Шацькі озера міліють: що відбувається і чи винні у цьому поля лохини
Фото: shatsk.rayon.in.ua Підпишіться на нас в Google додати зараз
Щорічно десятки тисяч мандрівників прибувають на відпочинок до «Світязя». Проте цього літа увагу відпочиваючих привертають не лише краєвиди Шацьких озер, але й тривожні трансформації: вода помітно відійшла від берегів, а деякі ділянки, що ще кілька років тому були під водою, нині доступні для переходу пішки.
Стосовно причин обміління знаменитих українських озер, ролі ферм з вирощування лохини та перспектив відновлення повноводдя Світязя, дізнайтеся з матеріалу Коротко про.
Це комплексна проблема
“Шацькі озера висихають!” – таке обурення виникло в соціальних мережах після того, як відпочивальники опублікували фотографії зменшення рівня води. На зображеннях та відео з пляжів Світязя дійсно чітко видно, що вода відступила від берегової лінії на десятки метрів. До того ж, до справді глибоких ділянок озера доводиться йти чималу відстань. Ноги буквально загрузають у мулі. Біля берега утворилося болото. Запах відповідний. Однак це не зупиняє відпочиваючих, яких у спекотні дні тут доволі багато. Про популярність Шацьких озер – трохи далі.
Кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць. Фото: science.smnh.org
На жаль, зменшення рівня води торкнулося не лише Світязя, а й стало частиною ширшого процесу, який спостерігається в Україні та по всій Європі. Останніми роками суттєво обміліли Дунай, Дністер, окремі відтинки Дніпра та інші водні об’єкти. Причини майже скрізь схожі: зміна клімату, тривалі періоди високих температур, дефіцит опадів та випаровування води.
– Обміління Шацьких озер – це багатогранна проблема, – пояснює для Коротко про кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць. – В першу чергу, це пов’язано зі змінами клімату, які характеризуються нестачею опадів у весняно-літній період. Наприклад, у першій половині 2026 року на Волині випало значно менше дощів, ніж зазвичай, щонайменше на 30%.
Також існують проблеми з підземними водами – і тут винен «сусід».
– Я припускаю, що на території Білорусі продовжуються масштабні гірничі роботи у Хотиславському кар’єрі, – зауважив науковець. – Головне занепокоєння полягає в тому, що кар’єр заглиблюється в крейдяні шари на десятки метрів, перетинаючи водоносні горизонти. Оскільки Шацькі озера (включно зі Світязем) мають карстове походження і живляться переважно підземними водами, відкачування води з кар’єру може створювати депресійну лійку, здатну знижувати рівень ґрунтових вод та живильних пластів по обидва боки кордону. Раніше, до повномасштабного вторгнення, ми вже стикалися з подібними ситуаціями, проте зараз співпраця з Білоруссю відсутня.
Ще один важливий чинник – аномально високі температури. Через спеку водойми швидше прогріваються, а випаровування води значно зростає. Усі ці фактори разом і формують нинішню ситуацію.
– Говорити про критичне маловоддя поки що зарано, але проблема вже очевидна, – підкреслює Богдан Проць.
Еколог: проблема не в лохині
Самі ж мешканці Волині в обмілінні Світязя та інших озер звинувачують… лохину. Місцеві жителі стверджують, що водойми втрачають воду через стрімке збільшення площ під вирощування лохини.
– Ви самі погляньте, скільки лохинових ферм в околицях, – розповідає Коротко про жителька села Світязь Оксана. – Це хороший заробіток. От тільки одному кущу лохини треба від 10 до 15 літрів води за один полив. А де воду беруть? З наших озер!
Лохина дійсно є культурою, яка потребує регулярного поливу, особливо під час літньої спеки. Якщо цього не робити, врожай буде дрібним і кислим. А така лохина покупцеві і задарма не потрібна. Саме тому частина мешканців припускає, що інтенсивний забір підземних вод для зрошення великих плантацій також може впливати на водний баланс регіону.
Втім, на сьогодні немає офіційних наукових досліджень, які б однозначно підтвердили, що саме лохинові господарства стали причиною обміління Шацьких озер.
– Я б не став називати використання води для росту лохини головною причиною, це, швидше, емоційне пояснення, – каже Богдан Проць. – Переважно на таких плантаціях використовують крапельне зрошення, яке значно економніше за інші способи поливу. До того ж Волинь має густу мережу озер, річок і ставків, звідки господарства можуть брати воду.
Науковець називає набагато серйозніші за лохину проблеми. Наприклад, не завжди ефективне управління водними ресурсами за басейновим принципом.
– Трапляється, що ті, хто розташовані вище за течією, без компенсації забирають надто багато води, і через це страждають території нижче за течією, – пояснює науковець. – Без переходу на повноцінні басейнові засади та оплату екосистемних послуг тим, хто охороняє водні ресурси, неможливо сподіватися на їх ефективне використання. Тут додається й кадрова проблема: у водогосподарській галузі щороку зростає потреба в кваліфікованих фахівцях…
Саме тому необхідний постійний моніторинг рівня води, контроль за використанням водних ресурсів та комплексні дослідження, які дадуть відповідь, наскільки великий вплив на Шацькі озера мають природні процеси, а наскільки – діяльність людини. Бо все ж ця місцина є однією з найцінніших природних територій України, яку важливо зберегти для майбутніх поколінь.
