>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) має намір запровадити обов’язкове присвоєння кожній платіжній транзакції індикатора низького, середнього або високого рівня ризику надавачами платіжних сервісів. Транзакції, позначені як високоризикові, підлягатимуть автоматичному призупиненню до встановлення всіх обставин та отримання згоди клієнта, згідно з проєктом постанови регулятора.
Зазначається, що транзакції з низьким ризиком будуть виконуватися автоматично, тоді як транзакції із середнім ризиком можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або для перевірки співробітниками надавача платіжних сервісів. Критерії для визначення кожного рівня ризику будуть встановлені установами у їхніх внутрішніх правилах.
Цей проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та узгодження платіжних транзакцій як частини системи управління операційними ризиками. Надавачі платіжних сервісів зобов’язані здійснювати постійний моніторинг, а звірку платіжних операцій – щоденно.
У разі технічних або інших перешкод для здійснення моніторингу, установа повинна буде проводити платежі тільки за умов можливості такого контролю та негайно інформувати НБУ про інцидент високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після його настання.
Платіжний моніторинг повинен виявляти операції, що виходять за рамки типових, несанкціоновані, помилкові або неналежні, і не дублюватиме фінансовий моніторинг у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Для виявлення нетипових транзакцій, надавачі платіжних сервісів зможуть застосовувати моделі, побудовані на основі штучного інтелекту та машинного навчання. У разі їх використання, установи повинні будуть забезпечувати постійне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.
До ознак нетипової поведінки проєкт включає, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, концентрацію аналогічних операцій, незвичайні суми та надмірну частоту переказів. Одним із наведених прикладів є отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Надавачі платіжних сервісів будуть зобов’язані вести список клієнтів, транзакції яких потребують посиленого нагляду. Цей список, зокрема, включатиме фізичних осіб, які делегували право управління своїми рахунками третім особам, торговців, які порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також одержувачів, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії торговця.
Дані з такого списку будуть зберігатися протягом року. Під час моніторингу, надавачі зможуть розглядати встановлення клієнтам лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків відповідно до угод та внутрішніх регламентів.
Проєкт також встановлює заходи для протидії міскодингу – невідповідності присвоєного одержувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність одержувачів, аналізувати платежі та їхні аномальні сплески, а також інформацію на веб-сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах і застосунках.
Деякі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за них залишатиметься за надавачем платіжних сервісів. Залучена установа не матиме права самостійно призупиняти та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Вимоги стосуватимуться банків та небанківських надавачів платіжних сервісів, за винятком малих платіжних установ. Після набуття чинності постановою, вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, запровадження цих вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян, проте учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у разі залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.