“`html
-
Тетяна Єрмоленко
Дописувачка
Чи готовий міський транспорт до морозів: перевірка техніки
Зимовий період 2025-2026 років став важким випробуванням для транспортної системи столиці. Читайте на Delo.ua про те, яким чином міський транспорт у Києві дає раду труднощам енергетичних лімітів, що відбувається з автобусами, трамваями та тролейбусами, та чому підземка перетворилася не тільки на засіб пересування, а й на тепле місце перебування для багатьох киян.
- Розклад роботи на осінньо-зимовий сезон
- Коли пропадає електроенергія: автобуси замість електротранспорту
- Як функціонує міський транспорт у поточний час
- Світлофори та безпека пересування
- Фунікулер: без запасного варіанту
- Метро: функціонування в умовах війни
- Проблеми та труднощі
- Наскільки становище може стати гіршим
Розклад роботи на осінньо-зимовий сезон
КК «Київпастранс» ухвалило спеціальний план роботи міського транспорту на осінньо-зимовий період 2025-2026 років. Він включає як інфраструктуру, так і рухомий склад. Підготовка проводилася всебічно: інспекція технічного стану транспорту, створення запасів палива та деталей, формування резервних команд.
Організація налагодила постійний оперативний зв’язок з аварійно-відновлювальними підрозділами та іншими комунальними установами міста. У разі погіршення стану доріг, руйнування інфраструктури чи інших ситуацій, що перешкоджають руху транспорту, відомості передаються для оперативного вирішення питань. Отже, «Київпастранс» підготувався до зимового періоду:
- резервні пересувні та стаціонарні джерела живлення;
- запаси пального та комплектуючих для швидкого ремонтування;
- резервний парк спецтехніки для ліквідації наслідків аварій;
- цілодобове чергування диспетчерських груп;
- швидкий зв’язок з аварійними службами.
Однак після декількох російських нападів на важливу енергетичну інфраструктуру питання готовності міського транспорту до морозів стало особливо важливим. Комунальний транспорт змушений діяти в умовах обмеженого енергопостачання, графіків відключень та непередбачуваних випадків. За результатами минулих тижнів можна заявити, що підготовка була ретельною, однак випробування виявилися більш значними, ніж очікувалося.
Коли пропадає електроенергія: автобуси замість електротранспорту
Окремий порядок дій передбачено на випадок масштабних відключень електроенергії, коли електротранспорт змушений припиняти роботу. У подібній ситуації маршрути трамваїв та тролейбусів можуть швидко замінюватись автобусним сполученням. Це надзвичайно важливо для забезпечення пересування киян.
Рішення про запуск додаткових автобусів або зміну шляхів руху приймаються в залежності від:
- конкретних знеструмлених частин,
- стану контактної мережі та реальної можливості проїзду – без пошкоджень доріг,
- обвалів чи інших перепон.
Згідно з планом, за потреби місто може додатково вивести до 100 автобусів понад ту кількість рухомого складу, яка щодня працює на маршрутах у стандартному режимі.
Чому електротранспорт не можна забезпечувати живленням від генератора? Тягові підстанції, розміщені по всьому місту, мають головний та резервний вводи напругою 10 кВ від мереж ДТЕК.
Планові та стабілізаційні відключення до них не застосовуються, але у випадку великих відключень альтернативне живлення контактної мережі технічно нереальне. Тому що для діяльності електротранспорту потрібні великі потужності: до 3 МВт на одну підстанцію, та стабільна напруга на всій зоні руху.
Як функціонує міський транспорт у поточний час
Міський транспорт Києва зазнає серйозного впливу енергетичної ситуації. Частина маршрутів наземного транспорту змінює розклад руху, а тролейбуси та трамваї наразі не курсують через складну енергетичну обстановку. Автобуси курсують частіше, компенсуючи скорочення електротранспорту, але й вони зустрічаються з проблемами через затори та непрості дорожні умови. Отже, якщо коротко, в умовах обмеженого енергопостачання транспорт працює таким чином:
- збільшені часові проміжки руху тролейбусів та трамваїв;
- збільшена чисельність автобусних рейсів для компенсації;
- коригування маршрутів у разі аварійних ситуацій;
- готовність до переходу на запасні джерела живлення;
- цілодобове чергування диспетчерських відділів.
Для пасажирів це означає цілковиту непередбачуваність. Сьогодні тролейбус прибуде через 10 хвилин, завтра – через 25. Люди пристосувалися: виходять з дому завчасно, мають план Б на випадок затримок, частіше використовують таксі або особисті авто, якщо є така можливість.
Світлофори та безпека пересування
На період екстрених та стабілізаційних відключень у Києві КК «Центр організації дорожнього руху» монтує шафи резервного живлення, які підтримують самостійну роботу світлофорних об’єктів до 24 годин. На даний момент резервним живленням забезпечено 502 з 737 світлофорних об’єктів.
