“Це не просто старість”: лікар-психіатр – про деменцію, агресивність і перші насторожуючі сигнали

Фото: progress-pansion.com.ua

Часто ми спостерігаємо, як люди похилого віку гублять звичні соціальні норми, конфліктують у чергах, лікарнях, крамницях, можуть безпричинно та різко відгукуватися на оточуючих чи говорити якісь глибокодумні безглуздості. Особливо тривожить подібна поведінка у керівників великих держав. Наприклад, американські політики, котрі щодня мають справу з дивними заявами президента Трампа, вже наполягають на усуненні його від влади як психічно хворої людини, не здатної керувати.

У народі такий стан не зовсім коректно називають “старечим недоумством”, а що відбувається з точки зору психіатрії?

Чому літні люди стають роздратованими, неуважними та часом войовничими? Де проходить роздільна лінія між нормальним старінням і хворобою? І чи можливо убезпечити себе від деменції?

Про те, як ідентифікувати початкові ознаки деменції, що криється за “маразмом” і чим можуть зарадити рідні у догляді за людьми поважного віку – Стисло про розповів лікар-психіатр Євген Скрипник.

“Одна з найперших ознак деменції – збій пам’яті”

Лікар-психіатр Євген Скрипник. Фото: instagram.com/dr_skripnik_evgen

– Пане Євгене, неуважність, дивна манера поведінки у людей похилого віку, іноді надмірна агресивність – це нормальний прояв старіння чи симптом психічних або неврологічних розладів?

– Відразу зауважимо, що люди поважного віку – це люди 65 років і більше. Почнемо з норми. Коли вони конфліктують – це може бути варіантом норми. Дуже багато літніх людей думають, що вони вже прожили життя, і їм всі повинні. Наприклад, у транспорті їм повинні поступатися місцем молодші. Якщо цього не стається – десь у черзі пенсіонерів не пропускають, не дають сісти – вони можуть злитися і сваритися, тому що чекають шанобливого ставлення до себе.

Якщо говорити про мозок, з роками не так зменшується кількість нейронів, як погіршуються зв’язки між ними. Трохи падає швидкість реакції, може слабшати пам’ять, знижується управління емоціями.

За управління емоціями відповідають лобові долі мозку. З роками їхня функція може погіршуватися – у когось сильніше, у когось слабше. Відповідно, зменшується самоконтроль, стримування поривів, може погіршуватись соціально прийнятна манера поведінки.

– Схоже на дію алкоголю.

– Дійсно, аналогічний ефект буває при споживанні алкоголю: лобові долі працюють гірше, тому люди стають більш розкутими. У літніх людей щось подібне може відбуватися природно через вік. Якщо мова йде просто про те, що людина десь посварилася, поворчала – це може бути варіантом норми.

Але якщо людина починає забувати про свої дії – наприклад, пішла в магазин і забула, що потрібно купити, переплутала дорогу додому, зайшла до сусідів замість своєї квартири, не впізнає людей, плутає дату, день тижня, забуває адресу чи імена онуків – це вже симптоми хвороби.

Найчастіше це хвороба Альцгеймера – найпоширеніший вид деменції. Існують інші види: хвороба Піка, деменція при хворобі Паркінсона, судинна деменція, але хвороба Альцгеймера трапляється найчастіше.

Якщо хвороба починається після 65 років – це пізня форма, якщо раніше – рання. В такому випадку мова йде про хворобу, яка потребує лікування, догляду та нагляду з боку рідних.

Коли в розмові кажуть “маразм”, найчастіше мають на увазі саме деменцію – стан, при якому порушується поведінка. Людина може не ідентифікувати близьких, плутатися, губитися, забувати елементарну інформацію.

– Що робити родичам в такому випадку? Чи можуть вони якось допомогти? Зрозуміло, що потрібно йти до лікаря, але які перспективи, якщо деменція, на жаль, не лікується?

– Передусім потрібно зрозуміти, про який тип деменції йдеться. Найчастіше зустрічається хвороба Альцгеймера, друге місце за поширеністю – судинна деменція.

Судинна деменція виникає, наприклад, після інсультів чи інфарктів мозку, при порушенні мозкового кровообігу. Численні такі випадки призводять до розвитку деменції.

