Яке шкідливе програмне забезпечення: типи, приклади та захист

Семенюк Валентин20.06.2026Поширити11 хв. читання

Шкідливе програмне забезпечення (ПЗ) — це будь-яка програма, що розробляється з метою проникнення на ваш пристрій без вашого дозволу та нанесення шкоди: викрадення інформації, шифрування файлів задля викупу, шпигунство за вами або перетворення вашого комп’ютера на частину чужої мережі. Під цією загальною категорією ховаються десятки різновидів — від класичних вірусів до інструментів кібервійни, що використовуються державами. Розглянемо, як вони функціонують, чим відрізняються між собою та які методи захисту є ефективними.

Зміст

Що таке шкідливе ПЗ
Коротка історія: від нешкідливих експериментів до кіберзброї
Основні типи шкідливого ПЗ
Як шкідливе ПЗ потрапляє на пристрої
Загрози для різних платформ
Шкідливе ПЗ як зброя міжнародної кібервійни
Як захиститися від шкідливого ПЗ

Що таке шкідливе ПЗ

Шкідливе ПЗ (англ. malware, від malicious software — зловмисне програмне забезпечення) — це програмний код, створений для здійснення кібератак: з метою отримання несанкціонованого доступу до комп’ютера або мережі, або для завдавання їм шкоди. У повсякденному вжитку шкідливе ПЗ часто іменують «комп’ютерним вірусом», однак вірус є лише одним з численних типів, і між ними існують значні відмінності.

Коротка історія: від нешкідливих експериментів до кіберзброї

Перші програми, здатні до самостійного переміщення між комп’ютерами, були експериментальними, а не зброєю. Creeper, створений на початку 1970-х, лише переміщувався між системами, не заподіюючи шкоди. Черв’як Морріса, що з’явився 2 листопада 1988 року, за добу уразив приблизно 6 000 із близько 60 000 комп’ютерів, підключених до інтернету. Це була перша масштабніша мережева епідемія, хоча шкода була завдана переважно випадково через помилку в програмному коді.

Самі терміни тоді ще формувалися: комп’ютерні віруси були формально визначені та продемонстровані дослідником Фредом Коеном у 1983–1984 роках. Справжнє шкідливе ПЗ — створене навмисно для завдання шкоди або отримання прибутку — масово почало з’являтися пізніше, у 1990-х роках, коли інтернет став комерційним, і виникла спокуса для зловживань. Детальніше про походження шкідливого ПЗ читайте в окремому матеріалі.

Основні типи шкідливого ПЗ

Як і легальне програмне забезпечення, шкідливе ПЗ еволюціонувало, набуваючи різноманітних функцій. Зловмисники часто комбінують можливості різних типів в одній атаці. Нижче представлені найпоширеніші категорії.

Віруси та червʼяки

Вірус — це програмний код, який самовідтворюється, вбудовуючись у файли або програми, і зазвичай потребує «носія» для поширення; багато вірусів паралельно пошкоджують або видаляють дані. Натомість черв’як поширюється самостійно, від однієї системи до іншої, без будь-яких дій з боку користувача — найчастіше, експлуатуючи вразливості в операційних системах або програмному забезпеченні. Саме здатність до самостійного поширення робить черв’яків одними з найстійкіших форм загроз.

Трояни

Троян маскується під легітимний інструмент — оновлення, корисний додаток, завантаження — і починає свою активність уже всередині системи. Залежно від своїх можливостей, він може перехоплювати логіни та паролі, натискання клавіш, скріншоти, банківські реквізити, таємно надсилаючи цю інформацію зловмисникам, а іноді й вимикаючи засоби захисту. Завдяки своїй універсальності трояни використовуються всіма — від індивідуальних хакерів до державних шпигунських операцій.

Програми-вимагачі (ransomware)

Програма-вимагач шифрує файли на зараженому пристрої та блокує доступ, доки жертва не заплатить викуп у криптовалюті. Найчастіше вона потрапляє на пристрій через фішинговий лист з вкладенням або посиланням. Глобальний масштаб цієї загрози вперше яскраво продемонстрував WannaCry у травні 2017 року: завдяки можливостям черв’яка та використанню експлойту EternalBlue, він за лічені дні уразив понад 200 000 комп’ютерів приблизно у 150 країнах.

