>
Основні виклики, які потребують негайного вирішення для української промисловості з боку нового прем’єр-міністра та уряду, включають питання бронювання військовозобов’язаних, підготовку до зимового періоду, зокрема, стосовно дефіциту та вартості електроенергії, а також продовження усіх актуальних програм підтримки в рамках ініціативи "Зроблено в Україні", наголошує генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Одним із найважливіших завдань є ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це є першочерговим питанням для бізнесу, інакше просто не буде кому виконувати роботу", – заявив він інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов зазначив, що промислові підприємства не мають труднощів із виконанням критерію щодо заробітної плати для бронювання, оскільки їхні виплати зазвичай перевищують 26 тис. грн.
"Проте, наприклад, ще не цілком зрозуміло, як функціонуватиме запланований координаційний центр для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням продовжити цей граничний термін на один місяць", – повідомив генеральний директор ФРУ.
Другим ключовим викликом для нового керівництва держави він назвав підготовку до зими, зокрема, потенційний дефіцит електроенергії та її ціноутворення.
"Це один із головних запитів від промисловості: якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший аукціон з продажу електроенергії, і весь обсяг знайшов своїх покупців", – зазначив він.
Іллічов також підкреслив необхідність збереження існуючих програм підтримки промисловості в межах Всеукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх дуже ефективними: це й локалізація, і галузева підтримка, така як часткове відшкодування (25%, 15%) витрат на техніку та обладнання українського виробництва, грантові програми, завдяки яким багато компаній придбали виробниче устаткування, програма "5-7-9", яку слід трансформувати далі. Це важливий аспект, отже, всю платформу "Зроблено в Україні" необхідно щонайменше зберегти та розвивати", – висловив думку генеральний директор ФРУ.
Серед пріоритетних питань він також виокремив воєнні ризики, вдосконалення системи страхування та підтримку постраждалих компаній, а також полегшення доступу до фінансових ресурсів.
"Ми бачимо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій складають власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Отже, український бізнес є основним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудову та розвиток виробництва, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів", – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють непогані результати, але переважна більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
"Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже проголосовано у першому читанні. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зазначив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна корекція політики Національного банку, оскільки наразі він, за його оцінкою, обмежує кредитування реального сектору.
"Регуляції, які наразі відповідають довоєнному стану, вимоги до позичальників – усе це потребує змін, більшої гнучкості. Потрібна нова система кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а один із найуспішніших експортоорієнтованих секторів – це бізнес великих компаній", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як-от збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за сертифікати СВАМ вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні питань, пов’язаних із реорганізацією міністерств.
"Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів та ліцензій, щоб це не надто сильно вплинуло на бізнес. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути зволікань", – підсумував генеральний директор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.