Це надзвичайно важливо для безпеки руху міського транспорту та всіх користувачів дорожньої інфраструктури. Коли світлофори функціонують навіть під час відключень електроенергії, ймовірність аварій значно знижується, а міський транспорт може дотримуватися розкладу.
Фунікулер: без запасного варіанту
Електропостачання Київського фунікулера здійснюється через трансформаторну підстанцію з двома незалежними лініями. У звичайних умовах це дозволяє автоматично перемикатися на резерв без зупинки ходу. Однак наразі обидві лінії потрапляють під графіки відключень, через що можуть відключатися одночасно.
У цих умовах забезпечити безперебійне функціонування фунікулера неможливо, оскільки він підключений до загальної міської електромережі. Це один з найбільш уразливих елементів транспортної системи столиці.
Метро: функціонування в умовах війни
Метрополітен вже четвертий рік працює в умовах воєнного стану та російських обстрілів. Всі його підстанції з’єднані в єдину систему електропостачання, що дозволяє застосовувати резервні схеми живлення. Енергодиспетчери безперервно контролюють стан мережі та розробляють різні сценарії зникнення електроенергії.
Наразі метро працює у звичайному режимі. Якщо ситуація в енергосистемі зміниться, можливе корегування руху поїздів, зокрема за парністю. Це означає, що в години пік курсуватимуть всі поїзди, а в інший час – лише частина.
Метро як притулок
Київський метрополітен від початку зими виконує подвійну роль. Десятки тисяч киян знаходять прихисток у наземних та підземних станціях у випадку тривалих холодів та відключень світла. На деяких станціях у нічні години перебуває понад 10 000 людей, які використовують метро як тимчасовий притулок.
У випадку знеструмлення з боку міської енергосистеми станції метрополітену продовжать діяти в режимі притулку та матимуть електропостачання від запасних джерел. Це робить метро найбільш надійним елементом транспортної системи міста у критичних ситуаціях. А для людей станції метро можуть запропонувати:
- стаціонарні лавки та додаткові складні сидіння;
- артезіанські свердловини для забезпечення водою у випадку відключень;
- санвузли на станціях (доступ у час тривоги);
- мобільний інтернет 4G на всіх станціях;
- USB-зарядки на 19 станціях;
- колективні аптечки та автоматичні дефібрилятори.
На 19 станціях додатково встановлені інфостійки з USB-роз’ємами, які дозволяють заряджати телефони та інші пристрої під час перебування в укритті.
USB-зарядки розміщені на станціях:
- Червоної лінії (Академмістечко, Житомирська, Нивки, Берестейська),
- Синьої лінії (Теремки, Іподром, Виставковий центр, Васильківська, Голосіївська, Деміївська, Тараса Шевченка, Почайна, Мінська, Героїв Дніпра)
та Зеленої лінії (Бориспільська, Харківська, Позняки, Осокорки, Видубичі).
Санітарні умови
Під час повітряної тривоги санвузли на станціях, де вони розміщені на рівні платформи, відкриті для громадян. Доступ до них можливий тільки у супроводі чергового персоналу станції. У звичайний час стороннім особам вхід до цих приміщень заборонений.
Проблеми та труднощі
Незважаючи на зусилля міської адміністрації та комунальних служб, міський транспорт у Києві стикається з рядом системних проблем. Застаріла інфраструктура, недостатня кількість резервних джерел живлення, нешвидка взаємодія між різними службами. Це системна проблема, яка накопичувалася протягом багатьох років.
Фахівці звертають увагу на те, що міський транспорт потребує великої модернізації. Частина рухомого складу зношена, деякі тролейбуси та трамваї експлуатуються десятиліттями. Це створює додаткові ризики поломок саме у найскладніший зимовий період.
Наскільки становище може стати гіршим
Фахівці не виключають, що ситуація може погіршитися через повторні напади на енергоінфраструктуру та раптові холодні циклони. Міський транспорт продовжує пристосовуватися, балансуючи між необхідністю підтримувати рух та обмеженими енергетичними ресурсами.
Попри всі складнощі, транспортна система Києва показує здатність реагувати на надзвичайні обставини та забезпечувати пересування мешканців навіть у найскладніших умовах. Мова йде не про ідеальне функціонування – а про виживання системи у критичних умовах.
Міський транспорт у Києві зимою 2025-2026 років працює на максимумі можливостей. Підготовка проводилася масштабна: створені резерви, розроблені плани дій, налагоджена взаємодія. Але розмах труднощів виявився більшим за передбачення.
Головні висновки зрозумілі: міський транспорт потребує:
- оновлення,
- системи енергозабезпечення – резервування,
- взаємодії між службами – покращення.
Але найголовніше – це стійкість і киян, які адаптувалися до нових реалій, і робітників транспортної системи, котрі щодня підтримують пересування міста навіть у найскладніших обставинах.
“`