Дорога до Олімпіади саночниці Олени Смаги: Не боюся швидкості, а навпаки – прагну її

Фото: інстаграм Олени Смаги

Український санний спорт напередодні Олімпіади-2026 демонструє прогрес: наші атлети здобули цілих 10 перепусток на Ігри. Однією з ключових надій збірної в Мілані стане 26-річна Олена Смага – спортсменка, яка не тільки підкорила швидкість, а й зуміла знаходити в ній адреналін. В інтерв’ю Коротко про вона поділилася, як потрібно тренуватися за відсутності належних трас в Україні, чому конкуренція з росіянами стала питанням честі та що спонукає її присвячувати спортзалу по 10 тренувань щотижня.

Колектив удосконалюється, тому й результат є

– Олено, вам пощастило пройти відбір на зимові Олімпійські ігри. Що для вас становить ця кваліфікація?

-Для мене це новий етап, нове звершення, над яким ти працюєш 4 роки, а у моєму випадку – навіть більше.

– Які цілі ставите перед собою на цій Олімпіаді? На який результат сподіваєтеся?

– Сподівань чи конкретної цілі немає, є осмислення та відповідальність перед собою – виконати бездоганні та якісні спуски й потрапити до фіналу змагань.

– Які почуття та емоції у вас викликає сам факт появи на старті на змаганнях такого масштабу? Чи є тривога?

– Не знаю, це буде для мене вперше. Сподіваюся, я вийду зосередженою та з ясними думками.

– Цікаво, що саме санкарі стали головними претендентами на ліцензії на ОІ для України цього разу. До того ж, можна сказати, що всі атлети походять зі Львівщини та Тернопільщини. Про що говорить такий показник? І завдяки чому він став можливим?

– Команда зростає та прогресує, кількість дітей, які займаються у Львівській та Тернопільській областях, з кожним роком збільшується. Наставники працюють на всіх рівнях дуже добре, що дає можливість створювати конкуренцію, починаючи від училищ і закінчуючи збірною. Звісно, завжди є куди рухатися вперед і що вдосконалювати, але сподіваюся, що ми на вірному шляху.

– Чи відчуваєте ви особливий пресинг через відповідальність за результат, зважаючи на те, що в країні триває війна і міжнародні перемоги зараз вкрай потрібні?

– Тиск може породжувати лише той факт, що в нашому виді спорту допустили росіян під статусом AIN (індивідуальні нейтральні атлети). Ми намагаємося впливати на це! Останнє, що вдалося – це зменшення чисельності допущених атлетів AIN з 6 до 3. Звісно, я стежу за всіма новинами і часто ловлю себе на думці під час тренувань про обстріли, які відбуваються щодня і щоночі. Головне – не забувати жертвувати кошти та підтримувати армію доступними способами. Я відчуваю тільки гордість за те, що можу представляти Україну під українським стягом.

Заповітна мрія Олени – потрапити на Олімпіаду – збулася. Фото: інстаграм Олени Смагі

Ніхто не бездоганний, і я не машина

– З чого для вас починався санний спорт?

– Санний спорт для мене почався з парку «Погулянка». Моя старша сестра на той час вже брала участь у різних змаганнях. Так склалося, що мій перший тренер Володимир Юрійович Леськів проводив набір, і я, вже більш-менш розуміючи, що це таке, захотіла спробувати. Таким чином я вже майже 17 років у спорті.

– Пам’ятаєте відчуття першого тріумфу?

– Перша перемога була на вулиці Остроградських у Львові. Культове місце для всіх представників зимових видів спорту, де люди катаються роками. Там робили щось на зразок траси – до речі, цю трасу роблять і зараз, і діти там змагаються. Це було чимось неймовірним для мене, було так багато учасників та вболівальників. Пам’ятаю лише те, як ми з тренером пишалися. Він дуже чуйна людина, яка свого часу вселила мені багато віри в себе.

– Наскільки виснажливі тренування у вашому виді спорту? Скільки часу на день вони вимагають?

