>
За останній рік, через ракетні обстріли Російської Федерації, зазнали ушкоджень понад 500 тисяч квадратних метрів логістичних приміщень у країні. Очікується зростання орендних платежів на 10%, проте для кінцевого покупця це матиме незначні наслідки, як зазначив керівник Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“У 2022 році було зруйновано приблизно 600-700 тисяч квадратних метрів складських комплексів. Якщо до початку війни загальна площа складів категорії “А” та “B” становила близько 3,2 мільйона квадратних метрів, то наприкінці 2022 року залишилося приблизно 2,6 мільйона квадратних метрів складських приміщень, що обслуговують бізнес, комерційні проекти, імпортерів та експортерів. Від середини 2023 року до середини 2025 року спостерігалося відносне затишшя. Минулого літа наші противники почали завдавати ракетних ударів по відділеннях та терміналах “Нової пошти”, а згодом і по інших великих складах. За розрахунками Бюро інвестиційних програм, за останні 12 місяців у великих містах, таких як Київ, Львів, Одеса, Харків та Дніпро, додатково було знищено близько 400-440 тисяч квадратних метрів сухих та холодильних складів класів “А” та “B”, а також приблизно 100-120 тисяч квадратних метрів поштових терміналів”, – поінформував Бондаренко.
За його оцінками, внаслідок ворожих ракетних ударів було втрачено інвестицій у логістичні склади на суму близько 0,3 мільярда доларів США та нерухомості “Нової пошти” по всій Україні на 50 мільйонів доларів США. Найбільш руйнівною атакою за останній рік стало знищення логістичного комплексу Amtel площею 100 тисяч квадратних метрів, разом із продукцією орендарів, зокрема імпортерів, таких як WineTime та Goodwine.
Бондаренко зазначив, що обмежена доступність складських приміщень, особливо в столичному регіоні, призведе до підвищення орендних ставок.
“Орендні ставки, враховуючи значний дефіцит пропозиції складських приміщень класів “А” та “В”, можуть зрости на 10-12%. Однак, сподіваюся, це не вплине на кінцевих споживачів. Чому? Тому що імпортери та дистриб’ютори за останні чотири роки навчилися розподіляти основні запаси по різних регіонах та локаціях. Таким чином, вони зможуть перенаправляти свою продукцію з інших регіональних хабів до розподільчих центрів ритейлерів у постраждалі регіони”, – вважає Бондаренко.