“>
Фото: Скрін із відео mykola_farmer
В області Запоріжжя фермери продовжують втрачати доступ до своїх угідь через зростання російських обстрілів та ударів безпілотників. До повномасштабного вторгнення в регіоні оброблялося приблизно 1,88 мільйона гектарів ріллі, тоді як минулого року під посівами залишалося близько 380 тисяч гектарів. Цього року площа може зменшитися ще на 20 тисяч гектарів, сягнувши приблизно 360 тисяч гектарів.
Цю інформацію надає видання «Акцент», посилаючись на слова директорки Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Валентини Крамаренко.
Саме через небезпеку від FPV-дронів сільгоспвиробники змушені відмовлятися від роботи на земельних ділянках в Оріхівському районі, громадах Біленького, Комишувахи, Тернуватської та інших. Поля фактично перетворилися на зону активних бойових дій.
Про складнощі ведення аграрного бізнесу в прифронтових населених пунктах розповів голова фермерського господарства «Микола Поле» з Комишувахи Микола Грабко. За його твердженнями, господарство вже не має можливості обробляти близько 230 гектарів, де ще в 2025 році вирощувалися озима пшениця та ріпак.
Приблизно 250–270 гектарів були засіяні соняшником, проте через інтенсифікацію атак доступ до цих ділянок також втрачено.
Читати також: Важкі метали в українських ґрунтах: що показує аналіз 8000 проб вздовж лінії фронту
Безпілотні літальні апарати становлять загрозу не лише для людей, а й для сільськогосподарської техніки. За свідченнями фермера, FPV-дрони атакують автомобілі, вантажівки, комбайни та інше обладнання. Окремою проблемою є загорання на полях: збиті або нейтралізовані засобами радіоелектронної боротьби дрони падають на суху рослинність, спричиняючи займання посівів.
З огляду на небезпеку, господарство повністю припинило роботи в нічний час. Водночас мобільний зв’язок у регіоні значною мірою відсутній через пошкодження інфраструктури. Для забезпечення комунікації та контролю за безпекою працівників, фермер самостійно придбав детектори дронів, систему Starlink та радіостанції.
Ще одна серйозна проблема — наявність вибухонебезпечних предметів на полях. Під час підготовки земель до посівної кампанії аграрії виявляють нерозірвані FPV-дрони, снаряди типу «Молнія», уламки ракет та інші боєприпаси. Частину небезпечних знахідок доводиться документувати та передавати відомості рятувальним службам, а після вибухів самі фермери займаються очищенням полів від уламків.
Отже, виконання звичайних сільськогосподарських робіт у прифронтовій зоні перетворюється на постійне поєднання агровиробничої діяльності та заходів безпеки. Вибір часу для роботи, переміщення техніки та доступ до окремих земельних ділянок визначаються не стільки агротехнічними вимогами культур, скільки оперативною обстановкою на лінії фронту.
Труднощі виникають і після завершення збору врожаю. Через ризикованість, водії вантажного транспорту відмовляються прямувати до прифронтових територій, що ускладнює вивезення зерна. Частину врожаю господарства Миколи Грабка довелось тимчасово зберігати на складі у родича. Внаслідок атаки БПЛА склад зайнявся, а фермер, який знаходився приблизно за 15 метрів від епіцентру вибуху, отримав контузію.
Окрім безпекових та логістичних викликів, аграрії стикаються з фінансовими труднощами. Війна обмежує можливості господарств отримувати доходи від реалізації своєї продукції та здійснювати інвестиції у виробництво, при цьому кредитні зобов’язання залишаються актуальними. З цих причин місцеві фермери мають обмежений доступ навіть до державної підтримки.
Читати також: Пекельні жнива 2026. Як росія випалює врожай Херсонщини
На цьому тлі скорочення посівних площ у Запорізькій області є наслідком не лише прямого знищення врожаю чи пошкодження сільгосптехніки. Значна частина земель фактично стає недоступною для обробки через загрози від FPV-дронів, мінування територій, відсутність безпечного доступу та неможливість забезпечити нормальну логістику.
Ситуація в Запорізькій області демонструє, що для господарств, розташованих поблизу лінії фронту, сьогодні йдеться не лише про втрати врожаю. Військові дії поступово зменшують площу земель, які можна безпечно обробляти, ускладнюють проведення польових робіт, зберігання та транспортування продукції, а також посилюють фінансовий тиск на агропідприємства.
Пан Микола зазначає, що не вважає свою справу завершеною, адже він ще живий. Однак, чи захочуть люди повертатися до землеробства на випалених і замінованих землях після завершення війни — це питання, на яке він поки не має відповіді.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com