>
Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Дистриб’ютори закордонних товарів можуть виявити зацікавленість у пільговій оренді державних складів, тоді як для продуктових роздрібних мереж така можливість є економічно невигідною, вважає директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Свою думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”, коментуючи доручення прем’єр-міністра України Сергія Корецького, яке було надано Мінекономіки, Національному агентству з розшуку та управління активами (АРМА) та Фонду державного майна (ФДМ) щодо підготовки переліку державних складських приміщень для великих ритейлерів та логістичних компаній, що постраждали від російських атак.
Згідно з інформацією джерела “Інтерфакс-Україна”, йдеться про приблизно 190 тис. кв. м складських площ у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях, які будуть запропоновані бізнесу, що зазнав збитків, за символічну орендну плату в 1 грн.
Бондаренко оцінив цю ініціативу як “символічний жест підтримки”.
“Ми всі усвідомлюємо стан державних активів, як тих, що перебувають у віданні АРМА, так і Фонду держмайна. Обладнання застаріле, самі приміщення переважно поганої якості, зазвичай класу D (найнижчий рівень якості – ІФ-У). З 190 тис. кв. м, в найкращому разі, половина буде придатна для дооснащення, тоді як цього року було зруйновано близько 500 тис. кв. м логістичних потужностей. Таким чином, у найоптимістичнішому сценарії, пропозиція від держави покриє лише п’яту частину необхідного. Але найголовніше – склади та логістичні термінали потрібні поблизу споживачів”, – зазначив директор Бюро інвестиційних програм.
Він наголосив, що для продуктового ритейлу ці пропозиції будуть малоефективними, оскільки доставка “п’яти палет до кожного магазину в столиці чи Дніпрі Чернівецької області є економічно невигідною”. Вимога до такої логістичної нерухомості – знаходитися не далі ніж за 50 км від основного споживача.
“Можливість перенесення логістичних центрів розглядається як створення проміжних складів для ритейлерів та дистриб’юторів імпортної продукції. І знову ж таки, вони мають високі вимоги до якості приміщень, додаткового обладнання, електропостачання, комунікацій тощо. Це вимагатиме значних додаткових інвестицій та часу”, – пояснив експерт.