Щодо профілактики хвороби Альцгеймера, її практично неможливо попередити: велику роль відіграє спадкова схильність.

А ось судинну деменцію можливо профілактувати: це контроль артеріального тиску, рівня цукру в крові та холестерину. Також важливо регулярно приймати призначені ліки.

Якщо рідні помічають, що людина похилого віку стала неуважною, потрібно, в першу чергу, слідкувати за цими трьома показниками.

Якщо вже з’явилися значні збої пам’яті – наприклад, людина перестає впізнавати людей або починає часто повторювати одне і те ж саме – це серйозні ознаки, варто звернути увагу.

– Це порушення когнітивних функцій?

– Так, це порушення когнітивних функцій. Наприклад, людина розповідає якусь історію: “Я сьогодні бачила сусідку, ходила до магазину…”. Проходить пів години – і людина знову розповідає ту саму історію. Це досить типові “дзвіночки” деменції.

У мене була пацієнтка – вчителька, яка продовжувала працювати. Вони поїхали відпочивати до санаторію, купували сувеніри. Вчителька купила сувенір, поклала його в сумку, а через пів години каже: “Ой, я забула купити сувенір додому”.

Тобто людина робить дію і забуває, що її вже зробила – це ознаки когнітивних розладів. Причому людина ще працює – на початковій стадії деменції таке цілком можливо. Спочатку когнітивні розлади з’являються періодично, але згодом з’являються дедалі частіше.

– І що тоді робити?

– Якщо ви бачите, що батьки мають порушення пам’яті, обов’язково потрібно йти до лікаря для встановлення діагнозу. Це може бути невролог або психіатр. Діагноз деменції ставить психіатр, але невролог його може запідозрити: порушення пам’яті може бути пов’язане, наприклад, з інсультом.

Припустимо, людині 70 років, стався інсульт – різко погіршилася пам’ять. Тому при різкому погіршенні пам’яті потрібно терміново йти до невролога: це може бути ознакою інсульту чи інфаркту мозку. У будь-якому випадку з появою підозрілих симптомів слід звертатися до лікаря. Бажано спочатку до невролога: пройти обстеження, зробити КТ чи МРТ головного мозку.

Якщо невролог виключає гостру патологію і каже, що це порушення пам’яті і деменція, тоді треба йти до психіатра для підтвердження діагнозу.

Найголовніше, що мають розуміти діти та онуки: деменція не лікується. Неможливо повернути людину в колишній стан і повністю відновити пам’ять. Але можливо сповільнити погіршення. Для цього важливо контролювати тиск, рівень цукру та холестерину, регулярно приймати препарати, у тому числі статини – незважаючи на те, що багато хто їх бояться. Це ефективні ліки, які знижують рівень холестерину.

Також важливо розуміти, що так звані “судинні” та ноотропні препарати, які часто використовуються – наприклад, пірацетам, фенібут, церебролізин, актовегін та інші – не мають доведеної ефективності, особливо при деменції. Часто рідні намагаються лікувати ними близьких: возять до лікарень, роблять крапельниці кожні пів року. Але ці ліки не мають підтвердженого результату.

Якщо подивитися на практику в інших країнах Європи чи США – такі ліки взагалі не застосовуються, їх немає у протоколах лікування.

Існують ліки, які дійсно використовуються у всьому світі, вони реально уповільнюють прогресування деменції (але не лікують її): це інгібітори холінестерази (наприклад, донепезил) та мемантин.

Наприклад, якщо без лікування через рік людина вже не зможе обслуговувати себе, то з терапією це може статися через декілька років. Але й у цьому випадку найважливіше – догляд та нагляд з боку родичів.

Дуже часто рідні привозять літніх батьків і кажуть: “Лікуйте”. Але треба розуміти – тут насамперед потрібен догляд. Коли ми були маленькими, батьки піклувалися про нас. Тепер, коли вони постаріли, ми повинні піклуватися про них. Це дуже важливо.

Фізична активність та спорт дуже важливі для профілактики захворювання. Фото: pexels.com

Навчання, садівництво та мобільний телефон як профілактика захворювання

– Якщо виникає агресія з боку літньої людини з когнітивними розладами, як правильно поводитися?

