Кабінет міністрів вніс корективи до низки урядових постанов, що стосуються державних освітніх стандартів загальної середньої освіти.
Про це інформує Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
Вказане рішення передбачає модернізацію чотирьох державних стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках. Ці зміни спрямовані на приведення нормативної бази у відповідність до чинного законодавства, розширення самостійності освітніх установ та забезпечення поступового переходу до профільної середньої освіти, що заплановано на 2027 рік.
Зокрема, враховуючи, що з 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться впровадження профільної середньої освіти, було затверджено, що учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, матимуть змогу продовжити навчання відповідно до Державного стандарту 2011 року.
Крім того, закріплено компонент українознавства для дітей, які перебувають за кордоном, а також на тимчасово окупованих територіях. До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти було додано окремі базові навчальні плани для класів та груп з українознавчим компонентом.
У МОН наголосили, що це рішення на державному рівні закріплює можливість здобуття освіти за програмами з українознавчих предметів для дітей, які проживають за межами України або на тимчасово окупованих територіях. Такі програми сприяють збереженню зв’язку дітей з українською системою освіти, одночасно уникаючи надмірного навантаження через необхідність одночасного навчання за двома повними програмами.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість навчальних годин для вивчення історії та громадянської освіти в 7–9 класах. Протягом цього навчального циклу загальна кількість годин, відведених на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані, збільшено на дві години.
Рішенням уряду також було приведено термінологію Державного стандарту базової середньої освіти у відповідність до актуального законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено терміни, що стосуються учнів з особливими освітніми потребами.
МОН подовжило строки вступної кампанії в аспірантуру
У МОН роз’яснили, що акцент зміщується з опису медичного діагнозу дитини на визначення функціональних складнощів, з якими вона стикається під час навчання, та необхідного рівня підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» буде використовуватися поняття «учні з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та інших випадків, коли дитина потребує додаткової підтримки.
Як підкреслюють у МОН, такий підхід дозволяє зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом.
Державний стандарт профільної середньої освіти визначає спільні навчальні плани для різних типів освітніх закладів: академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це має забезпечити уніфіковані підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.
Водночас, у Державному стандарті базової середньої освіти з’являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.
Щоб школи могли належним чином організувати освітній процес, враховуючи всі ці зміни, протягом серпня Міністерство освіти і науки внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм, додали у МОН.
Вступна кампанія: у МОН назвали найпопулярніші спеціальності в університетах
Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, очікується, що з 1 вересня до перших класів навчальних закладів підуть 243,3 тис. дітей.