Трансфер 1000 на 1000: хто з бранців опиняється в переліках та для чого потрібні «гарантії Трампа»
Фото: ТГ-канал «Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими»
Україна готується до чергового, масштабного, трансферу військових бранців: 1000 на 1000. Це стало умовою триденного перемир’я, на котре обидві сторони пристали за сприяння американців. Україна вже надала в Росію переліки на визволення, діалоги тривають. Яким чином відбувається трансфер, хто його організовує – у запитаннях і відповідях Коротко про.
1. Що означає «під гарантії Трампа»?
У вечірньому відеозверненні 10 травня Володимир Зеленський зауважив, що «трансфер бранців – тисячу на тисячу – планується й має бути здійснений. Ці гарантії взяли на себе американці». У мас-медіа також пишуть, що реалізацію трансферу гарантував Дональд Трамп, котрий особисто проводив бесіду з Путіним.
– Трансфери військових бранців реалізуються з вересня 2022 року, – акцентує політолог Володимир Фесенко. – Траплялись певні перерви, однак загалом це досить регулярний процес. У перші роки широкомасштабного вторгнення США не брали участі в подібних перемовинах. У ролі помічників виступали Туреччина, держави Близького Сходу. Тепер компромісний варіант запропонував Трамп. Зупинка вогню на 9 травня – це жест Києва у бік Москви, в бік України від Росії – повернення військових бранців. Тим, що обіцянки будуть додержані, гарантією є слово Трампа, його імідж. Інших гарантій, коли мова йде про політичні домовленості, не може бути.
2. Хто організовує трансфер з боку України?
У березні 2022 року було створено Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Через два роки, у березні 2024-го, Кабінет міністрів збільшив його функції для роботи з родичами цивільних українців, котрих росіяни неправомірно позбавили волі, а також з близькими осіб, котрі зникли безвісти під час військових дій.
Наразі Координаційний штаб охоплює представників ГУР МО України, СБУ, Офісу уповноваженого з прав людини, деяких міністерств і відомств. «За два роки команда Коордштабу розробила унікальну інформаційну систему, «Дорожню карту», Особистий кабінет для родин військовослужбовців. Ці інструменти дають можливість зручно й оперативно отримувати й обробляти інформацію, потрібну для розшуку зниклих і тих, хто опинився в полоні», – вказано на сайті організації. Тут можливо відшукати номери «гарячих ліній» та адреси представництв у різних містах України.
Окрім збору інформації й організації трансферів, штаб займається реінтеграційним і постізоляційним супроводом визволених бранців, їх фізичною та психологічною реабілітацією, допомогою сім’ям.
Цього разу Росія начебто погодилась зі списками, які склала Україна. Фото: ТГ-канал Володимир Зеленський
3. Як формуються переліки на трансфер?
Дані про підтверджених бранців і тих, хто вважається зниклими безвісти, накопичуються й постійно актуалізуються в інформаційній системі Координаційного штабу. Інформація надходить з різних джерел – це і звернення родин, і розвіддані, проведення опитувань серед визволених, вивчення відкритих джерел, зокрема ворожих каналів, у телеграм тощо.
У переліки на трансфер перш за все включаються оборонці, котрі перебувають у полоні найдовше – за таким принципом створювався поточний перелік «1000 на 1000». Пріоритетність також мають тяжкопоранені, жінки, особи, котрі потребують невідкладної медичної допомоги. Самі ж переліки суворо засекречені з міркувань безпеки й не завжди виконуються іншою стороною.
– Це звичайна історія. Україна подає одні переліки, а росіяни починають їх змінювати за власними мотивами. Це виключно технічна процедура, однак вона може затримати трансфер, – наголошує Володимир Фесенко.
Найчастіше росіяни відмовляються віддавати бійців «Азову», морпіхів, іноземних добровольців, зокрема білорусів, котрі воювали на боці ЗСУ, неправомірно засуджених українських військових.
4. Чи підлягають трансферу цивільні бранці?
Міжнародне гуманітарне право не передбачає трансферів для цивільних, оскільки такі особи за визначенням не можуть бути бранцями, їхнє перебування в неволі беззаперечно порушує Женевську конвенцію. Проте Росія тримає в заручниках велику кількість волонтерів і людей, котрі були викрадені або затримані на блокпостах.
