Національний банк збільшив ключову ставку

class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>

Нацбанк готовий додатково посилити монетарну політикуПравління Національного банку України ухвалило рішення збільшити облікову ставку до 15,5%.Про це йдеться у повідомленні Національного банку.Зазначається, що облікову ставку було підвищено з огляду на стабільне посилення фундаментального цінового тиску та помітніше прискорення загальної інфляції до кінця року.«Підвищення облікової ставки спрямоване на збереження привабливості гривневих активів, стабільності валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже у 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%. НБУ готовий і надалі застосовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску», — заявили в Нацбанку.Місце для вашої рекламиІнфляціяПротягом останніх місяців загальна інфляція сповільнювалася під впливом тимчасових факторів, однак фундаментальний ціновий тиск продовжував посилюватися.Зазначається, що у червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% переважно завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування. Натомість базова інфляція продовжувала прискорюватися (до 8,1% р/р) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ.Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом залишалися стабільними, проте зберігалися на підвищеному рівні.Інфляція прискориться у другому півріччі, проте повернеться до сповільнення у 2027 році, прогнозує регулятор.Відповідно до оцінок НБУ, у липні зростання споживчої інфляції відновилося, а базової — продовжилося. Прогноз передбачає їхнє подальше прискорення: до 10% та 9,2% відповідно за підсумками 2026 року.За прогнозом НБУ, інфляція почне знижуватися у 2027 році (до 6,9%) та досягне цільового рівня 5% наприкінці 2028 року.Ризики для інфляційної динаміки та економічного розвиткуКлючовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, однак значний вплив може мати й подальший розвиток подій на Близькому Сході.Протягом останніх місяців фокус російських атак змістився з об’єктів енергетики та видобутку на виробничі потужності бізнесу та об’єкти логістики, зокрема важливої для експорту морської інфраструктури. Це обмежує економічну активність та одночасно збільшує витрати підприємств, що посилює фундаментальний ціновий тиск. Ризики подальших руйнувань важливих інфраструктурних та виробничих об’єктів залишаються значними.Актуальними є й такі ризики, пов’язані з перебігом війни:

виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримку обороноздатності й відбудову з відповідним розширенням внутрішнього попиту, у тому числі на імпорт;
збільшення тиску з боку заробітних плат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.

Крім того, і надалі зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування.Протягом останніх тижнів також зросли ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може погіршити міжнародну безпекову ситуацію та одночасно збільшити спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.Інтерес до гривневих активівПротягом останніх місяців інтерес населення до гривневих активів зберігався, зокрема завдяки своєчасному призупиненню зниження облікової ставки у березні та її збереженню на рівні 15% протягом наступних місяців. Українці продовжували нарощувати інвестиції як у строкові гривневі депозити, так і в ОВДП, номіновані в гривні.Водночас посилення фундаментального цінового тиску разом зі зростанням низки проінфляційних ризиків вимагають додаткових заходів НБУ для забезпечення належної жорсткості монетарних умов. Так, підвищення облікової ставки до 15,5% підтримає привабливість гривневих активів, сприятиме контрольованості інфляційних очікувань та збереженню стійкості валютного ринку.За оцінками НБУ, такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування, що зростає на понад 30% на рік.НБУ готовий додатково посилити процентну політикуПоточний прогноз Національного банку передбачає можливість подальшого підвищення облікової ставки та повернення до циклу пом’якшення процентної політики у ІІ кварталі 2027 року. Водночас НБУ гнучко реагуватиме як на динаміку інфляції, так і на зміни в розподілі ризиків.Крім того, Національний банк розпочне модернізацію операційного дизайну процентної політики, стратегічним напрямом якого є активізація грошового ринку та розвиток надійних ринкових орієнтирів вартості на ньому. У підсумку зміни посилять спроможність НБУ виконувати головне завдання монетарної політики — забезпечувати цінову стабільність — завдяки підвищенню ефективності монетарної трансмісії.