– Агресія буває не завжди, але трапляється. При деменції та порушенні пам’яті можуть виникати маячні ідеї. Наприклад, люди похилого віку можуть думати, що в них крадуть гроші, родичі хочуть забрати квартиру, що діти та онуки щось замишляють. Також вони можуть стверджувати, що їх не годують: людина поїла, а через пів години каже, що їй не давали їжі. Може жалітися на це сусідам чи соціальним службам.

У таких випадках потрібно звертатися до психіатра. Ми призначаємо препарати – нейролептики, які допомагають зменшити маячні ідеї, заспокоїти людину та покращити сон.

А щодо поведінки, не потрібно сперечатися з такою людиною. Коли вона має маячні ідеї, то повністю впевнена, що все саме так. Переконувати – говорити “мамо, тату, ви не праві” – не має сенсу. Потрібно реагувати спокійно.

Також важливо відзначити, що часто неадекватна поведінка у людей похилого віку, навіть при порушеннях пам’яті, може посилюватися на тлі підвищеного артеріального тиску. Тому тиск обов’язково слід контролювати. Буває, що при високому тиску з’являються маячні ідеї чи агресія, а коли тиск нормалізується – людина стає спокійнішою.

Догляд за такими людьми – це не ситуація, коли дали таблетку, і людина відразу стала здоровою. Це важкий постійний процес. Сьогодні людина може бути спокійною, нормально спати, без агресії, а через день-два знову з’являються симптоми.

Важливо не сперечатися та не переконувати. Якщо, наприклад, людина переплутала ім’я і назвала вас іншим ім’ям – не потрібно її виправляти. Нехай навіть назве вас “Васею”, хоча ви не Вася – краще спокійно сприйняти це, ніж провокувати конфлікт. Пояснювати, що вона помиляється, безглуздо. Потрібно ставитися до того, що відбувається, з розумінням.

– Чи можна якось запобігти деменції, хворобі Альцгеймера?

– Я завжди наводжу приклад: у моєї бабусі була хвороба Альцгеймера, у її матері теж, у моєї мами поки що немає, але їй зараз 67 років, і ризик є. Спадковість відіграє велику роль. І, як лікар-психіатр, я скажу чесно: я не знаю методів чи препаратів, які могли б запобігти розвитку цієї хвороби. На даний момент їх немає. Але є важливі речі, які потрібно контролювати: рівень холестерину, цукру та артеріального тиску.

Крім цього, важливо збільшувати “когнітивний резерв” – запас знань та інформації. Наприклад, якщо зараз у людини один словниковий запас, потрібно намагатися його розширити.

Для чого це потрібно? При деменції частина інформації все одно втрачатиметься. Але якщо його спочатку більше, то людина довше зможе зберігати функціональність. Якщо знань мало – втрата буде помітнішою.

При нормальному старінні погіршуються зв’язки між нейронами, а при деменції зменшується кількість самих нейронів, виникає атрофія мозку – він зменшується в обсязі.

Тому важливо читати, вчити вірші, дізнаватися про нове, розвиватися у різних сферах – від математики до повсякденних знань. Це не зупинить хворобу, але створить запас, завдяки якому прогрес хвороби буде менш помітним.

– Для оточуючих це може бути навіть непомітно?

– Так, наприклад, як із тією вчителькою, яка продовжує викладати, їй просто трохи скоротили навантаження. Директор вже помічає розлади, але вона й досі працює. Чому? Тому що спочатку вона мала великий обсяг знань і гарну пам’ять. Завдяки цьому прогресування деменції у її випадку менш помітне.

Також при деменції є так званий закон Рібо. Це цікаве явище – пацієнти з деменцією, зокрема із хворобою Альцгеймера, краще пам’ятають події далекого минулого.

– Тобто те, що було давно, вони пам’ятають, а недавнє – ні?

– Так. Вони можуть не пам’ятати, що їли сьогодні вранці чи вчора, можуть не впізнавати онуків, плутатися в поточних подіях, але при цьому чудово пам’ятають, як звали класного керівника, всіх учнів у класі, колег на роботі та інші давні події.

