Микола Степанович та інші звірі: як живе парк щасливих тварин

Фото: facebook.com/12.org.ua

Однією з найцікавіших локацій у Київській області є приватний зоологічний парк «ХІІ Місяців», який часто називають парком щасливих тварин. Я багато чув та читав про це місце в селі Демидів, навіть писав про нього, і зрештою вирішив сам переконатися, чи справді його мешканці почуваються щасливими. Про це – у репортажі для Коротко про.

Леви: до 20 годин сну

Якщо у вас немає власного автомобіля, до парку можна дістатися маршруткою №355, яка вирушає від станції метро «Героїв Дніпра». Поїздка займає приблизно 50 хвилин, і мікроавтобус доставляє прямо до воріт. Разом із жетонами на вхід ми з подругою отримали карту звіринця і вирушили до кіоску, де продавали корм.

Годувати тварин їжею ззовні суворо заборонено – це аксіома. На кожному вольєрі є попередження про те, що це може їм нашкодити аж до летального наслідку. Паперовий стаканчик із корисним перекусом коштує 150 гривень. Ми вибрали частування для мешканців контактного зоопарку. Забігаючи наперед, скажу, що це поні, кізочки, мінісвинки та віслючки. Сюди обов’язково варто зазирнути хоча б заради кумедного сірого вуханя, який, помічаючи людину, на повну ширину роззявляє свою пащу і витягає голову вперед – мовляв, кладіть! Саме в цю прірву пішла вся наша капуста з морквою.

Відвідування зоопарку, чесно скажу, це справжня лотерея. Ось, наприклад, білі леви – справжнє диво, чисті, білосніжні, ніби випрані: Людвіг, Іванна та Айша. Хотілося б подивитися, як вони граціозно ходять, стрибають по колодах у вольєрі… А ні! Вони просто валяються на траві під сонцем і лише лапою можуть ворухнути, скільки б біля них не стояли. У такому стані, виявляється, ця волохата трійця здатна перебувати до 20 годин на добу.

Нам не пощастило побачити й блакитні очі білого бенгальського тигра – штучно виведеної спеціально для зоопарків популяції. Проте, ми мали змогу насолодитися його спиною, вигадливо розмальованою чорними смужками.

Так бавляться білі леви, коли не сплять. Фото: 12.org.ua/XIIMonths

Зірка парку та природний унікат

«Не бачиш мене тут? Шукай в іншому вольєрі» – свідчать таблички, розвішані зоопарком. А в іншому теж нема! Зоопарк – це вам, друзі, не цирк, де тварини відпрацьовують витрачені на квитки гроші. Тамтешні мешканці мають достатньо простору та затишних куточків, де вони можуть як гуляти, так і усамітнюватися. Вони тут господарі: якщо хочуть, влаштовують «прийомний день», а якщо ні – то не зважають на гостей.

Розгублено стоїмо біля двох великих вольєрів, де мають мешкати подружжя Піфагор та Шуша – руді амурські тигри. Раптом помічаємо, що у критому відсіку ворушиться велика тінь. «Ну вийди, вийди хоч на хвилинку», – подумки просимо і… спрацювало! Судячи з розмірів, на наші прохання милостиво відгукнувся Піфагор – ох і здоровенна звірина! Амурські, або уссурійські, тигри – це найбільші кішки на планеті. Він походив, показав себе і повернувся до барлогу, де тінь.

Трубкозуби – єдина в Україні пара. Фото: facebook.com/12.org.ua

Зробити власні якісні фотографії, особливо хижаків, через клітку дуже складно. Ось, наприклад, Гера на знімку виглядає просто як чорна цятка. А яке ж це дивовижне створіння насправді! Нам пощастило побачити, як кошеня грається з молодим працівником зоопарку – лащиться, викручується, стрибає.

Гера – це зірка «ХІІ Місяців», справжній унікат. Плід кохання плямистих леопардів Сальми та Геркулеса має чорне забарвлення внаслідок генетичних мутацій. У зоопарках світу таких тварин є дві чи три, а в дикій природі їх народження не підтверджене, та й шансів вижити у них немає, бо втрачається маскування. Гера народилася 20 серпня 2025 року. Через інфекцію кошеня забрали від матері на лікування та штучне годування; воно виросло серед людей, тому майже ручне для своїх вихователів. Але для відвідувачів це вже хижак, і він має власний вольєр.