– Чи є шанс, що через кілька десятиліть наші онуки побачать Світязь таким же повноводним, як сьогодні? – запитую.
– Усе залежатиме від того, як змінюватиметься клімат і наскільки раціонально ми використовуватимемо водні ресурси, – відповідає Богдан Проць. – Наслідки кліматичних змін уже відчутні і зростають. Масштабне осушення Полісся у 1960–1970-х роках змінило природний водний баланс. У багатьох місцях вже неможливо повернутися до природних боліт. Зміни після осушення є незворотними. Уже сьогодні в окремих регіонах виникають конфлікти через воду. Якщо не змінити підходи до управління водними ресурсами, проблема може лише поглиблюватися. Ми вже зараз повинні навчитися відновлювати водно-болотні угіддя там, де це можливо, щоб поступово сповільнити процеси осушення та відновити рівень води в озерах і річках.
Хоча Світязь найвідоміший, найпрозорішою водою серед Шацьких озер славиться озеро Пісочне. Фото: автора
Сезон 2026: пляжі переповнені
Попри обміління, а також появу нових курортів та заміських комплексів із басейнами, Шацькі озера залишаються популярним місцем відпочинку. У сезоні 2026 року тут надзвичайно людно. Зараз, у спекотні дні, кожен квадратний сантиметр пляжів Світязя, Пульмо, Гряди буквально окупований відпочиваючими. Хтось приїхав уперше, інші – тому що колись відпочивали тут ще дітьми і тепер привозять вже власних дітей.
Варіантів проживання поблизу Шацьких озер є багато, і вони відрізняються умовами та цінами: номери в готелях від 3000 грн, котеджі від 1500 грн, кімнати від 700 грн, місце під намет у кемпінговому містечку від 700 грн.
Найбільш популярним і, відповідно, людним залишається центральний пляж у селищі Світязь. Тут досить доглянута територія: підстрижені газони, є безкоштовні дерев’яні парасольки, чисті сміттєві урни, прокладені доріжки. Є чимало кіосків з фастфудом та прохолодними напоями, з кожного лунає гучна музика, переважно хіти Анни Трінчер (день на пляжі – і відпочивальники вже знають репертуар співачки напам’ять). Для дітей на центральному пляжі є і водні гірки, і різноманітні атракціони з батутами, і солодка вата. Для дорослих – прокат каяків, сапбордів, катамаранів, походи на байдарках. За все це, звісно, потрібно платити.
До речі, про ціни. Дешевого відпочинку на Світязі вже давно немає. Ціни сезону 2026:
- світязький пончик – 60 грн,
- варена кукурудза – 80 грн,
- солодка вата – 90 грн,
- копчений вугор – від 700 грн за кг,
- катамаран – 300 грн за годину,
- сапборд 200 грн за годину.
Та незважаючи на всі зміни, Шацькі озера не втратили того, за що їх люблять покоління українців. Тут, як і раніше, пахне сосновим лісом, над водою кружляють чайки, а вечорами сонце повільно сідає за обрій, розфарбовуючи Світязь у золотаво-помаранчеві кольори. Проте природа дедалі частіше нагадує, що навіть найкрасивіші місця не є вічними.
Попри обміління, а ще появу нових курортів і заміських комплексів із басейнами, Шацькі озера залишаються популярним місцем відпочинку. Фото: journeys6senses.com
Цікаво!
5 фактів про Шацькі озера
1. 30 озер
Коли говорять про Шацькі озера, більшість уявляє лише Світязь. Насправді їх налічується 28–30 озер (залежно від методики підрахунку), розташованих серед соснових лісів і боліт Волинського Полісся. Більшість із них входить до території Шацького національного природного парку.
2. Найглибше озеро України
Це Світязь. Його глибина сягає 58,4 метра. Це більше, ніж висота 18-поверхового будинку. Саме тому навіть у спекотне літо в центрі озера вода залишається прохолодною.
3. Найчистіша вода
Хоча Світязь найвідоміший, найпрозорішою водою серед Шацьких озер славиться озеро Пісочне. Саме його багато фахівців вважають одним із найчистіших озер України.
4. У Шацьких озерах водиться понад 30 видів риб
Тут можна впіймати щуку, судака, окуня, ляща, карася, коропа, вугра та навіть європейського сома. Саме тому Шацькі озера давно стали улюбленим місцем рибалок з усієї України.
5. Світязь має власний острів
Його площа становить приблизно 7 гектарів, він густо порослий деревами і різними рослинами. Цей острів неофіційно називають «Островом кохання» або «Островом закоханих». Туди можна потрапити, взявши в оренду човна.
Джерело: kp.ua