У Празі обговорено можливість розпаду РФ та чеську допомогу Україні Фото 30.06.2026 00:10 Укрінформ У Празі на конференції «Сучасні безпекові виклики VI.», що проходила у парламенті Чеської Республіки 29 червня, експерти розглянули ймовірність розпаду РФ та підтримку України з боку Чехії.
Про це інформує кореспондент Укрінформу.
Україністка Ленка Віхова, яка нещодавно повернулася з України, висловила занепокоєння, що за 12 років війни Європа так і не перейшла у «режим війни» та надмірно уникає обговорення майбутнього Росії після перемоги України, зокрема, питання децентралізації РФ.
«Але якщо ми підтримуємо російську демократію, якщо ми прагнемо до демократизації Росії, ми повинні усвідомлювати: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цієї державності призведе до її децентралізації. А децентралізація (як ми бачили у 1991 році) закономірно тягне за собою розпад цієї імперії. Тому ми мусимо бути до цього готові, адже це один із найбільш імовірних сценаріїв розвитку подій», — зазначила експертка. Вона також висловила переконання, що навіть у випадку «заморожування» лінії фронту, якщо ці території півдня України та Крим залишатимуться під контролем Росії, Кремль не відмовиться від свого наміру атакувати Україну, а відповідно, і Європу.
Полковник Отакар Фолтин, заступник начальника Військового офісу президента Республіки, звернув увагу на те, що тренування, де українці демонструють західним військовим зміни на полі бою, закінчуються поразкою західних армій. «Українська армія сьогодні — беззаперечно найбоєздатніша, технологічно інноваційна та найкраща армія в Європі», — підкреслив він.
Керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол Володимир Єльченко у своїй промові висловив впевненість, що будь-які реальні переговори з нинішнім керівництвом Росії неможливі доти, доки Кремль не відчує, що зазнає реальної поразки у війні. Дипломат констатував, що наявних санкційних пакетів проти РФ недостатньо; необхідні повне припинення торгівлі з Росією, закриття її кордонів для її громадян, абсолютна відмова від російських енергоносіїв, а також позбавлення Росії членства в ООН та її місця в Раді Безпеки. «Лише поєднання військової поразки на полі бою, повної міжнародної ізоляції та юридичного виключення зі світових інституцій може покласти край російській агресії», — підсумував Єльченко.
На конференції також виступили представники гуманітарних ініціатив, які надають значну допомогу Україні з перших днів повномасштабної російської агресії, зокрема Dárek pro Putina, Team 4 Ukraine, Skupina D, Post Bellum та інші. Наприклад, ініціатива Dárek pro Putin, як повідомив її керівник Мартін Ондрачек, з 4 травня 2022 року, коли почали ретельно відстежувати кошти, які громадяни Чехії та Словаччини надсилають на закупівлю озброєнь, зібрала 1 мільярд 560 мільйонів крон (понад 64 млн євро).
Представники розповіли про свої проєкти та збори коштів, наголосивши, що хоча громадянський сектор «з величезним ентузіазмом і миттєво відреагував на ситуацію, на жаль, не завжди спостерігалася адекватна відповідь від державних структур — як чеських, так і інших». На це звернув увагу Мартін Крупа, керівник проєкту «Strong Europe», додавши, що «це болюче питання, яке залишається актуальним і сьогодні: співпраця цих двох секторів (державного та громадського) досі не налагоджена ідеально».
«Громадянське суспільство є співавтором зовнішньої політики держави. На це вже не можна дивитися як на виключну прерогативу уряду. Оборона держави неможлива без активного залучення громадян. Україна є величезним джерелом натхнення для всієї Західної Європи: ми бачимо, що держава, яка захищається, не змогла б вистояти без активної підтримки суспільства», — зазначив Крупа.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони ЧР Яромир Зуна запевнив, що Чехія продовжуватиме координувати ініціативу щодо постачання боєприпасів для України.
Фото: Ольга Танасійчук
Чехія Україна Росія Прага допомога Безпека
Джерело