Керівник зоопарку Михайло Пінчук з крихіткою Герою. Про народження зірки зоопарк розповів, коли вона одужала. Фото: facebook.com/mihail.pincuk.2025/photos_by

Ввічливий Микола Степанович

Територія парку надзвичайно красива – багато дерев, трави, кущів. На початку червня все це цвіте і наповнює повітря ароматами. Єдине, що через прохолоду африканських звірів ще не випустили з теплих вольєрів, тому бегемота – одну з головних цілей нашої поїздки – довелося вітати в закритому басейні. Така величезна, нерухома колода з вухами на ім’я Хіполіт вагою 3,5 тонни.

Друга наша ціль знаходиться в іншому кутку парку – жирафи… Але спершу мавпи, і знову «порожній номер». Знаменита пара орангутангів – Йося та Магда – лежать на гілках, вкрившись ковдрами. Просто з головою! Доведеться вдома дивитися відео, де вони демонструють різні витівки. Павичі ж порадували – розпустили розкішні хвости. Це ж треба, щоб природа витратила стільки барв, вигадливості та смаку, аби спокусити сіреньку, короткувату самку.

Орангутан Йося буває дуже суворим. Фото: facebook.com/12.org.ua

У зоопарку парами живуть чорний, білий, рудий, сірий вовки, є велика колекція копитних тварин та маленьких екзотів, серед яких найцікавіші африканські трубкозуби – єдина в зоопарках України пара. Це тварини, схожі на свинок з довгими «ослиними» вухами та видовженим писком. Не менш кумедно виглядає мара патагонська – ніби суміш оленяти із зайцем. Про всіх тварин одразу не розповісти – треба бачити. Але в зоопарку можна почитати про характеристики мешканців, їхні звички та улюблені розваги.

….У мене голова запаморочилася, коли я її задерла, щоб роздивитися. Але Микола Степанович – чемний, нахилився сам. Оксамитові ріжки, великі глибокі темні очі, «леопардове» вбрання. Я нарешті побачила жирафів – найчарівніших, найфантастичніших тварин! І дізналася ще одну історію кохання.

Жирафи лагідні та люблять людей. Фото: автор

Микола Степанович приїхав до «ХІІ Місяців» з Німеччини, коли йому виповнилося 7 років. Він добре адаптувався, але сумував через розлуку з вірною Марі. Співробітникам парку довелося звернутися до колег, щоб пара возз’єдналася в Україні. Відновлений шлюб увінчався народженням малюка Віто, якого в паспорті вказали як Віктора Миколайовича. Поки що щаслива сім’я перебуває в закритих вольєрах, але з настанням стійкого тепла перебереться у відкритий. Так само, як і сусід жирафа – білий носоріг Арчибальд. Трохи моторошний на вигляд, але з добрим і спокійним характером.

Прогулянку завершуємо біля озера з качками та фламінго. У зоопарку радять купити корм для тутешніх риб, щоб добре їх роздивитися. Скажу по секрету: можна зекономити. Ці риби – а вони великі, плямисті, білі, чорні, червоні – й без корму зібралися біля нас щільною зграєю.

Наостанок скажу, що розвага не з дешевих. Квиток для дорослого коштує 650 гривень, для дитини та УБД – 450. Але враження та відчуття релаксу того варті.

Арчибальд – єдиний в Україні білий носоріг. Фото: 12.org.ua/XIIMonths

З історії

Засновником і керівником «XII Місяців» є підприємець та меценат, зооколекціонер Михайло Пінчук. У 2013 році він з дружиною придбали ділянку колишнього колгоспного поля в Демидові, а сам парк відкрили у 2015 році. Відтоді парк постійно розбудовувався та розширювався за європейськими стандартами утримання тварин.

На початку повномасштабного вторгнення парк зазнав окупації, обстрілів, але відновився. Він пережив кілька важких зим з блекаутами, але продовжує розвиватися. На цьому майданчику цілий рік проводяться свята, фестивалі та концерти. У теплу пору року відкривається басейн.

Територія парку займає площу 16 гектарів. Колекція тварин та птахів налічує понад 100 видів.

Побачити, як плаває бегемот, вдається не кожному. Фото: facebook.com/12.org.ua

Джерело: kp.ua