Від FPV до агродрона: як ветеран із Вінниччини замінив бойові вильоти на обробку полів

Фото: ФБ Ветеранські Агродрони Підписатися на нас в Google додати зараз

В Україні безпілотники асоціюються передусім із фронтом. Однак сьогодні літальні апарати дедалі частіше застосовуються і в мирному житті – обробляють угіддя, вносять добрива та допомагають аграріям зберігати врожай. Саме на цьому вирішив збудувати власну справу ветеран Юрій Фільченко.

Про те, як чоловік перетворив свій військовий досвід на цивільний бізнес та чому агродрон є ефективнішим за трактор – читайте у матеріалі Коротко про.

З Маріуполя на Вінниччину

«До бою!». З такими словами ветеран із Вінниччини Юрій Фільченко піднімає у небо власний агродрон. Щоправда, тепер ця місія не бойова, а цілком мирна. Замість знищувати противника, дрон допомагає вирощувати врожай.

– Хоча нині в Україні лише 3% полів обробляються за допомогою агродронів, все ж вважаю, що за ними майбутнє, – ділиться Коротко про Юрій Фільченко.

І пояснює: поля переважно обробляють тракторами з обприскувачами. Проте, рухаючись полем, така машина пригнічує частину рослин. Натомість дрон пролітає над ними. Також безпілотник працює навіть після дощу, коли наземна техніка не може заїхати на розмоклий ґрунт. А ще він швидко обробляє важкодоступні ділянки. Наприклад, поля на схилах, терасах або ділянки нетипової форми.

Юрій Фільченко з дронами давно на «ти». Адже два роки відслужив добровольцем у 110-й механізованій бригаді.

– На службі працював з «мавіками», – розповідає Фільченко. – А згодом перейшли вже на ударні FPV-дрони. Добре повоювали (усміхається. – Авт.).

У 2024 році чоловік повернувся до родини: на Вінниччині на нього чекали дружина та троє неповнолітніх дітей. Сім’я Фільченків – переселенці, родом з Маріуполя. З початку повномасштабного вторгнення переїхали до Вінницької області.

Коли Юрій повернувся з фронту до близьких, почав розмірковувати, чим зайнятися. Зрозумів, що було б нерозумно не використати набутий за ці роки досвід. Побачив грантову програму «Варто», яку реалізує Український ветеранський фонд. І вирішив: поки є така нагода, треба спробувати. Подав заявку і… ні, не виграв. Спочатку його заявку відхилили. Ветеран врахував зауваження, проаналізував помилки і отримав грант з другої спроби.

На придбання агродрона ветеран витратив майже мільйон гривень. Ще пів мільйона пішло на акумулятори, генератор, причіп та інше необхідне обладнання.

Так і з’явився бізнес з обприскування полів. За один виліт агродрон під керівництвом Юрія може обробити до чотирьох гектарів поля, а за сприятливих умов – до 200 гектарів за ніч, тобто за 12 годин.

Ветеран Юрій Фільченко з дронами на «ти». Фото: suspilne.media

Як «мавік», тільки більший

Під час інтерв’ю Юрій Фільченко перебував саме на ланах Житомирщини. Перш ніж розпочати обробку, чоловік облітає дроном межі поля, ретельно вимірює площу. На великому екрані пульта з’являється карта майбутнього маршруту: система запам’ятовує контури ділянки і самостійно прокладає траєкторію польоту.

– А вже ввечері, коли вщухає вітер і знижується температура, заправимо бак певним засобом для рослин та будемо працювати, – каже Юрій. – Бо саме в цей час сприятливі умови для внесення засобів захисту рослин.

– Чи дорого власникові такого поля замовити роботу вашого агродрона? – запитую.

– Ціна доступна: від 350 грн за гектар, – відповідає Юрій. – Замовити послуги агродрона вигідніше, аніж трактора. Останній пригнічує рослини, до того ж водієві також треба платити за виїзд та роботу. До того ж трактор використовує більше води, добрив, та й дизпаливо. І тут є перевага нашого агродрона: ми використовуємо менше ресурсів, а врожай буде більшим.

Поки розмовляємо, Юрій легко запускає дрон у повітря.

– Він схожий на «мавік», тільки великий, – каже. – І універсальний. На агродрон можна встановити бак або для внесення добрив, або для засобів захисту рослин. А ще можна переробити його на бойовий, тільки це недоцільно, бо надто дорого (сміється. – Авт.). Наші майстри вже створюють дрони-бомбери, значно дешевші за мій.

Юрій запевняє, що керувати агродроном легко. Звісно, порівняно з тим самим FPV.

– Мій 10-річний син за 20 хвилин розібрався з тим, як літає агродрон, – уточнює. – Але я не раджу фермерам самостійно купувати безпілотник. Банально: не вистачить досвіду, коли, наприклад, увімкнуть РЕБ. Тоді з агродроном починаються серйозні «танці з бубном». Тут мені допомагає мій уже військовий досвід.

За словами Юрія, війна навчила його не лише впевнено керувати дронами, а й зберігати спокій у критичних ситуаціях та завжди прораховувати ризики.

– Будь-яке обладнання може відмовити, тому потрібно бути готовим до різних сценаріїв: мати не лише план А, а й плани Б і В, – каже. – І, звісно, важливо мати сильну команду. У нас працюють ветерани, і це теж має велике значення. Люди позитивно ставляться до ветеранського бізнесу, і така довіра часто відкриває багато можливостей.

ДО РЕЧІ

Мої учні вже керують «мавіками»

Розмовляючи про навички у керуванні дронами, Юрій Фільченко між іншим згадав про те, що навчає такій науці молодь. У Вінниці діють спеціальні центри для занять із захисту України. В одному з них працює Юрій.

– Я інструктор у програмі «Захист України», – розповідає Юрій Фільченко. – Ми, ветерани, допомагаємо школам. Вчителі переважно викладають теорію, а ветерани навчають практиці: польотам на дронах, тактичній медицині, основам бойової підготовки. «Мої» діти вже керують «мавіками» в навчальній аудиторії. Ті безпілотники я привіз їм з фронту, це волонтерська допомога, яка вже не була потрібна армії. Для мене важливо навчати нашу молодь основам бойової підготовки. Бо я не хочу чути пісню «Пливе кача» у Вінниці чи в інших містах і селах України.

ЦІКАВО!

Чим відрізняється агродрон від бойового?

Агродрон:

• має великий бак (зазвичай 20–70 літрів) для засобів захисту рослин або рідких добрив;
• оснащений спеціальними форсунками, які рівномірно розпилюють препарат;
• літає заздалегідь заданим маршрутом із високою точністю;
• має радари або датчики, які допомагають обходити дерева, стовпи та лінії електропередач.

Військовий дрон:

• замість бака несе камери, розвідувальне обладнання або бойовий заряд;
• його програмують для розвідки чи виконання бойових завдань;
• не має систем точного внесення рідин.

Джерело: kp.ua