Сьогодні це переважно бізнес кіберзлочинців. За оцінкою Chainalysis, протягом 2024 року жертви сплатили зловмисникам-вимагачам близько 813,55 млн доларів — це на 35% менше, ніж рекордні 1,25 млрд у 2023 році. Ця тенденція обнадіює: дедалі більше організацій відмовляються платити, а правоохоронні органи активно ліквідовують злочинні угруповання.

Шпигунське ПЗ (spyware)

Шпигунське ПЗ непомітно відстежує дії на пристрої: історію переглядів, запущені програми, повідомлення. Воно може потрапити на пристрій як частина трояна, разом із сумнівним розширенням для браузера або через шкідливу рекламу. Найвідомішим прикладом комерційного шпигунського ПЗ є Pegasus від компанії NSO Group: він використовував уразливість типу «zero-click» у iMessage (не вимагаючи жодних дій від жертви) і застосовувався проти журналістів, активістів та високопосадовців. Apple усунула цю вразливість в iOS 14.8.

Wiper — шкідливе ПЗ для знищення даних

На відміну від програм-вимагачів, wiper не переслідує фінансової мети — його єдина функція полягає в знищенні даних або виведенні системи з ладу. Однією з перших подібних програм був Shamoon, який атакував енергетичні компанії Саудівської Аравії. Для українського користувача ця категорія є особливо актуальною: 23 лютого 2022 року, за кілька годин до повномасштабного вторгнення, українські організації зазнали атаки HermeticWiper, яка уразила сотні комп’ютерів щонайменше у п’яти структурах.

Це була частина ширшої хвилі: ще в січні 2022 року Україну атакував WhisperGate, а в березні — CaddyWiper, що поцілив у банк. Деякі з цих програм маскувалися під програми-вимагачі, повторюючи прийом знаменитого NotPetya 2017 року. Докладніше про цей аспект конфлікту читайте в нашому матеріалі про кібервійну.

Рекламне ПЗ (adware)

Мета рекламного ПЗ — змусити вас здійснювати кліки: кожен клік приносить зловмиснику дохід. Зазвичай воно не викрадає дані та не пошкоджує пристрій, а просто дратує появою спливаючих вікон. Однак на смартфонах надмірна кількість реклами може призвести до швидкого розряду батареї або зробити пристрій майже непридатним для використання.

Ботнети

Ботнет — це мережа, що складається з десятків, тисяч або навіть мільйонів заражених пристроїв, які контролюються з одного центру. Зловмисник віддає команди всім «зомбованим» пристроям одночасно: розсилає спам, викрадає дані або проводить DDoS-атаки, перевантажуючи жертву трафіком. Класичним прикладом є ботнет Mirai у жовтні 2016 року, який був сформований переважно з IoT-пристроїв (камер, маршрутизаторів, відеореєстраторів) зі стандартними паролями. Він спричинив збій у роботі DNS-провайдера Dyn, тимчасово залишивши без доступу Twitter, Netflix, Amazon та десятки інших сервісів.

Криптоджекінг

У майнінгу криптовалют немає нічого протизаконного — на відміну від таємного використання чужих пристроїв для цієї мети. Криптоджекінг непомітно навантажує процесор жертви обчисленнями, через що система може значно сповільнюватися, майже до повної зупинки, «без видимої причини». Окрім ПК та серверів, популярними мішенями є слабко захищені IoT-пристрої.

Безфайлове шкідливе ПЗ (fileless)

Чим краще антивіруси виявляють традиційні атаки, тим частіше зловмисники переходять до безфайлового ПЗ. Воно не залишає жодних файлів на диску, а працює безпосередньо в оперативній пам’яті, зловживаючи легітимними системними інструментами та запускаючи сценарії «з нуля». Через це його складно виявити антивірусом — але воно втрачає свою ефективність, якщо системи своєчасно оновлюються, а користувачам обмежують адміністраторські права.

Як шкідливе ПЗ потрапляє на пристрої

Колись віруси доставлялися фізично — на дискетах і CD-дисках. Цей метод досі використовується: трапляються атаки, коли заражені USB-накопичувачі «випадково» залишають на парковці біля потрібної організації, розраховуючи на цікавість співробітника. Однак сьогодні основним каналом є фішинг: електронний лист зі шкідливим вкладенням або посиланням.

Це працює на емоціях. Повідомлення лякає або спокушає — нібито ви виграли приз, пропустили доставку, маєте терміново перевірити банківський рахунок, сплатити податок чи з’явитися до суду — і людина натискає, не обдумавши. Частина атак взагалі не потребує дій користувача: шкідливе ПЗ проникає через вразливості в мережі та програмному забезпеченні.