– Складність полягає в тому, що в нас немає умов для тренувань. У нас немає естакади, яка б відповідала міжнародним нормам… Про трасу я навіть не згадую. Для тренувань безпосередньо на трасі нам необхідно виїжджати за кордон, і це стає проблемою для молодого покоління. Діти не можуть так швидко пристосовуватися, як ми, дорослі. Хоча ми теж пройшли цей шлях, але для них хочеться кращих умов. Загалом дуже багато фізичної підготовки – щодня це приблизно 3–4 години тренувань, окрім неділі.

– Чи складно переживати поразки у спорті, коли вони трапляються? Що допомагає вам у такі непрості моменти?

– Звичайно, складно. Ніхто не досконалий, і я не автомат. Промахи трапляються, і найважливіше – їх визнавати та працювати над ними. У важкі моменти я намагаюся звільнити думки та дозволити собі помилитися.

– Яку роль відіграє психологічна підготовка у санному спорті?

– Мабуть, на високому рівні – це основа. Твоя психологія: під час розминки, на старті, на трасі – ти лише наодинці з собою в голові. Іноді з собою важко, але цьому потрібно навчитися.

– У вашому виді спорту дуже великі швидкості. Чи буває лячно? Що ви відчуваєте на максимальних швидкостях?

 – Так, ми дуже швидкі. З досвідом я вже не боюся швидкості, а навпаки – прагну її. Є розуміння, де буде швидко, де має притиснути, де не треба чи не можна опиратися. Реакція на швидкість вже не така, як була в юному віці.

– Ви виступаєте в одиночці. Що найскладніше саме у такому виді програми?

– Для мене найскладніше – це відриви від лідерів. Трапляються випадки, коли у суперниці з іншої країни може бути гірший спуск або у 90% випадків гірший старт, але фініш кращий на 4–6 десятих секунди – це, мабуть, вибиває з рівноваги.

Тренування йдуть за розпорядком, незалежно від пори року. Фото: інстаграм Олени Смагі

10 тренувань на тиждень у залі, біг і кросфіт!

– Яка ви поза спортом?

 – Я не часто буваю поза спортом, тому навіть не знаю, як себе описати. Напевно, активна. Люблю активно проводити час, постійно генерую ідеї – чи то для роботи, чи то для саней.

– Як любите проводити вільний від змагань і тренувань час?

– Люблю читати книги або просто відпочивати в колі близьких людей. Останні кілька років мені сподобалася спортивна риболовля.

– Що для вас є ідеальним відпочинком?

 – Бути десь за містом, де не ловить зв’язок, там спокій, ну і до такої картини додається спінінг.

– Який стиль одягу вам імпонує у житті?

 – Стиль одягу в мене більш спортивний, але туфлі я теж іноді взуваю.

– Чи є улюблені бренди одягу або косметики?

 – Улюблений бренд, напевно, Nike – спортивних речей у мене більшість.

– Яка музика звучить у вас у навушниках, щоб налаштуватися на виступ? І чи є улюблена?

– Найчастіше це інструментальна електронна музика, улюбленої немає.

– Ви маєте дуже атлетичну статуру. Скільки часу проводите в тренажерному залі? І чи є улюблені вправи?

– У залі я займаюся близько 10 разів на тиждень, також басейн. Нещодавно додала до своїх тренувань кросфіт, і це, мабуть, моя улюблена частина занять. І, звісно, біг – дуже люблю бігати.

– Про що мрієте?

– Мрію про мир та справедливість в Україні, бо без миру мої мрії не мають значення.

Де та коли вболівати?

Виступи українських саночниць (Олени Смаги та Юліанни Туніцької) в одиночному розряді відбудуться 9 та 10 лютого (початок заїздів о 19:00 за київським часом). Пряму трансляцію фіналу та кваліфікації дивіться на телеканалі та сайті «Суспільне Спорт», а також на платформі MEGOGO.