При деменції відбувається поступове “витіснення” інформації: спочатку губляться спогади про поточні події, а потім все далі – у бік раннього періоду життя.

– Порадьте щось для профілактики вікових когнітивних розладів.

– Профілактика – це, насамперед, навчання та розвиток. Також важливим є активний спосіб життя: фізична активність, спорт. Необхідно відмовитися від куріння та надмірного вживання алкоголю – це впливає і на судини, і на мозок.

Дуже важливо лікувати депресію та тривожні розлади, особливо у віці 50–60 років, тому що вони є фактором ризику розвитку деменції.

Також важливим є сон. Порушення сну – один із факторів ризику хвороби Альцгеймера. Потрібно дотримуватися гігієни сну і, при необхідності, лікувати тривогу та депресію.

Крім того, важливо контролювати артеріальний тиск та лікувати гіпертонію.

Ще один фактор – слух. Порушення слуху пов’язане з підвищеним ризиком деменції, тому важливо використовувати слухові апарати за потреби. Це допомагає довше зберігати когнітивні функції: людина залишається залученою до спілкування.

Цікаво, що використання мобільних телефонів також може бути корисним. Незважаючи на поширену думку про “цифрову деменцію”, для людей похилого віку телефон – це тренування: потрібно розібратися, як користуватися месенджерами, писати повідомлення, оплачувати послуги – все це змушує мозок працювати.

Загалом важливе будь-яке навчання та освоєння нових навичок: вивчення мови, гра на музичних інструментах тощо.

Також є дослідження, що садівництво є корисним для профілактики деменції. Це пов’язано не лише з тим, що воно заспокоює, а й з тим, що людина планує, працює руками, взаємодіє із навколишнім середовищем. Контакт із землею, рослинами, сенсорні відчуття (зір, дотик, запахи) – все це стимулює мозок.

Крім того, це приносить задоволення: людина бачить результат своєї праці, покращується настрій, відчувається задоволення. Коли щось вирощують і потім збирають урожай, це позитивно впливає як на емоційний стан, так і на когнітивні функції.

Використання телефону для людей похилого віку – теж свого роду тренування розуму та пам’яті. Фото: pexels.com

Важливо

Хвороба Альцгеймера – набутий розлад інтелекту та найчастіша причина деменції. Хвороба супроводжується поступовим і стійким зниженням інтелектуальної діяльності мозку.

Комісія журналу Lancet, яка займається розробкою рекомендацій щодо профілактики деменції, оновила список факторів ризику, що модифікуються.

У 2017 році список складався з 9 факторів (перераховані у порядку зменшення значущості доведеного вкладу у розвиток деменції):

• Проблеми зі слухом у середньому віці.
• Низький рівень початкової освіти.
• Куріння у літньому віці.
• Депресія у похилому віці.
• Відсутність фізичної активності у похилому віці.
• Соціальна ізоляція у літньому віці.
• Гіпертонія у середньому віці.
• Діабет у похилому віці.
• Ожиріння у середньому віці.

Всі ці фактори разом підвищують ризик деменції як мінімум до 35%.
Для порівняння – ген ApoE4, пов’язаний з розвитком хвороби Альцгеймера, збільшує ризик деменції на 7%.

У 2020 році до списку факторів ризику додали ще три:

• Надмірне вживання алкоголю.
• Черепно-мозкова травма.
• Забруднення повітря.

Отриманий набір із 12 факторів відповідає за 40% випадків деменції.

У 2024 році додали ще два фактори ризику:

• Неліковані захворювання очей.
• Підвищений рівень ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ).

Ці два додаткові фактори пов’язані з 9% всіх випадків деменції – приблизно в 7% випадків через високий рівень холестерину ЛПНГ, починаючи з 40 років, і в 2% випадків через неліковані порушення зору у пізнішому віці.

З усіх факторів ризику найбільш значущими у глобальному масштабі є порушення слуху та високий рівень ЛПНГ (збільшення ризику – 7%), а також низький рівень освіти в ранньому віці та соціальна ізоляція у дорослому віці (5%).

Хороша новина у тому, що на фактори, пов’язані з способом життя, припадає близько 50%. Тобто у половині випадків деменцію можна стримувати чи профілактувати.

Джерело: kp.ua