Загрози для різних платформ

Раніше існував міф, що жертвами стають лише комп’ютери під управлінням Windows, а Mac нібито «недоторканні». Це не відповідає дійсності: вже з середини 2000-х років зловмисники створюють ПЗ спеціально для продуктів Apple, і трояни для macOS є звичною знахідкою для дослідників.

Смартфони стали окремою цінною мішенню: вони містять величезний обсяг особистої інформації та можуть розкрити ваше місцезнаходження. Більшість мобільних загроз припадає на Android — через його значну частку на ринку, відкритість екосистеми та можливість встановлювати додатки зі сторонніх джерел; шкідливі програми часто маскуються під легітимні. Екосистема iPhone захищена краще завдяки закритому підходу Apple, тому зараження там трапляються рідше, але цілеспрямовані атаки на конкретних осіб (як той-таки Pegasus) все ж мають місце.

Окрема історія — інтернет речей (IoT). Маршрутизатори, розумні лампи, відеореєстратори та камери спостереження часто мають слабкий захист, тому їх легко заразити та включити до складу ботнету. А підключену камеру зловмисник може перетворити на інструмент стеження — особливо якщо її «встановили й забули».

Шкідливе ПЗ як зброя міжнародної кібервійни

Зважаючи на свої можливості, шкідливе ПЗ стало звичним інструментом шпигунства та кібервійни — тим паче, що, на відміну від звичайної зброї, тут досі немає чітких міжнародних правил щодо того, кого можна, а кого не можна атакувати.

Stuxnet у 2010 році вважається першою кіберзброєю, яка фізично зруйнувала промислову інфраструктуру: проникнувши до ядерної програми Ірану, вона вивела з ладу близько 1 000 центрифуг на заводі в Натанзі та відкинула іранські плани на роки. Атаку широко приписують спецслужбам США та Ізраїлю.

Інший знаковий випадок — атака на ланцюг поставок SolarWinds у 2020 році. Зловмисники вбудували шкідливий код у легітимне оновлення програми Orion, яке завантажили близько 18 000 клієнтів компанії; проте цілеспрямовано атакували лише невелику їх частину. Американська розвідка з високим ступенем впевненості приписала цю операцію російській зовнішній розвідці (угруповання APT29, відоме також як Cozy Bear). Президент Microsoft Бред Сміт назвав цей інцидент однією з найбільших атак, які бачив світ.

Як захиститися від шкідливого ПЗ

Базові правила кібергігієни усувають більшість ризиків. Ось що дійсно ефективно:

Своєчасно оновлюйте все. Встановлюйте патчі та оновлення операційної системи одразу після їх виходу. WannaCry був би безсилим проти систем, на які було вчасно встановлено доступне оновлення безпеки.
Робіть резервні копії. Регулярне створення резервних копій важливих даних (бажано офлайн) робить атаки програм-вимагачів несуттєвими: вам просто не буде за що платити.
Увімкніть багатофакторну автентифікацію. Навіть якщо пароль буде викрадено, додатковий фактор стане надійним бар’єром. Використовуйте довгі унікальні паролі для кожного сервісу.
Використовуйте надійне захисне ПЗ. Антивірусне рішення від перевіреного розробника, яке щодня оновлює бази загроз, зможе заблокувати більшість відомих атак.
Будьте обережні з фішингом. Не відкривайте несподівані вкладення та не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо лист створює відчуття терміновості або апелює до емоцій.
Обмежуйте права доступу. Не працюйте щодня під обліковим записом адміністратора — це звужує можливості шкідливого коду, який усе ж зміг проникнути.
Змінюйте стандартні паролі на IoT-пристроях. Саме типові логіни та паролі камер і маршрутизаторів використовуються для створення ботнетів, подібних до Mirai.

І, нарешті, навчання. Людина часто стає найслабшою ланкою, але обізнаний користувач, який розпізнає фішинг і думає, перш ніж натиснути, перетворюється на першу лінію оборони. Якщо ви бажаєте перевірити стійкість власної інфраструктури на практиці, дізнайтеся, що таке тест на проникнення.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

О, привіт
Приємно познайомитися!

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕМИ:база знаньвірусиспособи захистутроянхакеришкідливе ПЗПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті1Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередня стаття