“>
Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) наполегливо просить Сполучені Штати відхилити запит Туреччини на дозвіл передачі Україні десятків тисяч касетних боєприпасів, які зберігалися в турецьких арсеналах протягом десятиліть, як зазначено на сайті організації в середу.
"Розміщення застарілих касетних боєприпасів у зоні конфлікту створює передбачувану та трагічну гуманітарну відповідальність для цивільного населення… Вплив цих неточних та ненадійних боєприпасів, яким понад 30 років, на цивільних спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси", – заявила Ніколь Віддерсгайм, заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні.
Зазначається, що виробництво деяких із цих боєприпасів здійснювалося Туреччиною за ліцензіями, виданими США у 1987 році.
Окрім продажу всього свого запасу з 12 багатоствольних пускових установок M270, запропонована Туреччиною угода вартістю $256 млн передбачає передачу трьох видів касетних боєприпасів: 70 балістичних ракет M39 ATACMS, кожна з яких містить 950 протипіхотних/протиматеріальних суббоєприпасів M74, загальною кількістю 66 500 окремих суббоєприпасів; 2524 ракети M26, кожна з яких містить 644 суббоєприпаси подвійного призначення з покращеними звичайними боєприпасами (DPICM), загальною кількістю 1 625 456 окремих суббоєприпасів; 47 тисяч артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, кожен з яких містить 180 суббоєприпасів M42 DPICM, загальною кількістю 8,46 мільйонів окремих суббоєприпасів.
"Ці типи касетних боєприпасів відомі своєю низькою точністю та здатністю завдавати шкоди цивільному населенню. Їх ніколи не слід застосовувати. Конгрес ще має можливість вжити заходів, щоб запобігти цій недалекоглядній та небезпечній передачі", – наголосила Віддерсгайм.
У листі, направленому до Конгресу 6 серпня 2026 року, з повідомленням про цю угоду, високопосадовець Державного департаменту, який побажав залишитися неназваним, зазначив, що уряд США готовий надати дозвіл на цю передачу, і що Туреччина "прагне зменшити свої запаси старих оборонних засобів, щоб спрямувати свої фінансові ресурси на модернізацію та підтримку наявних систем". "Україна прагне придбати ці системи для зміцнення своїх наступальних та оборонних можливостей вогневої підтримки в умовах протистояння російському вторгненню. Україна вже має боєприпаси такого ж або подібного типу", – додав він.
В HRW підкреслюють, що касетні боєприпаси за своєю природою є невибірковими і мають історію створення смертельної небезпеки для цивільного населення кожного разу, коли їх використовують. Тому їхнє застосування важко узгодити із забороною на невибіркові напади на цивільне населення, що може розглядатися як воєнний злочин.
Хоча Сполучені Штати не приєдналися до конвенції, з 2009 року щорічний бюджет Міністерства оборони містить мораторій на експорт. Проте, попередній президент США Джозеф Байден обійшов цей мораторій у період з липня 2023 року по жовтень 2024 року, дозволивши щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи обсяги наданих поставок. Як детально викладено у "Звіті про моніторинг касетних боєприпасів за 2025 рік", Закон США про іноземну допомогу сприяє такому обходу, дозволяючи президенту визначити, що подібна допомога у сфері безпеки є "життєво важливою для інтересів безпеки Сполучених Штатів". Наразі невідомо, чи прийняла адміністрація чинного президента США Дональда Трампа аналогічне рішення щодо обходу мораторію на експорт у цьому конкретному випадку.