Фолклендські острови, Марадона та Бекхем: чому збірні Англії та Аргентини відчувають взаємну неприязнь протягом 44 років

Фото: Archivo El Grafico/Getty Images Підпишіться на нас у Google додати зараз

Увечері 15 липня на ЧС-2026 відбудеться найочікуваніший матч турніру – Англія проти Аргентини. Від часу конфлікту між цими державами у 1982 році кожна їхня зустріч несе в собі відлуння давньої помсти. Скільки скандалів траплялося, і які легенди брали участь: Марадона, Бекхем, Почеттіно. Сьогодні черга Мессі та Кейна творити історію. Коротко про головне нагадує найяскравіші моменти легендарного протистояння.

Війна за Фолклендські острови – ворожнеча назавжди

У 1982 році аргентинська військова рада на чолі з генералом Леопольдо Галтьєрі ухвалила рішення: «Досить розмов, час повертати наші острови!» І 2 квітня аргентинські війська висадилися на Фолклендах — і майже без опору зайняли столицю Порт-Стенлі.

Острови розташовані приблизно за 500 кілометрів від берегів Південної Америки, однак із XIX століття перебували під контролем Великої Британії.

«Залізна леді» Маргарет Тетчер (тоді 56-річна) направила до островів найбільше після Другої світової війни військово-морське з’єднання — понад сто суден, включаючи два авіаносці, десятки есмінців, підводні човни та близько 28 тисяч військових.

Бойові дії тривали лише 74 дні. 14 червня 1982 року аргентинський гарнізон капітулював.

Згідно з офіційними даними, Аргентина втратила 649 військовослужбовців, Велика Британія — 255 осіб, ще троє мешканців островів загинули під час бойових дій. Були потоплені аргентинський крейсер ARA General Belgrano (загинули 323 моряки — половина всіх втрат Аргентини), британські есмінці HMS Sheffield, Coventry, кілька десантних кораблів і транспортів.

2024, парад на честь Дня незалежності Аргентини, колона ветеранів Мальвінської (Фолклендської) війни, на прапорі – зображення островів. Фото: Ricardo Ceppi/Getty Images

У результаті, для Маргарет Тетчер ця перемога стала політичним досягненням і забезпечила їй успіх на наступних виборах.

А для Аргентини поразка стала глибокою національною травмою. Країна досі вважає острови своєю територією, а питання їхньої приналежності регулярно порушується на засіданнях ООН.

«Рука Бога» від Марадони – як національна відплата Аргентини

Всього через чотири роки після війни Аргентина та Англія зустрілися у чвертьфіналі чемпіонату світу в Мексиці — 22 червня 1986 року.

Саме тоді відбувся найвідоміший епізод в історії світового футболу. На 51-й хвилині капітан збірної Аргентини Дієго Марадона (25 років) підстрибнув разом з англійським воротарем Пітером Шилтоном і рукою відправив м’яч у сітку. Арбітри порушення не зафіксували, і гол був зарахований.

Після гри Марадона вимовив легендарну фразу: «Це була трохи голова Марадони і трохи рука Бога».

А вже за чотири хвилини сталося те, що багато хто досі називає найкращим голом усіх часів. Отримавши м’яч на своїй половині поля, Марадона пробіг майже 60 метрів, обіграв п’ятьох англійських гравців і Шилтона, після чого спокійно закотив м’яч у порожні ворота.

Пізніше ФІФА визнала цей гол найкращим голом XX століття. Аргентина перемогла 2:1, а потім виграла чемпіонат світу. Для аргентинців це була своєрідна спортивна відплата за поразку у війні. А в Англії той матч досі називають найболючішою поразкою національної команди.

Трагедія Бекхема: «зрадник, який підвів усю країну»

Минуло дванадцять років після знаменитої «руки Бога», і доля розпорядилася так, що наступна зустріч команд на чемпіонаті світу знову стала справжньою драмою.

30 червня 1998 року, чемпіонат світу у Франції, стадія 1/8 фіналу. У центрі уваги несподівано опинився 23-річний півзахисник збірної Англії Девід Бекхем.

Все почалося досить спокійно. Вже на шостій хвилині аргентинець Габріель Батістута (29 років) реалізував пенальті. Через чотири хвилини Алан Ширер (27 років) також з одинадцятиметрової позначки зрівняв рахунок.

А потім глядачі побачили один із найефектніших голів чемпіонатів світу. На 16-й хвилині Майкл Оуен, якому тоді було лише 18 років, промчав майже через усе поле, обіграв двох захисників і точно пробив у дальній кут. Цей м’яч пізніше неодноразово включали до списків найкращих голів світових першостей. Але перед самою перервою Хав’єр Санетті (24 роки) зрівняв рахунок.

Справжня катастрофа для Англії сталася у другому таймі. На 47-й хвилині Бекхем, лежачи на газоні після зіткнення з Дієго Сімеоне (28 років), злегка вдарив аргентинця ногою ззаду. Сімеоне ефектно впав, а данський арбітр Кім Мільтон Нільсен без вагань показав англійцеві червону картку.

Понад сорок хвилин Англія грала вдесятьох. Основний і додатковий час завершилися з рахунком 2:2, а в серії пенальті точнішою виявилася Аргентина — 4:3.

Для Бекхема наслідки виявилися страшнішими за саму поразку. Англійські таблоїди назвали його «зрадником», «ідіотом» і людиною, яка «підвела всю країну». Біля його будинку збиралися розлючені вболівальники, а на стадіонах Девіда освистували цілий рік.

Лише через багато років Дієго Сімеоне зізнався, що свідомо скористався ситуацією: «Так, я добивався його вилучення. Це була частина футболу. Тоді ми всі намагалися отримати перевагу», — розповів аргентинець в інтерв’ю Fox Sports.

Сам Бекхем зізнавався, що той матч став найскладнішим випробуванням у його житті: «Я не міг вийти на вулицю. Мені здавалося, що вся країна мене ненавидить».

Реванш через чотири роки: Бекхем дочекався свого часу

7 червня 2002 року, чемпіонат світу в Японії та Південній Кореї, груповий етап, і знову Англія проти Аргентини.

Бекхему виповнилося 27 років, він став капітаном збірної Англії й приїхав на турнір з єдиною метою — закрити стару рану.

Вирішальним став епізод на 44-й хвилині.

Захисник збірної Аргентини Маурісіо Почеттіно (30 років), так-так, той самий, який на цьому чемпіонаті світу-2026 тренував збірну США, збив у штрафному Майкла Оуена. Не менш відомий нині арбітр П’єрлуїджі Колліна призначив пенальті!

Уся Англія завмерла — момент істини, відплата, перемога, що ж буде? До м’яча підійшов саме Бекхем. Капітан сильно пробив низом у правий кут. Воротар вгадав напрямок удару, але врятувати команду не зміг. Англія перемогла — 1:0.

Девід Бекхем святкує гол у ворота Аргентини у 2002 році, який реабілітував його перед уболівальниками. Фото: Photo credit should read Odd Andersen/AFP via Getty Images

“Redemption” — «Спокута» — саме таким словом вийшли перші шпальти більшості англійських видань.

Цікаво, що через два десятиліття Почеттіно й Бекхем давно стали друзями, а сам аргентинець не раз із усмішкою згадував той пенальті, визнаючи, що саме його помилка допомогла англійцеві остаточно позбутися статусу «головного винуватця» країни.

Англія – Аргентина: що буде 15 липня 2026 року?

Отже, замість Марадони буде Мессі, Бекхема замінить Кейн. І ще буде чарівник Беллінгем. Загалом букмекери вважають, що Англія — невеликий фаворит (близько 51–52% на перемогу британців). Суперкомп’ютер Opta також віддає англійцям символічну перевагу — приблизно 51,9% на вихід до фіналу. Навіть без політичного й історичного підтексту сьогодні на нас чекає захопливий матч за вихід у фінал. Без емоцій не обійдеться. О 22:00 за Києвом.