«Олю, вони знову розцвіли»: історія “феї троянд”, яка подарувала Україні тисячі кущів краси

Фото: ФБ Оля Чеботарева (Литвин) Підпишіться на нас в Google додати зараз

Херсон, Буча, Гостомель, Андріївка, а ще Суми, Харків, Чернігів, Кривий Ріг, Миколаїв. У цих населених пунктах сьогодні квітнуть троянди, вирощені Ольгою Чеботарьовою, підприємницею із селища Трояндове (Одещина). Вона безкоштовно передала тисячі саджанців людям, які пережили окупацію та війну. На жаль, самої Ольги вже немає серед нас, але її троянди продовжують розквітати по всій Україні. Про історію життя цієї “трояндової феї” дізнавалася кореспондентка Коротко про.

Отримують фотографії квітів і висловлюють вдячність

«Олю, ваші троянди цвітуть, буяють». «Дякуємо вам за ці неймовірні квіти. Вас уже немає, а вони й надалі дарують людям красу». «Завдяки вашим працьовитим рукам тепер милуюся такою красою. Пам’ятаємо…». Такими повідомленнями досі наповнюється онлайн-спільнота «Троянди з Трояндового». Її засновницею є підприємиця Ольга Чеботарьова.

Жінки не стало у грудні 2025 року, але люди продовжують писати їй так, ніби вона й досі присутня. Її називають “трояндовою феєю” та “королевою троянд”, надсилають фотографії квітів, висловлюють подяку за подаровані саджанці, згадують її доброту.

Троянди Ольги Чеботарьової ростуть та квітнуть по всій Україні. Вона не тільки реалізовувала саджанці, а й щедро роздавала їх. Тисячі кущів безкоштовно були відправлені до міст, які пережили російську окупацію – Херсона, Бучі, Гостомеля, Андріївки. Її «троянди перемоги» також висадили у Сумах, Харкові, Полтаві, Миколаєві та багатьох інших містах.

А наймасштабніше диво можна побачити на батьківщині Чеботарьової, у Трояндовому, що на Одещині. Кілька гектарів землі щоліта перетворювалися на справжнє море квітів. Сотні різновидів троянд, тисячі кущів та аромат, який запам’ятовувався кожному, хто хоча б раз відвідував це місце.

Варто зазначити, що саме селище має таку милозвучну назву не випадково. До 2016 року воно носило назву Кірове. Вже під час декомунізації його перейменували на Трояндове. Про зміну назви на цю багато років мріяв місцевий фермер, якого називають “трояндовою легендою”, Микола Громлюк.

Саме він понад 40 років тому заклав тут перші масштабні плантації троянд, створив приватне підприємство «Трояндова республіка», де зібрав близько 500 сортів цих квітів. Однак найцінніше, що він залишив після себе, – це знання. Адже він навчив односельців вирощувати троянди, доглядати за ними та любити цю справу. Селяни й досі говорять: він дав людям ремесло, яке забезпечує їхні сім’ї.

Троянди Ольги Чеботарьової ростуть і квітнуть по всій Україні. Фото: ФБ Оля Чеботарева (Литвин)

Любила кожну квітку

Однією з тих, хто продовжив його справу, стала Ольга Чеботарьова. Спочатку вона вирощувала троянди для власного задоволення. А з 2014 року розпочала професійне зайняття трояндовим садівництвом. Вона орендувала землю, згодом отримала ділянку від сільської ради, постійно шукала нові сорти, експериментувала, доглядала за квітами, реалізовувала їх по всій Україні. Вона казала, що це сімейна справа. Мріяла працювати на полі разом зі своїм чоловіком Геннадієм, який після початку повномасштабної війни став добровольцем на захист країни.

– Оля обожнювала троянди, — розповідає Коротко про її сестра Ірина. – Вона була сповнена рішучості, постійно щось планувала. Минулого року вона облаштувала систему зрошення, адже в нас посушливий регіон. Шукала нові сорти, хотіла ще більше розширити свою колекцію. Ви запитуєте, яка троянда була її улюбленою? Я не знаю (сумно усміхається. – Авт.). Мабуть, усі. Вона однаково любила кожну свою квітку.

Вирощування троянд – це складне заняття. Вони потребують постійного догляду, правильного ґрунту, обрізки, захисту від шкідників і хвороб. Це вибагливі квіти. Але Ольга легко могла додати до замовлення ще кілька саджанців «у подарунок». Якщо вона знала, що людина втратила дім чи пережила окупацію, то дарувала ще більше. Так з’явилися її «троянди перемоги». А разом із ними – десятки друзів по всій Україні.

Ольга Чеботарьова вирощувала до ста тисяч трояндових кущів – майже 500 сортів. Фото: ФБ Оля Чеботарева (Литвин)

У грудні минулого року життя Ольги та Геннадія трагічно обірвалося. Подружжя заснуло у власному помешканні і більше не прокинулося. Причиною став чадний газ. Без батьків залишився їхній 15-річний син Євгеній. Зараз ним опікується Олина сестра Ірина.

На той момент на полі зростало до ста тисяч трояндових кущів – майже 500 сортів.

– Я розуміла, що сама не впораюся, – згадує Ірина. – Знайомі порадили звернутися до місцевого підприємця Олександра. Він погодився продовжити справу наших Олі й Гени. Часом радиться зі мною. Я допомагаю, чим можу, бо завжди була поруч із сестрою, вела її бухгалтерський облік. Але найголовніше для мене те, що Олині троянди продовжують жити.

Садівниця любила кожну свою квітку однаково. Фото: ФБ Оля Чеботарева (Литвин)

І щоліта у Бучі та Херсоні, Харкові та Сумах, біля відбудованих будівель і на подвір’ях розпускаються троянди, які колись з любов’ю виростила жінка з маленького селища Трояндове.

Кажуть, людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. Ольгу Чеботарьову пам’ятають не лише близькі. Про неї нагадують тисячі трояндових кущів по всій Україні. Щоліта хтось фотографує свою першу квітку, надсилає знімок у групу «Троянди з Трояндового» і пише: «Олю, вони знову розцвіли…».

Мабуть, саме так і виглядає справжня спадщина. Не пам’ятник із каменю чи меморіальна дошка, а живі троянди, які щовесни нагадують: добро не зникає, а продовжує квітнути.

«Троянди перемоги» Олі Чеботарьової цвітуть у Сумах. Фото: ФБ Olia Lukanina

Джерело: kp.ua