Поступовий рух до ринкових розцінок на газ та електроенергію, закладений у оновлених домовленостях із МВФ, мусить супроводжуватися зростанням заробітних плат, пенсій та удосконаленням системи субсидування.
Таку думку висловив народний обранець, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у своїй колонці для Укрінформу.
«Оновлені угоди з МВФ передбачають підготовку до поступового переходу до тарифів на газ і електроенергію, які покриватимуть витрати енергетичного сектору. Зростання цін може розпочатися з 2027 року, але перед цим держава повинна провести оцінку чинної системи субсидій та розробити більш ефективну адресну підтримку для вразливих родин», — зауважив він.
Згідно зі словами народного депутата, потреба у фінансуванні енергетичної галузі є зрозумілою, проте перехід до економічно виправданих тарифів має бути співмірним зі збільшенням прибутків населення.
«Економічна логіка є очевидною: пошкоджена енергетика потребує фінансування на ремонт, формування резервів та відновлення. Абсурдність виникає тоді, коли економічно обґрунтованою вважається лише вартість ресурсу, але не дохід особи, яка мусить оплачувати цей ресурс», — наголосив Ткаченко.
Детальніше: Загальна сума в платіжках за комуналку може зрости попри тарифний мораторій – депутат
Він підкреслив, що у 2026 році мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн, або приблизно 173 євро, що втричі з половиною менше за найнижчу мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі — 620 євро у Болгарії. Мінімальна пенсія, за його даними, дорівнює 2 595 грн, а чверть пенсіонерів отримує менше ніж 4 тис. грн щомісяця.
Депутат також навів дані Світового банку, згідно з якими у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% мешканців проти 37% роком раніше, а в першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.
На думку Ткаченка, перехід до ринкових цін без відповідного збільшення доходів населення може спричинити серйозні соціальні наслідки.
«Тому перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів загрожує не оздоровленням енергетичного сектору, а комунальним апокаліпсисом. Якщо тариф покриває економічні витрати підприємства, але забирає критичну частину сімейного бюджету, він може бути бездоганно обґрунтованим у бухгалтерській таблиці — й абсолютно непідйомним у реальному житті», — заявив він.
Ткаченко також акцентував на тому, що не можна «підтягувати платіжки до рівня Європи, залишаючи зарплати, пенсії та соціальні виплати далеко позаду».
«Інакше в сухому залишку реформи, яку виношують під підвищеним тиском МВФ, матимемо лише вбивчий абсурд і реальний фінансовий крах домогосподарств», — підсумував депутат.
Детальніше: Українці заборгували за комуналку понад ₴113 мільярдів: скільки проваджень у реєстрі боржників
Ткаченко також зауважив, що для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.
Він підкреслив, що переселенці, на відміну від більшості родин, сплачують не лише за комунальні послуги, а й за оренду житла, яке часто є старим, неутепленим та енергетично неефективним.
Ткаченко навів оцінки Міжнародної організації міграції, згідно з якими 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% повністю або частково витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду.
«Отже, переселенці входять у тарифну реформу не з фінансовою подушкою, а з уже затягнутим на шиї борговим зашморгом», — зазначив він.
На думку депутата, підвищення тарифів може призвести не лише до скорочення споживання, а й до втрати орендованого житла.
Він наголосив, що необхідно запровадити окремий тарифний механізм захисту для ВПО.
«Потрібен окремий тарифний запобіжник для ВПО: автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування сукупних витрат на оренду й комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання та соціального житла», — заявив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.