Українським експортерам слід продовжувати відстоювати свої позиції на міжнародних ринках та працювати над розширенням квотної бази – “Інтерпайп”

>

Фото: https://interpipe.biz/

Україна повинна продовжувати відстоювати доступ своїх експортерів до зовнішніх ринків, особливо до ринку ЄС, заявила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталя Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованого Центром економічної стратегії.

Як зазначає компанія, протягом повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно пристосовуватися до численних викликів: від військових загроз, пов’язаних з близькістю лінії фронту, до проблем з енергопостачанням та дефіциту кваліфікованого персоналу. З 1 липня цього року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі, компанія стикнулася з черговим випробуванням.

При цьому зазначається, що лише за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити технічну помилку, яка виникла через використання, при ухваленні регламенту, даних Євростату, що відрізняються від офіційних. В результаті, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка б була розрахована з використанням коректних даних.

“Компанія досить стримано оцінює можливості переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і перенаправляють надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – повідомила Сидорук.

Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить відстоювати доступ експортерів до зовнішніх ринків та врегулює питання функціонування Торгового представника.

“Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень у валюті, а цю валюту країна може отримувати насамперед на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.

Як раніше повідомлялося, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на постачання безшовних труб заниженими на 30% через статистичну похибку і сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно із відповідною заявою компанії, через статистичну похибку та невиконані зобов’язання “Інтерпайп” вказує на заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.

“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що значна статистична помилка негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – зазначається у заяві.

Також уточнювалося, що для категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські органи влади неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці у даних: значна частина українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, не була повністю врахована у базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30% порівняно з тією, яка б була розрахована з використанням правильних даних.

Окрім цього технічного питання, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційного режиму для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до основних світових експортерів, включно з країнами з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.

“Інтерпайп” розглядає поточний обсяг євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому контексті Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.

Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка зазнає збитків через війну, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.

“Інтерпайп” – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії експортується до понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.

До складу компанії входять шість промислових об’єктів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна чисельність персоналу компанії становить близько 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець та філантроп Віктор Пінчук разом із членами його родини.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *