Вартість зерна зменшилася до точки, коли його збір стає невигідним, зазначають експерти.

“>

Фото: SuperAgronom.com Зерно пшениці

Пшениця закрила тиждень стрімким спадом: вересневий контракт CBOT продемонстрував зниження майже на 39 центів за бушель, а MATIF втратив €10/т. Ризики, пов’язані з Чорноморським регіоном, залишалися значними, однак цього виявилося недостатньо для збереження попередньої надбавки: міжнародні купувачі не виявляли поспіху у заміні українського та російського походження дорожчою європейською пшеницею.

Про це звітують аналітики Spike Brokers.

Експортні поставки з України та рф суттєво уповільнилися після середини місяця. російський експорт становив приблизно 1,6 млн т. У той же час, порти Констанци, Варни та Бургаса наблизилися до максимального завантаження через переорієнтацію частини суден, що прямували з чорноморських портів України та росії.

Україна в період з 1 по 30 липня експортувала близько 1,06 млн т пшениці. Головними отримувачами були Бангладеш, Індонезія, Алжир, Саудівська Аравія та Ємен.

На внутрішньому ринку індекс продовольчої пшениці знизився до $195/т CPT Одеса (для пшениці з вмістом клейковини 11,5%), а фуражної – до $185/т. Ця динаміка цін була значно менш вираженою, ніж падіння ф’ючерсів, оскільки аграрії не збільшували обсяги продажів відповідно до темпів збору врожаю.

Деякі виробники стримують продаж зерна через невизначеність із відвантаженнями в портах, тоді як активні покупці зосереджені на виконанні попередньо укладених контрактів. Внаслідок цього фізичний ринок залишається обмеженим: біржове зниження зменшує можливості експортерів для підвищення закупівельних цін, проте обмежена пропозиція перешкоджає глибшій корекції.

За оцінками експертів, точка беззбитковості для озимої пшениці становить приблизно 5 т/га за ціни 9000 грн/т — саме за таких умов дохід з гектара покриває витрати, які цього року оцінюються приблизно в 45 тис. грн.

При ціні 5200 грн/т цю межу неможливо досягти навіть за високої врожайності: щоб досягти нульового результату, довелося б збирати понад 8,5 т/га, що є нереалістичним для більшості господарств. Отже, мова йде не про зменшення прибутку, а про роботу зі збитками.

Звідси виникає ризик припинення збору врожаю. Витрати на пальне, оплату праці та технічне обслуговування техніки доводиться здійснювати негайно, а отриманий дохід їх не покриває — тому деякі господарства можуть відкласти обмолот, сподіваючись на позитивні зміни. Проблема полягає в тому, що зерно, яке залишається в полі, псується швидше, ніж відновлюється логістична система.