Азовське море стає солоним киселем через вторгнення: бички відступають, блохи та медузи наступають.

Бичок зникає, блохи та медузи наступають: окупанти перетворюють Азовське море на солоний кисіль

Фото: vidpochivai.com.ua Підпишіться на нас в Google додати зараз

Азовське море через 10-20 років може набути зовсім іншого вигляду, вважають екологи. Через бойові дії та захоплення Росією українських земель Приазов’я моніторинг стану моря надзвичайно ускладнений. Однак навіть із неповних даних можна зробити висновок: Росія, яка у 2022 році оголосила Азовське море своїм внутрішнім, вже встигла йому нашкодити. Коротко про – про те, як трансформується Азовське море.

Ще в XX столітті Азовське море вважалося одним із найбагатших за рибними ресурсами у світі. Низький рівень солоності, рясна кормова база та постійне надходження прісної води з річок перетворили море на справжній рибний скарб.

З початком повномасштабного конфлікту значна частина акваторії Азовського моря стала недоступною для міжнародних наукових експедицій та українських дослідників. Це унеможливило регулярне вимірювання якості води, стану донних екосистем та рибних популяцій. Тому багато змін наразі оцінюються за супутниковими знімками та окремими спостереженнями. І вони свідчать про негативну динаміку моря.

Надмірно солоне море

Основна екологічна проблема Азова, яку виділяють експерти, – це зростання солоності моря. Середня солоність відкритої частини Азовського моря сягнула приблизно 16 проміле, тоді як ще два десятиліття тому вона становила 10-11 проміле. Це найтриваліший період підвищення солоності за всю історію спостережень, яка триває понад 150 років.

Це відбувається через зменшення потоку прісної води з річки Дон до Азовського моря з кожним роком. Додатковою причиною є недостатня кількість опадів, спекотні літа, посилене випаровування води та загалом – планетарні кліматичні зміни. Поступово Азовське море за своїми характеристиками починає наближатися до Чорного моря.

Природно, разом із солоністю почала змінюватися і морська фауна. Не всі морські організми, як-от риби та безхребетні, адаптовані до настільки солоного розчину. Тарань, судак, лящ, шемая мігрують у менш солоні води або скорочують свою чисельність. Незабаром і відомий азовський бичок, який також не є прихильником надто солоної води, може залишитися лише в спогадах та у вигляді пам’ятника в окупованому Бердянську.

Натомість на Азовському узбережжі спостерігається значна кількість змій. Загалом вони там завжди мешкали, але з кожним днем їх стає дедалі більше. Через засолення моря змінюється кормова база для плазунів, і вони починають пересуватися вздовж узбережжя в пошуках менш солоних водойм.

Для рапанів – свято…

Оскільки Азовське море втрачає свої унікальні риси та перетворюється на «друге Чорне море», відтік риби компенсується активним зростанням чисельності морських організмів, які зазвичай асоціюються з Чорним морем. Це рапани, молюски анадара, мідії та морські креветки.

Головними виграшними видами в цьому неприродному відборі є рапани. Раніше вони були присутні в Азовському морі в обмеженій кількості, але тепер отримали практично ідеальні умови для розмноження – солоне водне середовище.

Однак прихильникам рапанів не варто поспішати з радістю. Варто пам’ятати, що вони харчуються мідіями, устрицями та іншими двостулковими молюсками. У Чорному морі, наприклад, рапани практично знищили багато природних популяцій устриць. Схожий сценарій може чекати й на Азовське море.

Для мідій нинішня солоність також виявляється сприятливою. Їхні поселення збільшуються, і вони є природними фільтрами води. Але це також має свої недоліки. Чим більше мідій – тим більше рапанів, які ними живляться, – тим сильніше змінюється морський харчовий ланцюг, і поки що незрозуміло, які будуть наслідки.

Крім того, традиційне розмноження медуз в Азовському морі також активізується, і вчені пов’язують це з підвищенням солоності. А що означає море, наповнене медузами? Це конкуренція з рибою за їжу, поїдання ікри та личинок риб, а також невдоволення туристів, які бояться заходити у воду, кишать медузами.

Наприкінці червня, до речі, стало відомо, що, крім медуз, Азовське море наповнене і морськими блохами, які зробили курортний сезон для відпочивальників у російському Єйську незабутнім.

Рапани, розмножуючись та окупуючи море, зжирають усе на своєму шляху. Фото: vmestezp.org

…для морських мешканців – сум

Якщо рапани виграють, то програють інші мешканці Азовського моря. Українські та міжнародні природоохоронні організації зазначають, що після 2022 року значно частіше почали з’являтися повідомлення про загибель китоподібних у Чорному та Азовському морях. Серед можливих причин називають інтенсивний підводний шум, вибухові роботи, забруднення води та порушення звичних міграційних шляхів.

З останніх повідомлень: азовські бички заражені нематодами (паразити в ротовій та черевній порожнині). Зазвичай зараження походить від інших риб та безхребетних. Таким чином, вилов у Азовському морі вже може нести неприємний сюрприз, оскільки нематоди становлять небезпеку і для людей.

Крім того, наприкінці травня українські екологічні проєкти та спостерігачі повідомляли про незвичайну зміну кольору води та масове винесення водоростей на окремі ділянки узбережжя. Все це стало результатом низки факторів: підвищення температури води, зміна солоності, порушення природного водообміну та забруднення. За даними супутникових програм NASA MODIS, європейської системи Copernicus та супутників Sentinel, спостерігається стійке зростання температури поверхні Азовського моря та збільшення тривалості теплого сезону. Окрім температури, супутники фіксують зміни кольоровості води, що дозволяє відстежувати масовий розвиток фітопланктону, поширення суспензії та наслідки забруднень.

А забруднюється Азовське море приблизно з такою ж швидкістю, як зараз розмножуються рапани. Ще до війни в морі виявляли підвищену концентрацію важких металів у певних районах, а також зростаючу кількість мікропластику у воді та донних відкладеннях. Після 2022 року до цього додалося забруднення залишками боєприпасів, паливом та іншими продуктами військової діяльності.

Самі росіяни повідомили, що концентрація вуглеводнів (тобто нафтопродуктів) в Азові перевищила норму майже вп’ятеро.

Отже, «завдяки» Росії наше Азовське море стрімко втрачає свою унікальність. Воно поступово перетворюється на замінник Чорного моря, звідки витісняються традиційні види мешканців. Вчені попереджають: якщо поточні тенденції збережуться, через кілька десятиліть Азовське море може припинити своє існування як унікальне напівпрісноводне водоймище з власною флорою та фауною. Море, звісно, не зникне, але від історичної екосистеми, яка формувалася тисячоліттями, залишиться лише солоний кисіль із медуз.

Через підвищену солоність стрімко розмножуються і медузи. Фото: vidpochivai.com.ua

Джерело: kp.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *