Після того, як будівля литовської дипмісії в Києві зазнала пошкоджень від російських ракет, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс не виключає, що Москва свідомо обрала ціллю дипломатичні установи.
Як інформує Укрінформ, про це повідомляє LRT.
“Цю версію також не можна відкидати, хоча наразі ми не можемо стверджувати це з повною впевненістю”, – підкреслив Будріс в ефірі програми “Тема дня” на LRT, відповідаючи на запитання, чи могла Москва навмисно націлитися на іноземні диппредставництва в українській столиці.
Згідно зі словами глави литовського МЗС, розслідування встановило, що удар було завдано ракетами, при цьому поруч із посольством не розташовано жодних військових чи стратегічно важливих об’єктів.
“З матеріалів розслідування нам відомо, що це були ракети. Жодних подібних об’єктів поблизу немає. Найближчий об’єкт, який Російська Федерація постійно намагається уразити, – це електростанція, розташована за півтора кілометра звідти. Усе інше в цьому районі – це житлові будинки, окрім нашого посольства. Можливо, метою був тиск, залякування, але можу сказати – це абсолютно безрезультатно. Рішучість не зменшилася, а навпаки, зросла”, – зазначив міністр.
Будріс також уточнив, що Росія випустила по столиці надзвукові ракети “Циркон”, які були розроблені передусім для знищення кораблів.
“Це жахлива зброя. Ми не маємо жодного уявлення, у що вони там цілилися, адже в цьому районі нічого немає”, – додав він.
За інформацією Міністерства закордонних справ Литви, дипломатична установа в Печерському районі Києва зазнала пошкоджень внаслідок падіння двох ракет на відстані 5 та 150 метрів від будівлі. У приміщенні були пошкоджені рами вікон, розбите скло, також постраждали дах та сонячні батареї. Співробітники дипмісії залишилися неушкодженими.
У зв’язку з цим до Міністерства закордонних справ Литви було викликано представника посольства РФ у Вільнюсі, якому було висловлено рішучий протест через грубе порушення Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.
“Вибачень не було. Представник РФ висловив позицію, що Литву попереджали про загрозу для всіх у Києві”, – зазначив Будріс. За його словами, такі попередження Литва розцінює як погрозу.
У ноті, врученій російському дипломату, наголошується, що після детальної оцінки збитків Литва вимагатиме від Москви відшкодування та залишає за собою право на вжиття заходів у відповідь.
“У нас передбачені заходи у відповідь на дії Москви. Я б не хотів вдаватися в деталі, але ми маємо можливості, інструменти та волю для захисту за необхідності”, – підкреслив міністр.
Глава МЗС Литви також заявив, що НАТО має продемонструвати рішучішу реакцію після того, як минулого тижня російська ракета впала на території східної Польщі. На його думку, Альянс повинен посилити свою військову присутність та зайняти більш тверду політичну позицію після цього інциденту.
“Існує бажання зберігати спокій, але водночас рішуче реагувати. Нам вдалося зберегти спокій. Але така рішуча відповідь має послідувати після цього інциденту, передусім завдяки військовим можливостям”, – зазначив Будріс.
Він зауважив, що попередні зусилля НАТО з посилення військової присутності в регіоні допомогли запобігти подальшим інцидентам.
“Операції “Східний вартовий” та “Балтійський вартовий” показали, що коли ми посилюємо нашу військову присутність у регіоні, що Російська Федерація вважає неприйнятним, вона змушена вживати запобіжних заходів. Інциденти за участю Польщі припинилися, так само як і пошкодження інфраструктури в Балтійському морі”, – підкреслив Будріс.
Глава МЗС Литви додав, що це не обов’язково свідчить про навмисний характер кожного з попередніх інцидентів.
“Це не означає, що кожен випадок був спланований або здійснений цілеспрямовано, але після цієї події реакція має бути точно такою ж”, – підкреслив Будріс.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що ракета, яка впала в Польщі, була російською крилатою ракетою Х-101, виготовленою поблизу Москви.
У свою чергу, Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що ракети Х-101 використовуються виключно стратегічною авіацією РФ.
Литва вимагатиме від Росії компенсації за пошкоджене посольство у Києві
НАТО підтвердило, що об’єкт, який впав у Польщі, був російською ракетою. Альянс засудив інцидент та заявив, що підтримує тісний зв’язок з Варшавою. Альянс також зобов’язався продовжувати вживати всіх необхідних заходів для захисту території своїх країн-членів.
“Якщо буде брак можливостей, ми повинні їх збільшити, тому що ми не можемо нормалізувати ситуації, коли ракети потрапляють у наш повітряний простір. Зрештою, політична реакція Альянсу як організації, безумовно, могла б бути сильнішою”, – додав Будріс.
Російська ракета впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході Польщі, приблизно за 80 км від українського кордону, під час нічної російської атаки, в ході якої Москва випустила 74 ракети та 284 безпілотники проти України.
З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, російські ракети та безпілотники вражали повітряний простір кількох країн Східної Європи, зокрема Румунії та Молдови.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що в ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджено 18 житлових будинків, школу, будівлю посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: URM