Тому цивільні, інформація про котрих є в базі Координаційного штабу або котрі вважаються безвісти зниклими в зоні бойових дій, також включаються в переліки на трансфер. Для прикладу: 11 квітня 2026 року разом зі 175 військовослужбовцями було визволено 7 цивільних осіб.
5. Чи можливо дізнатися про точну дату, час та місце трансферу?
Подібна інформація переважно засекречена. У публічному просторі відомості про повернення військових бранців з’являються після того, як автобуси з оборонцями перетинають з нейтральної смуги на безпечну ділянку української землі.
Близькі бранців отримують інформацію про визволення від них самих – в Україні їм дають телефони, а також по офіційних каналах – дзвінках з Координаційного штабу, повідомленнях у застосунку «Дія». Також інформацію можливо одержати, зателефонувавши у Національне інформаційне бюро: 16-48 або +38 (044) 287-81-65.
6. Куди привозять визволених?
Після успішного завершення трансферу українців доправляють до спеціально визначених центрів реінтеграції. Це комплекс, де військові проходять початковий медичний огляд, отримують психологічну допомогу, поновлюють документи, оформлюють виплати. А також проходять перевірку по лінії СБУ, адже серед визволених можуть бути завербовані чи «підсаджені» особи. Таких центрів в Україні 80 у різних регіонах, зокрема, один обладнаний у столичній лікарні «Феофанія», котра часто згадується у зв’язку з трансферами.
Надалі все залежить від стану здоров’я військового – його скеровують або на лікування в шпиталь, або на реабілітаційні заходи. На цьому етапі бранців можуть провідувати близькі. Додому воїни потрапляють, коли дозволяють лікарі.
Інформація про повернення наших військовополонених з’являється лише тоді, коли автобуси з ними опиняються на українській землі. Фото: ТГ-канал Володимир Зеленський
7. Чи мають колишні бранці право на відтермінування від мобілізації?
Так. Після визволення оборонцям надається 90-денна відпустка, протягом якої вони мають вирішити: звільнитися із ЗСУ чи повернутися до своїх частин. У випадку звільнення за власним бажанням надається відтермінування, котре буде автоматично продовжуватися кожні 90 днів. Щоб оформити подібне відтермінування, достатньо один раз подати документи до ЦНАП.
Право на відтермінування з автоматичним продовженням поширюється і на цивільних бранців.
8. Яка фінансова підтримка?
Під час перебування у полоні за військовим повністю зберігається грошове забезпечення, котре він отримував за останнім місцем служби, а також додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн пропорційно участі у бойових діях. До лютого 2025 року ці кошти перераховувалися рідним бійців, з лютого – 50% грошей зберігається на рахунку бранця до його визволення. Також учасники трансферу мають право на:
- одноразову виплату 100 000 грн,
- виплату у розмірі 100 000 грн за кожний рік перебування у полоні,
- додаткові виплати за час перебування на стаціонарному лікуванні чи реабілітації,
- одноразову грошову допомогу в разі встановлення інвалідності або втрати працездатності.
9. Якщо трансфер відбудеться, про що це свідчитиме?
Формула “1000 на 1000” звучить не вперше. У такому форматі у травні 2025 року після переговорів у Туреччині вже були досягнуті домовленості. Бранців повертали у три етапи впродовж 23 – 25 травня. Проте процедура була дещо іншою: Росія сама складала переліки тих, кого готова була віддати, так вчинила й Україна. Сьогодні Кремль, принаймні формально, погодився на переліки, складені українською стороною. У соцмережах роблять обережні припущення, що це може бути невеликим кроком у просуванні до закінчення військових дій.
– Я не поспішав би з безхмарними сподіваннями. Однак політичний позитив безумовно є. Ми побачили, що Путін готовий йти на деякі поступки, і Трамп залишається у грі. Для Путіна це вагомий чинник домовленостей, це спростовує плітки, що американці виходять з переговорів, – коментує Володимир Фесенко. – Отже, американці можуть впливати на подальший переговорний процес. Були б тільки воля і бажання.
Проте політолог зазначає, що ознак готовності Росії домовлятися про стале припинення вогню поки що немає.
Джерело: kp.ua