>
Фото: SuperAgronom.com
У деякі роки виникає потреба в обробці поля десикантом з метою знищення бур’янів. Однак, буває, що десиканти виявляються неефективними проти певних видів бур’янів. Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук та провідний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, пояснив причини цього на прикладі поля ріпаку в Харківській області.
На цьому полі ріпак частково постраждав від морозу, і в зонах найбільшого пошкодження почали активно розвиватися бур’яни. Тому було прийнято рішення боротися з ними шляхом десикації.
Був застосований препарат з діючою речовиною дикват дибромід, 150 г/л, у дозі 3 л/га. Через 9 днів після внесення стало очевидним, що препарат не справився з деякими видами бур’янів.
«Якщо поглянути на осот, то видно, що він пожовтів належним чином. Проте, якщо говорити про лободу, то її листя ще залишається зеленим, а суцвіття практично неушкоджені. Саме це створить труднощі під час збирання врожаю», — зазначив Сергій Авраменко.
За його спостереженнями, препарат показав недостатню ефективність також проти полину, молочаю, гірчака березковидного та деяких інших бур’янів.
Читати також: В якій фазі розвитку озимої пшениці гербіциди найменше її пригнічують: на Харківщині триває масштабний експеримент
Науковець виокремив три ключові причини, через які десикація не принесла очікуваних результатів.
- Першою помилкою стала погодна ситуація перед застосуванням препарату. Хоча під час обробки температура повітря була в межах 24–26 °С, перед цим протягом кількох днів спостерігалася сильна спека, до 36–38 °С. Через температурний стрес, як пояснює Авраменко, рослини, особливо лобода біла, формують щільний восковий наліт, що ускладнює проникнення діючої речовини засобу.
«Іноді ми вважаємо, що головним фактором є температура в момент внесення препарату. Це хибна думка. Необхідно брати до уваги погодні умови, що передували обробці, та чи перебували рослини під впливом стресу», — підкреслив він.
- Другою причиною стало недостатнє дозування робочого розчину. На полі було використано 150 л/га, тоді як за умов посухи, за словами експерта, норму слід було збільшити щонайменше до 300 л/га.
- Третьою помилкою науковець назвав невідповідний рівень pH робочого розчину. Дикват демонструє найкращу ефективність за кислотності 4,5–6,5 pH. Однак, у цьому випадку вода мала слаболужну реакцію (близько 7,5 pH), до того ж, до бакової суміші було додано КАС, що ще більше підвищило pH.
«Ми створили слаболужне або навіть лужне середовище, в якому дикват демонструє низьку ефективність», — пояснив Авраменко.
Водночас він зазначив, що навіть застосовуючи стандартний дикват дибромід, можна досягти якісного результату, якщо суворо дотримуватися інструкцій щодо його внесення.
«Дотримуйтеся рекомендацій стосовно температури, об’єму води та кислотності робочого розчину — тоді препарат буде діяти значно результативніше», — підсумував Сергій Авраменко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Флуфенацет йде в минуле: як побудувати захист зернових культур, особливо в системах no-till, strip-till та mini-till