Мінвідновлення готує нові правила для будівельних кошторисів / Depositphotos
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України розробляє зміни до нормативів ціноутворення в будівництві, що фінансується з державного бюджету. Основна мета — зробити аналіз вартості більш практичним, оптимізувати бюрократичні процедури для замовників, водночас зберігаючи контроль над використанням державних коштів.
Про це повідомляє Delo.ua, посилаючись на інформацію від Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
“Реформування системи ціноутворення в будівництві є ключовим для всього процесу відбудови. Наше завдання — досягти оптимального балансу між максимальною прозорістю використання державних фінансів та оперативним впровадженням проєктів, які зараз є життєво необхідними для держави”, — зазначила Наталія Козловська, заступниця міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
За її словами, реформа покликана не створювати додаткові перешкоди, а надавати замовникам доступні цифрові інструменти для аналізу цін, захищати їх від необґрунтованих зауважень контролюючих органів та забезпечувати для бізнесу чіткі та зрозумілі правила роботи.
Однією з ключових пропозицій є встановлення ліміту в 1,5 млн грн. Об’єкти, вартість яких перевищує цю суму, підлягатимуть аналізу цін згідно з процедурою, передбаченою постановою №1512. Для об’єктів з меншою вартістю замовники зможуть самостійно встановлювати порядок аналізу цін у своїх внутрішніх документах.
У міністерстві вважають, що це допоможе уникнути надмірної бюрократії при роботі з невеликими проєктами, зокрема з будівництва шкіл, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
Також пропонується спростити процес підготовки звітів шляхом диференційованого підходу до статей кошторису залежно від їхньої частки у загальній вартості будівництва.
Запропоновано такий механізм:
- Матеріали, що становлять 60% вартості, будуть перевірятися за повною процедурою.
- Для ресурсів, що складають 35% вартості, буде застосовуватися спрощений аналіз.
- Вимоги до підтвердження джерел інформації для малоцінних матеріалів будуть мінімізовані.
За попередніми оцінками експертів, це може скоротити час на формування звіту до 80%.
Окремо пропонується врегулювати взаємодію з постачальниками. Максимальний термін очікування відповіді на запит щодо цін пропонується встановити в п’ять робочих днів.
У разі відсутності відповіді, факт надсилання запиту буде зафіксовано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності конкурентних пропозицій.
Офіційні ціни від виробників та дані з бази цін системи також пропонується прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт змін розмежовує відповідальність між учасниками процесу. Особа, яка надає цінову пропозицію, нестиме відповідальність за достовірність інформації про статус постачальника, наприклад, про офіційного дистриб’ютора. Замовникам і кошторисникам не доведеться додатково перевіряти ці дані.
Для виробників будівельної продукції пропонується закріпити, що зазначення цін у базі даних має виключно інформаційний характер і не зобов’язує продавати продукцію за оприлюдненими цінами.
Також передбачено безоплатне внесення даних до системи через API, що має стимулювати більш активне наповнення бази цін.
Крім того, зміни визначатимуть функції замовника та підрядника на різних етапах реалізації будівельного проєкту. Перехідні положення покликані запобігти зупинці вже розпочатих робіт або необхідності повторного проходження експертизи виключно через нові вимоги до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Мінрегіон затвердив наказ, який узгоджує кошторисні нормативи з раніше ухваленими урядовими рішеннями. Цей документ вносить Зміни №6 до “Настанови з визначення вартості будівництва” для проєктів, що фінансуються за рахунок державних коштів або кредитів, гарантованих державою.