Аграрний сектор Росії переживає загострення кризи: брак пального, зменшення обсягів кредитування та труднощі з продажем зерна за кордон

“>

Фото: SuperAgronom.com

Аграрний сектор росії стикається з низкою серйозних перешкод. Нестача дизельного пального, зменшення державної підтримки та труднощі з експортом зернових поглиблюють кризу напередодні активної фази збору врожаю.

Російське сільське господарство зазнає дедалі більшого тиску через комбінацію фінансових та логістичних викликів, про що повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Незважаючи на прогнози щодо високих врожаїв, міністерство сільського господарства росії зменшило обсяги пільгового кредитування саме тоді, коли значна частина господарств працює на межі рентабельності. Додатковим негативним фактором стала нестача дизельного пального. За оцінками, дефіцит становить приблизно 20% від загальнодержавної потреби.

Кризу загострюють перешкоди з експортом зерна. Через логістичні проблеми в Азовському морі суттєво ускладнилася робота морського шляху, яким проходила приблизно чверть усього російського експорту зерна. На цьому тлі аналітики вже переглянули свої прогнози щодо експорту, зменшивши їх приблизно на 20%.

На тимчасово окупованих територіях України працівники аграрного сектору все частіше залишаються без оплати праці. Підприємства, які займаються вирощуванням та збиранням урожаю, протягом місяців не виплачують кошти механізаторам, комбайнерам, трактористам та водіям, пояснюючи це неможливістю реалізувати та транспортувати продукцію.

Про це інформує Центр національного спротиву (ЦНС).

Значною мірою ця ситуація є результатом дій самої росії. Використовуючи цивільну логістичну інфраструктуру у військових цілях, російські війська продовжують перевезення пального та інших військових вантажів під виглядом цивільного транспорту та зерновозів.

Це ускладнює функціонування аграрної логістики, створює додаткові ризики для перевезення зібраного врожаю та негативно впливає на спроможність аграріїв продавати свою продукцію.

Додатковим викликом для фермерів залишаються нестача та висока вартість пального, що суттєво збільшує витрати на проведення польових робіт, збір урожаю та його транспортування. У підсумку, фінансові труднощі аграрних підприємств все частіше перекладаються на плечі звичайних працівників, які місяцями не отримують зароблених коштів.