>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час здійснення нагляду виявив транзакції компаній-резидентів, які можуть свідчити про застосування схем "скруток" та "зустрічних потоків", і закликав банки враховувати відповідні маркери при перевірці клієнтів та їхніх операцій, про що йдеться у листі регулятора до банківських установ та асоціацій.
Зазначається, що подібні схеми мають на меті ухилення від сплати податків та/або відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може розпродаватися через мережу оптових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами неоприбуткованої готівки, тоді як у документах, під час її проходження через ланцюг пов’язаних компаній, один вид продукції маскується під інший. Внаслідок цього компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з бюджету.
До таких операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не функціонували і можуть мати ознаки фіктивних компаній.
Серед загрозливих показників регулятор виділив невелику кількість співробітників та мізерний статутний капітал, відсутність необхідних для заявленої діяльності активів, часті зміни керівництва, власників, адрес та видів діяльності, а також багатомільйонні обіги при відсутності або незначному обсязі задекларованих доходів.
Про підвищений ризик компаній також може свідчити необґрунтоване використання кількома компаніями однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронних пошт, бухгалтерів або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Щодо новозареєстрованих імпортерів регулятор порадив звертати увагу на перерахування нерезидентам багатомільйонних сум за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутність документації про їх транспортування, зберігання та фактичне переміщення продукції, а також невідповідність надходжень заявленому виду діяльності компанії.
Ознаками застосування таких схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі отримані кошти протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів згідно із зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також рекомендує приділяти увагу випадкам, коли імпортери купують валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення боргу відсутнє або здійснюється в незначних обсягах.
Окремими показниками фіктивності НБУ визначив договори, укладені до реєстрації компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих після дати договору, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендовано перед встановленням ділових стосунків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує товар, чи володіє торговельним майданчиком або інтернет-магазином, складськими приміщеннями та іншими ресурсами для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових ознак, банк повинен бути готовий надати пояснення, чому він вжив або не вжив відповідних дій щодо клієнта та його операцій, при цьому центральний банк братиме до уваги вжиті банками заходи під час нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до ідентифікації ознак компаній-оболонок. Регулятор порадив у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документи та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам було рекомендовано встановлювати для новостворених і ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.