, історія з Айови демонструє, що технічна підготовка — це лише половина справи. Перед тим, як замовляти пентест, варто врахувати кілька принципів:
- Чітко визначте межі тестування (scope) та зафіксуйте їх письмово — усні домовленості не захищають ані замовника, ані виконавця.
- Переконайтеся, що особа, яка надає дозвіл, справді має на це повноваження, особливо коли мова йде про чужу власність або системи.
- Попередьте всіх зацікавлених осіб — від служби безпеки до місцевої поліції, якщо тест передбачає фізичне проникнення.
- Пам’ятайте, що мета тесту — не «зловити» команду на помилці, а отримати об’єктивну картину власних слабких місць та мати час для їх усунення.
Зрештою, головний парадокс пентесту полягає в тому, що його успіх вимірюється кількістю виявлених проблем. Чим більше уразливостей знайде найнята команда, тим менше їх залишиться для справжніх зловмисників.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕГИ:база знаньВибір редакціїкібербезпекаПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередня стаття
Apple розширює батьківський контроль на iPhone в iOS 27Наступна стаття
Як видалити root-права на Android у 2026 році: безпечні методиВ тренді
Серпневий Patch Tuesday: Microsoft закрила 421 вразливість, зокрема 0-day для атак Lazarus12.08.2026
Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми11.08.2026
Сотні повідомлень за хвилину: що таке SMS-бомбінг і як від нього захиститися13.08.2026
WhatsApp Scam Alert: нова функція виявляє шахрайські повідомлення без порушення шифрування14.08.2026
Витік даних у CEVA Logistics: Valve попереджає європейських покупців обладнання Steam11.08.2026
КібербезпекаШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг17.08.2026
КібербезпекаШпигунське ПЗ: що це таке, які види існують і як воно потрапляє на телефон09.08.2026
КібербезпекаШтучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними07.08.2026
КібербезпекаКібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити05.08.2026
Джерело: kp.ua