Додавання ріпаку до сівозміни кукурудзи та сої підвищує її сукупну врожайність на 18%

Фото: SuperAgronom.com Озимий ріпак

Впровадження озимого ріпаку в традиційну кукурудзяно-соєву сівозміну в регіоні Середнього Заходу США здатне збільшити рентабельність фермерських господарств та загальну врожайність культур. Такий висновок зробили дослідники з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн, проаналізувавши моделі вирощування ріпаку в рамках системи подвійного врожаю, повідомляє World Grain.

Науковці порівняли стандартну сівозміну кукурудза–соя з системою кукурудза–ріпак–соя, розглядаючи різні обсяги внесення азотних добрив. Моделювання враховувало фактичні кліматичні та екологічні умови, що спостерігалися в Іллінойсі протягом 2019-2024 років. Найкращі результати були досягнуті в сценарії з повним забезпеченням озимого ріпаку азотом як восени, так і навесні.

Згідно з результатами дослідження, додавання ріпаку призвело до зростання загальної продуктивності сівозміни на 18%, зберігаючи при цьому стабільний рівень викидів парникових газів. Крім того, система з ріпаком сприяла кращому накопиченню вуглецю. Усі змодельовані варіанти диверсифікованої сівозміни виявилися більш вигідними порівняно з традиційною системою кукурудза–соя, забезпечуючи збільшення річного прибутку на 10–23%.

Серед переваг озимого ріпаку дослідники виділяють можливість ефективного використання земельних ділянок у період між завершенням збору основної культури восени та початком весняної посівної кампанії. Замість того, щоб залишати поля без товарних культур приблизно на півроку, аграрії можуть вирощувати ріпак, який не лише захищає ґрунт, але й забезпечує додатковий урожай. Отримана насіннєва маса також може слугувати сировиною для виробництва біопалива з низьким вуглецевим слідом.

На даний момент отримані висновки ґрунтуються на моделюванні і потребують підтвердження в польових умовах. За оцінками експертів, озимий ріпак найбільш придатний для вирощування за схемою подвійного врожаю на півдні Іллінойсу. Однак, розробка більш морозостійких сортів може сприяти розширенню його виробництва в північніших регіонах Середнього Заходу США.