Дню вишиванки — два десятиліття: дата святкування та історія виникнення свята

Дню вишиванки — 20 років: коли святкують і як виникло свято

Фото: krivbass.city

Вишиванка давно вийшла за межі звичайного елемента українського національного вбрання, ставши знаковим символом єднання нації, культурної спадщини та незламності духу. Щороку громадяни України по всьому світу одягають вишиті сорочки, виходячи на роботу, відвідуючи навчальні заклади, святкові заходи чи просто в повсякденні, демонструючи свою належність до українських традицій.

У 2026 році Всесвітній день вишиванки відзначатиме вже двадцяту річницю від свого заснування. На сьогодні це більше, ніж просто день, присвячений традиційному одягу. Це втілення української культури, символ згуртованості та пам’яті. Організатори наголошують, що ключове значення свята полягає не лише в самій вишитій сорочці, а й у відчутті спільної ідентичності та любові до Батьківщини.

Коли День вишиванки у 2026 році

Дата відзначення Дня вишиванки не є фіксованою у календарі. Свято традиційно відзначається щороку у третій четвер травня. Відтак, у 2026 році День вишиванки припадатиме на 21 травня.

Вибір буднього дня для святкування був цілком свідомим — це покликане продемонструвати, що вишиванка є невід’ємною частиною не лише святкового чи сценічного образу, але й органічним елементом щоденного життя українців.

Леся Воронюк, засновниця та співініціаторка Всесвітнього дня вишиванки, підкреслює, що це свято вже міцно увійшло в життя багатьох українців.

– Уявіть собі, вже сформувалося ціле покоління українців, які народилися за часів, коли День вишиванки вже існував. Це молоді люди віком 17, 18, 20 років. Це повнолітні, сформовані громадяни України, які вже мають виборче право, — поділилася Леся Воронюк в ефірі «Буковинської хвилі».

Вона також висловила переконання, що українці тепер сприймають це свято як природну частину травня:

– Я неймовірно вражена тим, як цей проєкт розвивається, як про нього говорять у всьому світі, і як у всіх містах це вже сприймається як належне. Всі точно знають, що у четвер потрібно вдягнути вишиванку, – зазначила вона.

У цей день люди часто одягають вишиванки:

  • прямуючи на роботу;
  • відвідуючи школу чи університет;
  • беручи участь в офіційних заходах;
  • під час міських прогулянок;
  • відвідуючи благодійні та культурні події.

З початком повномасштабної агресії Росії проти України, свято набуло ще глибшого, символічного значення.

– Сьогодні вдягнути вишиту сорочку — це не просто показати красу українських вишиванок чи багатство культурної спадщини. Це спосіб продемонструвати одне одному, що ми зберігаємо стійкість, що ми пам’ятаємо минуле заради майбутнього. Це також свідчення для ворога, що український дух незламний, — зауважила Воронюк.

Сьогодні вишиванка є в гардеробі кожного українця. Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Історія свята

Ініціатива заснування Всесвітнього дня вишиванки належить студентам Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича ще у 2006 році. Леся Воронюк виступила з пропозицією до своїх однокурсників прийти на заняття у вишиванках. Тоді до цієї акції долучилося лише кілька десятків студентів, проте з часом ця ініціатива перетворилася на великий міжнародний культурний рух.

– Двадцять років Дню вишиванки — це, з одного боку, певний підсумок, але, на мою думку, проміжний, адже попереду ще багато роботи. Ми разом із співзасновниками свята багато розмірковували над цим ювілеєм. Насправді, розбудова української ідентичності в Україні — це часто шлях, сповнений викликів, а не просто прямолінійна дорога, – зазначила організаторка.

Свято неодноразово розвивалося, долаючи складні обставини. На сьогоднішній день День вишиванки відзначається у понад 100 країнах світу. До відзначення долучаються українські діаспори, дипломатичні представництва, іноземні політики та навіть члени королівських родин.

Свято День вишиванки з’явилось 20 років тому. Фото: facebook.com/vilnaNytka

Традиції свята

Основна традиція Дня вишиванки полягає в одяганні вишитої сорочки та підтримці української культури.

У різних містах України у цей день проводяться:

  • марші у вишиванках;
  • флешмоби;
  • концерти та фестивалі;
  • виставки народних ремесел;
  • благодійні ярмарки;
  • тематичні заняття у навчальних закладах.

Воронюк підкреслює, що коли вони з однодумцями започатковували це свято, то «навіть не усвідомлювали, яку цінність воно матиме».

– Це велика історія про значущі цінності. Це не просто незначна акція, що стосується маленької вишитої сорочки, — наголосила вона.

У 2026 році організатори планують продовжити реалізацію акції «Стрічка пам’яті», яка присвячена загиблим українським захисникам.

– Кожне свято повинно супроводжуватися культурою пам’яті. Це невід’ємна складова нашого життя і нашої доби. Ми закликаємо людей прикріплювати вишиті стрічки біля меморіалів та пам’ятних місць, присвячених захисникам України — як знак шани та пам’яті, — підсумувала вона.   

Джерело: kp.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *