“>
Фото: SuperAgronom.com
Пряма загроза поставкам добрив через події в Чорному морі виглядає меншою, ніж може скластися враження з новинних заголовків. Останні удари, зокрема найгучніший — по суховантажу Golden Leo 19 липня, а до того по трьох суднах 14 липня — були націлені на судна із зерном та кукурудзою на експорт, а не на імпортні поставки добрив.
Про це у коментарі для SuperAgronom.com повідомили експерти команди САНАГРО УКРАЇНА.
«Отже, Чорне море наразі для нас є перш за все фактором вартості логістики, а не фізичної доступності продукції. І цей фактор наразі загострюється: за оцінками страхового ринку, додаткові військові премії за транзит через Чорне море щойно перевищили 1% від вартості судна (за деякими оцінками — до 1,5%), зросли саме на хвилі останніх атак. Наявні механізми страхування за участю Великої Британії та українських держбанків історично допомагали нівелювати такі коливання та повертати ставки ближче до базового рівня між інцидентами, але зараз ми перебуваємо у фазі активного зростання премії, а не стабілізації. Тому я б говорив не про ризик зриву поставок як такий, а про поступове та на даний момент прискорене накопичення логістичної премії у вартості продукції», — пояснили фахівці.
Дефіциту мінеральних добрив, як зазначають у САНАГРО Україна, немає. Але «важливішим чинником» є не Чорне море, а Іран.
Читати також: Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату
Після початку конфлікту між США та Іраном наприкінці лютого, Ормузька протока, через яку проходить близько третини світової торгівлі карбамідом і чверть аміаку, фактично зупинилася: Катар призупинив виробництво карбаміду, аміаку й сірки через пошкодження потужностей, Іран зупинив виробництво аміаку. Як наслідок — світові ціни на азотні добрива зросли на 80% до квітня, перевищивши $850/т, досягнувши найвищого показника з 2022 року. Потім настало тимчасове перемир’я, рух через протоку частково відновився, і до початку липня ціни повернулися навіть нижче довоєнного рівня. Це створило сприятливу можливість для закупівель, якою вже скористалася частина ринку.
«Тут варто уточнити саме для нашого ринку: йдеться передусім про глобальний ціновий орієнтир. Наскільки українські закупівлі азотних добрив прямо залежать саме від Перської затоки та Ормузької протоки, а не від європейського виробництва чи інших каналів постачання — окреме питання, яке слід узгодити з постачальниками перед тим, як безпосередньо переносити глобальну динаміку цін на локальну ситуацію. Але загальний сигнал залишається: питання зараз не в тому, «чи вистачить обсягів», а в тому, «чи встигнуть аграрії придбати продукцію до того, як ця цінова можливість зникне». А зникає вона швидше, ніж здавалося ще два тижні тому», — підкреслюють фахівці.
Поставки готової продукції морем через Одещину — це ризик точкових затримок, а не масового зриву: наявний механізм страхування допомагає пом’якшувати локальні потрясіння після кожного інциденту, хоча зараз, як зазначалося вище, це відбувається на тлі загального зростання премій.
Інша ситуація — контракти, прив’язані до виробничих потужностей самої Перської затоки. Тут ризик значніший і зростає щодня: 8 липня Трамп оголосив про завершення угоди з Іраном, після чого відбулися нові удари, а 18 липня Іран офіційно заявив про призупинення своїх зобов’язань за меморандумом (не остаточний розрив, а саме призупинення виконання, з покладанням відповідальності на порушення з боку США), і трафік через протоку знизився до мінімуму за п’ять тижнів.
«Якщо ця ескалація триватиме, найбільш вразливими виявляться саме ті контракти на азотні добрива, де ціна чи термін поставки прив’язані до близькосхідних виробників або до котирувань, орієнтованих на регіон. Там перегляд умов є значно ймовірнішим, ніж у логістиці Чорного моря — і формальне «призупинення», а не розрив, означає, що ситуація може змінитися в обох напрямках так само швидко, як і загострилася», — зазначають у САНАГРО УКРАЇНА.
Два фактори ризику, на думку експертів, зараз діють в одному напрямку, що змінює саму логіку прогнозу. Ще на початку липня ринок розраховував на подальше здешевлення і радив аграріям утриматися від закупівель. Але, за оперативними даними Argus, ціни на азотні добрива в Європі вже знову зростають синхронно з новою фазою ірансько-американського протистояння.
Історія останніх п’яти місяців демонструє, наскільки різкою може бути амплітуда: від піку +80% у квітні до падіння нижче довоєнного рівня за два місяці та нового розвороту вже за два тижні.
«Якщо поточна ескалація переросте в тривалу нестабільність, одним із ймовірних сценаріїв є повторення березнево-квітневого стрибка цін, який цього разу поєднається зі зростаючою логістичною премією Чорного моря, а не буде діяти окремо від неї. Це оцінка ризику, а не гарантований прогноз: формальне «призупинення», а не розрив ірансько-американської угоди, залишає відкритою можливість як швидкої деескалації, так і подальшого загострення. Але зважаючи на нинішню динаміку, тактика «почекати ще трохи, сподіваючись на подальше падіння ціни» сьогодні виглядає більш ризикованою, ніж два тижні тому, і вікно вигідних закупівель, найімовірніше, закривається раніше, ніж це передбачав сезонний графік», — підсумовують експерти.
Олена Басанець, SuperAgronom.com