>
Згідно з висновками аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці виявляють найбільшу культурну схожість із поляками серед основних категорій іноземних спеціалістів.
“Аналіз, присвячений специфіці функціонування мультикультурних колективів у Європі, виявив, що найменша культурна дистанція до польської моделі спостерігається в українців – 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти зазначають, що завдяки подібним культурним платформам українці та білоруси, як правило, швидше адаптуються до польських робочих команд”, – зазначається у дослідженні.
На думку розробників дослідження, вміння ефективно співпрацювати в різнорідному культурному середовищі в найближчі роки стане одним із ключових факторів успіху як для співробітників, так і для підприємств, що прагнуть до домінування на європейському ринку.
Наприклад, результати вказують на існування розбіжностей навіть між українцями та поляками, які можуть позначитися на щоденній робочій діяльності. Зокрема, українці схильні до прямолінійного висловлювання думок у неформальних обставинах, проте при взаємодії з керівництвом частіше уникають відкритого висловлення незгоди. Критичні зауваження нерідко сприймаються персонально, а від керівника очікується не лише нагляд, але й підтримка команди. Сім’я залишається одним із першочергових життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
Відтак, Галина Кіріченко, віцепрезидентка Gremi Personal, попереджає, що навіть мінімальні культурні відмінності можуть позначитися на продуктивності команд, рівні мотивації працівників та взаємній довірі всередині підприємства. “Міжкультурна компетентність перестає бути виключною перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає фундаментальною професійною навичкою”.
За оцінками експертів, значні складнощі виникають не стільки через мовний бар’єр, скільки через відмінності у сприйнятті ролі лідера, методах надання зворотного зв’язку, ставленні до конфліктних ситуацій, традиціях та робочих домовленостях. “Здатність компаній управляти цим різноманіттям дедалі більше впливатиме на їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або планує вихід на європейські ринки, міжкультурна компетентність поступово стає такою ж невід’ємною, як професійна експертиза чи володіння іноземними мовами”, – зауважує Кіріченко.
На основі проведеного дослідження було розроблено рекомендації для роботодавців. Серед них: уніфікація правил та домовленостей, адаптація стилів надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, сприяння інтеграції міжнародних команд та запобігання формуванню замкнених національних груп у колективах.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження демонструють, що управління міжкультурними взаємодіями виходить за рамки компетенції HR-відділів і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найбільш чисельних категорій іноземних працівників у Польщі. Кожна культура була оцінена аналітиками за десятьма критеріями – п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було розраховано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає ступінь культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.